Ухвала суду № 135582958, 09.04.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/953/25

Номер провадження 1-кп/948/12/26

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу

09.04.2026 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12025170450000444 від 22.08.2025 стосовно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Машівка Машівського р-ну, Полтавської обл., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка України, із повною середньою освітою, незаміжня, невійськовозобов`язана, не є депутатом, раніше не судима,-

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в :

на розгляді суду є вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, мотивоване суспільною небезпекою злочинного діяння, у якому обвинувачується ОСОБА_6 , та неможливістю забезпечити запобігання наявним ризикам, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, більш м`якими запобіжними заходами.

Потерпілий підтримав прокурора.

Обвинувачена та її захисник щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечували.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників та дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, яке кваліфікується як особливо тяжкий злочин, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Обвинувачення обгрунтовується в т.ч. долученими до матеріалів кримінального провадження документами, показами потерпілого та свідків.

Ухвалою від 23.08.2025 слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області обрав стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без права внесення застави терміном до 14 години 36 хвилин 21.10.2025.

Своєю ухвалою від 20.10.2025 Машівський районний суд продовжив обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19.12.2025 включно без визначення застави, ухвалою від 18.12.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої продовжено строком на 60 днів, тобто до 19.02.2026 включно без визначення застави, а ухвалою від 13.02.2026 року до 13.04.2026 включно без визначення застави.

Слідчий суддя при обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановив наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрювана з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до особи, крім до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яким передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як установлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Суд уважає що всі ризики, наведені прокурором, існують та не зменшилися, враховуючи особу обвинуваченої, яка не працює, тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , а саме що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України є особливо тяжким злочином а також встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК), при цьому суд ураховує, що не всі свідки наразі допитані.

У відповідності з вимогами ч.1 ст.178 КПК України суд враховує особу обвинуваченої, яка раніше не судима, незаміжня, не працює.

Згідно з п.2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, які ставляться в провину обвинуваченій.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

За таких обставин, враховуючи особу ОСОБА_6 , тяжкість обвинувачення, зважаючи на необхідність запобігти ризикам, передбачених п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченій строку тримання під вартою терміном на 60 днів, без визначення застави.

Вирішуючи питання про можливість застосування до обвинуваченої більш м`яких запобіжних заходів, суд уважає, що з огляду на встановлені судом ризики та особу обвинуваченої, яка постійного місця роботи не має, відсутність осіб, які б могли за неї поручитися, виключає можливість виконання нею обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та процесуальних рішень, і в сукупності з встановленими обставинами не дає підстав для застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, а оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, пов`язаного із застосуванням насильства, то неможливо застосувати заставу відповідно до вимог ст.ст.182,183 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.177 199, 331, 393-395 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 07 червня 2026 включно, без визначення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1