Ухвала суду № 135585954, 09.04.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/180/26

Провадження № 1-кс/348/201/26

09 квітня 2026 року слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 розглянула у судовому засіданні в м. Надвірна Івано-Франківської області клопотання ОСОБА_5 про визначення порядку зберігання речового доказу у кримінальному провадженні № 12025091200000039,

встановила:

08.04.2026 у суд надійшло клопотання про визначення порядку зберігання речового доказу. В обгрунтування клопотання наведено таке. 30.01.2026 слідчим суддею був накладений арешт на транспортний засіб марки Volkswagen Golf Plus, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із забороною користуватися, відчужувати та розпоряджатися цим майном. Власником цього майна є ОСОБА_5 . Вказаний траспортний засіб тривалий час зберігається на відкритій місцевості та вже має значні пошкодження. Зберігання цього речового доказу не забезпечується належно, що призводить до знищення майна. Реальна процесуальна потреба в утриманні речового доказу відсутня. Тому заявник просить визначити порядок зберігання речового доказу і зобов`язати слідчого або прокурора передати вказаний речовий доказ на відповідальне зберігання заявнику.

Представник заявника клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, зазначив, що правових підстав заявляти таке клопотання немає. На вказаний у клопотанні автомобіль накладено арешт із заборонами, у тому числі і користування. Майно зберігається в належних умовах. Поверненню не підлягає, оскільки за результатами розгляду кримінального провадження майно, яке є засобом вчинення кримінального правопорушення може підлягати спеціальній конфіскації.

Слідчий суддя заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали клопотання дійшла таких висновків.

Відповідно до ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Таким чином, майно щодо якого було подано клопотання відповідно до ст. 170-174 КПК України, є винятком із загального правила.

Слідчим суддею встановлено, що на вказаний у клопотанні автомобіль було накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді від 30.01.2026. Зокрема, цей транспортний засіб є засобом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а отже речовим доказом і зберіг на собі сліди кримінального правопорушення. У зв`язку із цим було накладено на вказане майно заборони: володіння, користування та розпорядження цим майном.

Передача вказаного майна власнику, який водночас є підозрюваним у кримінальному провадженні, нівелюватиме мету накладення арешту на вказане майно.

Відповідно до п.19 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом від 27.08.2010 N 51/401/649/471/23/125 зберігання транспортних засобів та інших самохідних машин, а також пристроїв і механізмів, які використовувалися як знаряддя для вчинення злочинів і визнані речовими доказами, а також транспортних засобів, на які накладено арешт, якщо вони не можуть бути передані на зберігання власникові, його родичам або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділів податкової міліції (у справах, що перебувають у її провадженні відповідно до компетенції), керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи. В розписці вказується, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу.

Слідчий в межах своєї компетенції вжив на виконання ухвали слідчого судді заходів щодо забезпечення збереження, вказаного у клопотанні майна, як речового доказу. Слід також зазначити, що доказів наявності на автомобілі пошкоджень, які б свідчили про неналежне зберігання майна, а отже про його пошкодження, псування чи знищення сторона заявника не долучила до клопотання та не подала у ході судового розгляду клопотання.

За наведених обставин, слідчий суддя доходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.100 КПК України, п.19 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом від 27.08.2010 N 51/401/649/471/23/125, слідчий суддя,

постановила:

у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про визначення порядку зберігання речового доказу - відмовити.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1