Рішення № 135583832, 09.04.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/329/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2026 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Бєлявська А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У поданій в системі «Електронний суд» заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором №4976975 від 18 вересня 2024 року в розмірі 22970 грн. та судові витрати в справі, обґрунтовуючи невиконанням відповідачем договірних зобов`язань.

У відзиві на позов відповідач просить в задоволені позову в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами в сумі 17970 грн. відмовити, мотивуючи тим, що відсотки значно перевищують розмір одержаного кредиту та умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором є несправедливими, а витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн. завищеними та такими, що не відповідають складності справи.

Відповідь на відзив позивач не подавав.

У судове засідання сторони не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило.

Згідно поданого представником позивача клопотання позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без його участі.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 ст.3 ЦК України).

Положеннями ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За правилами статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Установлено, що 18 вересня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №4976975 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням передбачених Законом України «Про електронну комерція» особливостей, за яким останній отримав двома траншами кредит в сумі 3000 грн. строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 1% в день в межах всього строку кредитування (стандартна процентна ставка) та зниженої процентної ставки, що становить 0,6% в день за визначених договором умовах.

21 вересня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору №4976975 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням передбачених Законом України «Про електронну комерція» особливостей, за яким останній додатково отримав кредитні кошти в сумі 2000 грн., а в п.1.2 договору внесені зміни щодо загального розміру кредиту в сумі 5000 грн. та визначено орієнтовну загальну вартість кредиту за стандартною ставкою 22920 грн., а з урахуванням застосування зниженої ставки - 22352 грн.

Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , що підтверджується наданою АТ КБ «ПриватБанк» випискою по вказаному рахунку, що належить відповідачу та ним не заперечується.

Відповідно до укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» договору факторингу №02-1/06/2025 від 02 червня 2025 року, ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Українські фінансові операції» за плату належні йому права вимоги, зокрема, за кредитним договором №4976975 від 18 вересня 2024 року, що підтверджується витягом до реєстру боржників до договору факторингу та свідчить про заміну кредитора у спірних правовідносинах.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що загальна заборгованість за кредитом становить в розмірі 22970 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в сумі 5000 грн., простроченої заборгованість за процентами в сумі 12820 грн., нарахованих первісним кредитором, та 5150 грн. нарахованих відсотків позивачем в межах строку кредитування.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

При цьому споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини 1 статті 1 цього Закону). Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини 8 статті 18, частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини 4 статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення так і виконання такого договору.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Пунктом 5 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Указані вимоги кредитором дотримані, а тому суд погоджується з доводами позивача, що нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, які узгоджені при укладенні договору з позичальником.

Разом з тим, відповідно до п.1.1. договору факторингу за цим договором позивач (фактор) зобов`язувався передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура Україна» (клієнта) за плату, а клієнт - відступити право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить первинному кредитору.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід`ємною частиною договору.

З визначеного в договорі факторингу переліку термінології, що використовується в ньому, «заборгованість» - це грошові зобов`язання боржників перед клієнтом, що містяться у реєстрі боржників, які належать до сплати клієнту боржниками у зв`язку з наданими кредитами. До заборгованості включається сума основного зобов`язання (повернення кредиту), плата за кредитом (плата за процентною ставкою), відповідальність за порушення грошових зобов`язань та інші платежі згідно кредитних договорів.

Разом з тим «право вимоги» - це права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів.

Тобто в розумінні договору факторингу позивач отримав право грошової вимоги до боржника саме в розмірі, який чітко визначений у реєстрі боржників.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в розмірі 17820 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в сумі 5000 грн., простроченої заборгованість за процентами в сумі 12820 грн., нарахованих первісним кредитором.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник надав копію договору, акт про підтвердження факту надання правничої допомоги та детальний опис виконаних робіт, загальний розмір яких складає 10000 грн.

Оцінюючи зміст обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, неминучості витрат, значенню справи, суд погоджується з доводами представника відповідача, що гонорар є завищеним, оскільки має відповідати критерію «розумної необхідності» таких витрат.

А тому, суд вважає співмірними витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

При постановлені рішення відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених вимог (77,58% від 5662,40 грн.) в сумі 4392 грн. 89 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 351 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (місцезнаходження 04070, м.Київ, вул.Глибочицька, 40, приміщення 19 літ. «Н», «П», код ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за кредитним договором №4976975 від 18 вересня 2024 року в розмірі 17820 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» понесені судові витрати в сумі 4392 (чотири тисячі триста дев`яносто дві) грн. 89 коп.

У решті вимог позивача відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанціїпротягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: