Ухвала суду № 135586272, 01.04.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4242/21

провадження №: 2/398/108/26

УХВАЛА

Іменем України

"01" квітня 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі головуючого судді Голосеніної Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.,

представника позивача Стадного Д.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідачів Ісмайлової А.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Олександрія у цивільній справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, клопотання ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

У підготовчому судовому засіданні відповідачем ОСОБА_2 подано декілька клопотань, відповідно до яких відповідач просить:

призначити по справі почеркознавчу експертизу;

витребувати у позивача оригінал договору поруки №10-2/KVN6-P від 01.08.2006 року;

викликати та допитати у якості свідка ОСОБА_4 ;

вирішити питання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_5 .

Обґрунтовуючи свої клопотання, ОСОБА_2 зазначила, що за допомогою почеркознавчої експертизи вона зможе довести суду, що вона особисто не підписувала договір поруки від №10-2/KVN6-P від 01.08.2006 року та вважає, що підпис підроблено. Оригінал договору поруки №10-2/KVN6-P від 01.08.2006 року необхідно витребувати у позивача, оскільки для проведення почеркознавчої експертизи необхідно надати саме оригінал договору. А залучення ОСОБА_5 до участі у справі у якості співвідповідача, необхідно, оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є іпотекодавцями майновими поручителя у спірних правовідносинах.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовчому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити, на питання суду щодо більш детального обгрунтування клопотань про призначення судової почеркознавчої експертизи та виклику свідка не змогла відповісти.

Представник позивача ОСОБА_6 у підготовчому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки вони є необґрунтованими.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідачів адвокат Ісмайлова А.В також заперечили проти задоволення клопотання з підстав необгрунтованості.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши зміст клопотань дійшов наступного висновку.

Стосовно клопотання щодо призначення почеркознавчої експертизи суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Як вбачається з частини першої, п`ятої статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті.

До початку підготовчого судового засідання представником позивача було заявлено клопотання про зміну підстав позову шляхом доповнення додатковою підставою.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання представник позивача зазначив як підставу звернення до суду із зазначеним позовом в частині вимог щодо стягнення суми боргу з ОСОБА_2 той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали кредитні кошти в період перебування у зареєстрованому шлюбі. Відповідно до ст.65 СК України той з подружжя, хто брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає зобов`язаною стороною (Боржником) за наявності двох умов: - договір укладено другим із подружжя в інтересах сім`ї; - майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Відповідно до позиції Верховного Суду жінка або чоловік може і не знати про борги одного з подружжя, і ця обставина не звільняє від солідарної відповідальності по цим боргам, якщо буде встановлено у суді, що одержані кошти чи майно були використані чоловіком або дружиною в інтересах сім`ї.

Ухвалою суду від 24.09.2025 року заяву Державної іпотечної установи про зміну підстав позову задоволено та прийнято до розгляду.

Зважаючи та те, що підставами позовних вимог щодо стягнення суми боргу за кредитним договором з ОСОБА_2 є солідарна відповідальність як чоловіка та жінки, які на момент укладення кредитного договору перебували у шлюбі, а не договір поруки, який укладено з ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що відсутні підстави для призначення почеркознавчої експертизи.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, клопотання про витребування у позивача оригіналу договору поруки також задоволенню не підлягає, так як договір поруки, укладений з ОСОБА_7 , мав бути об`єктом дослідження почеркознавчої експертизи.

Щодо задоволення клопотання ОСОБА_2 про виклик та допит у судовому засіданні свідка ОСОБА_4 також слід відмовити, оскільки відповідачем ОСОБА_2 не обґрунтовано необхідність виклику такого свідка та не зазначено, які саме обставини ОСОБА_4 може підтвердити або спростувати.

Щодо клопотання стосовно залучення у якості співвідповідача ОСОБА_5 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала (ч. 4 ст. 51 ЦПК України).

Так, при визначенні того чи є відповідач належним або неналежним, вирішальне значення має приналежність спірних прав і обов`язків. Належна сторона є носієм або спірних прав, або спірних обов`язків.

Як вбачається зі змісту ст.51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.

Суд, як державний орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

Таким чином, залучення до участі у справі співвідповідача є абсолютним правом сторони позивача у строк передбачений ст. 51 ЦПК України.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

З урахуванням викладеного, зважаючи на той факт, що чинним законодавством не передбачено залучення співвідповідача за клопотанням відповідача, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача ОСОБА_2 про залучення ОСОБА_5 до участі у справі у якості співвідповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.51,91,182,103,104,258,260,261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про виклик свідка, витребування оригіналу договору поруки, призначення судової почеркознавчої експертизи, про залучення співвідповідачем ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в частині вирішення клопотання про відмову у призначенні експертизи може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк, з дня проголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 06 квітня 2026 року.

Суддя Т.В.Голосеніна