Рішення № 135585157, 23.03.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/4792/25

провадження №2-о/176/26/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої судді Павловської І.А.,

за участі секретаря Ніколенко М.В.,

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовті Води цивільну справу за ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні чоловіка, який помер,-

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із заявою, де просить:

- встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свою заяву обґрунтувала тим, що з 26 лютого 1982 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , до дня його смерті.

14 жовтня 2025 року вона, як непрацездатна дружина померлого годувальника, маючи бажання перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання з питання переведення її з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, Рішенням про відмову в перерахунку пенсії № 912170140017 від 21.10.2025 року їй відмовлено з причин відсутності документа про факт сумісного проживання з чоловіком на день смерті годувальника. Так, у зв`язку з тим, що за життя чоловіка вони хоч і проживали постійно разом, але були зареєстровані за різними адресами, вона не має можливості надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документ про реєстрацію місця її з чоловіком проживання за однією адресою, що змусило її звернутися до суду з даною заявою.

Ухвалою від 02 грудня 2025 року, відкрито провадження за вищезазначеною справою та справу призначено до розгляду у відкрите судове засідання.

07 січня 2026 року від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду через систему Електронний суд надійшли письмові пояснення, де останнє просило розглянути заяву за відсутності представника заінтересованої особи та врахувати дані пояснення при розгляді справи.

23 березня 2026 року від ГУ ПФУ в Хмельницькій області до суду через систему Електронний суд надійшли письмові пояснення, де останнє просило взяти до уваги доводи Головного управління та прийняти обгрунтоване рішення.

Заявниця у судове засідання не з`явились. Однак, надала до суду заяву де просила розглядати справу у її відсутність. Заяву підтримує та просить задовольнити.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 лютого 1982 року, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу Серія НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки відділу ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Жовтоводської міської ради №513 від 17.11.2025 року ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . На момент смерті за даною адресою не зареєстровано місце проживання жодної іншої особи.

Заявниця є непрацездатною особою та отримує пенсію в розмірі 6794,19 грн, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 Серія НОМЕР_4 та роздруківкою перерахунку пенсії від 25 лютого 2025 року.

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 з 04 вересня 2014 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявниця зазначає, що незважаючи на різні адреси місця реєстрації, подружжя постійно проживало разом за однією адресою: АДРЕСА_1 , де вони вели спільне господарство, піклувались один про одного, мали єдиний бюджет, спільно вирішували питання, пов`язані з побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Заявниця зазначає, що її пенсійні виплати є значно меншими ніж пенсія, яку за життя отримував її чоловік, а відтак просить встановити факт її перебування на утриманні чоловіка.

Рішенням від 21.10.2025 року відділу перерахунків пенсій №2 заявниці було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії (перехід на пенсію по втраті годувальника), оскільки на момент смерті чоловіка у них відсутня сумісна реєстрація місця проживання, а тому права не пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 не має.

Факт проживання дружини та чоловіка за однією адресою, підтверджується довідками про спільне проживання на день смерті, підписаними сусідами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та спеціалістом І категорії ВВ РТГ Єрьоміною Г.О., депутатом Жовтоводської міської ради Кетовим В., начальником відділу забезпечення діяльності міської ради Малоок О.

Відповідно п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Згідно із ч. 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні.

Члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. (ч. 1 ст. 38 Закону)

На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із п. 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Судом встановлено, що заявниця проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 та отримувала пенсію, розмір якої значно менший пенсії яку отримував її чоловік. Допомога чоловіка була для неї постійним та основним джерелом засобів до існування.

Враховуючи, що встановлення факту постійного проживання та перебування на утриманні чоловіка має для заявниці юридичне значення і потрібне для оформлення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, суд вважає за необхідне встановити зазначений факт задовольнивши заяву у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні чоловіка, який помер задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА