Ухвала суду № 135582320, 03.04.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/16147/24

Провадження № 2/369/1999/26

УХВАЛА

03.04.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участі секретаря судового засідання Алілуйко Н.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в особі Служби у справах дітей та сім`ї, про визначення місця проживання дітей з матір`ю, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з батьком та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили про відмову від позовних вимог на підтвердження чого уклали мирову угоду і повідомили про це суд, виклавши її в адресованій суду письмовій заяві, та просили постановити ухвалу про затвердження мирової угоди.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Судом перевірені наявність підстав для відмови у затвердженні мирової угоди.

У мировій угоді викладені такі умови:

1.Ця Мирова угода укладається Сторонами з метою врегулювання зазначеного вище спору на основі взаємних поступок і стосується прав та обов`язків Сторін. Сторони підтверджують, що у зв`язку з досягненням взаємних домовленостей, спір, який виник у зв`язку з поданим Позивачем позовом до Відповідача, врегульовано в повному обсязі.

2.Позивач та Відповідач, які діють свідомо, добровільно, без примусу, за взаємною згодою і попередньою домовленістю, розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, домовились та просять суд затвердити дану Мирову угоду.

3.Ця Мирова угода розповсюджується виключно на визначені спірні правовідносини між Сторонами, укладається ними за взаємною згодою з метою розв`язання спору, який є предметом позову.

4.Сторони домовились, що не визначатимуть в судовому порядку місце проживання дітей, оскільки спір з цього питання станом на день укладення мирової угоди відсутній. Зазначене питання Сторони вирішують самостійно. Кожна зі сторін гарантує, що не чинитиме у майбутньому перешкод іншій у спілкуванні з дітьми та проведенні з ними часу.

5.Сторони домовились, що не стягуватимуть одна з одної аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , домовляються у майбутньому спільно брати участь у їх утриманні в межах своїх можливостей, враховуючи наявні доходи, урахуванням кращих інтересів дітей та забезпечувати їх всебічний гармонійний розвиток.

6.Сторони усвідомлюють наслідки затвердження Мирової угоди судом, передбачені ст. 207 Цивільного процесуального кодексу України.

7.Сторони підтверджують, що всі спірні питання між ними врегульовано, і жодна зі сторін не має та не заявляє претензій до іншої.

8.Сторони погоджуються, що понесені ними судові витрати іншою Стороною не відшкодовуються. Кожна Сторона самостійно оплачує свої судові витрати в рамках цієї справи.

9.Ця Мирова угода складена українською мовою у письмовій формі і підписана кожною зі Сторін та направлена суду для долучення до матеріалів справи.

10.Сторони засвідчують, що їх представники обізнані з укладенням та умовами даної Мирової угоди.

11.Вимоги ст.207,208, 255, 256 ЦПК України Сторонам відомі та зрозумілі. 12. Мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом. 13. Сторони підтверджують, що зміст цієї мирової угоди їм зрозумілий, умови не суперечать закону, добровільні, не порушують права та інтереси будь- яких інших осіб.

14.У зв`язку із тим, що спір між Сторонами врегульовано даною Мировою угодою, Сторони просять затвердити її та закрити провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Оскільки зі змісту мирової угоди слідує, що сторони на майбутнє відмовляються від звернення до суду за захистом своїх прав, суд дійшов висновку, що така відмова позивача та відповідача є недійсною.

Враховуючи те, що мирова угода, укладена між позивачем та відповідачем суперечить закону та не є виконуваною, суд дійшов висновку про відсутність підстав для затвердження мирової угоди.

Пунктом 2 частини 1 стаття 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).

У постановах Верховного Суду від 15 січня 2025 року у справі № 511/967/24, від 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц викладалися подібні правові висновки про те, що логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Оскільки судом встановлено, що спір між сторонами щодо визначення місця проживання дітей існував на час пред`явлення позову, водночас внаслідок мирного врегулювання спору позивач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом у заяві про затвердження мирової угоди зазначили, що сторони домовились, що не визначатимуть в судовому порядку місце проживання дітей, оскільки спір з цього питання станом на день укладення мирової угоди відсутній, суд дійшов висновку про неможливість закрити провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, проте суд розцінює спільну заяву позивачів за первісним та зустрічним позовами як відмову від позову та приймає її, в зв`язку з чим провадження у справі необхідно закрити.

Згідно із ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що позивачем за первісним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн на рахунок ГУК уКиїв.обл/Вишнева міс/22030101, позивачем за зустрічним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн на рахунок ГУК уКиїв.обл/Вишнева міс/22030101.

А отже, на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України позивачам необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ними при поданні позову, що відповідає сумі 484,48 грн та 605,60 грн відповідно.

Згідно з ч. 4 ст. 259 ЦПК України для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву. Відповідно до ч.ч. 4, 5, 9 ст. 268 ЦПК України ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 207, 208 256, 259 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У затвердженні мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , відмовити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від позову.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в особі Служби у справах дітей та сім`ї, про визначення місця проживання дітей з матір`ю, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з батьком та стягнення аліментів закрити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484,48 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції АТ «Універсал Банк» від 24.09.2024, отримувач платежу ГУК у Києв.обл/ Вишнева міс./22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) -37955989, банк отримувача Казначейство України, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір, 101; розрахунковий рахунок НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605,60 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції АТ «Таскомбанк» від 30.10.2024, отримувач платежу ГУК у Києв.обл/ Вишнева міс./22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) -37955989, банк отримувача Казначейство України, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір, 101; розрахунковий рахунок НОМЕР_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мартиненко В.С.