Рішення № 135581852, 09.04.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 466/678/26

провадження у справі №2/0285/1410/26

09 квітня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді Помогаєва А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ІННОВА-НОВА» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 22720,50 грн.

В обґрунтування позову посилався на те, що 03.03.2025 між позивачем та відповідачем у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», був укладений електронний договір про надання грошових коштів у позику №7295030325. Відповідно до його умов ТОВ «ІННОВА-НОВА» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 гривень, строком на 360 днів, з процентною ставкою 1% протягом 180 днів, 0,87% починаючи зі 181 дня, комісія за надання кредиту 15%.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, виникла заборгованість у розмірі 22720,50 грн, що складається з наступного:

- 5000 грн - тіло кредиту;

- 7720,50 грн - заборгованість за процентами;

- 10000 грн - неустойка.

Проценти нараховувалися з 03.03.2025 по 20.01.2026 включно.

Відповідачем визнано борг частковою сплатою на загальну суму 8250 грн.

Посилаючись на норми ЦК України та умови укладеного договору, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 22720,50 грн.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів у мережі Інтернет, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та їх змісту.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що 03.03.2025 між позивачем та відповідачем у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», був укладений електронний договір про надання грошових коштів у позику №7295030325. Відповідно до його умов ТОВ «ІННОВА-НОВА» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 гривень, строком на 360 днів, з процентною ставкою 1% протягом 180 днів, 0,87% починаючи зі 181 дня, 15% комісія за надання кредиту.

Переказ коштів на картковий рахунок відповідача підтверджується повідомленням Ат "Універсал Банк" від 02.04.2026.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За відсутності будь-яких заперечень відповідача проти позову, суд дійшов висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується виникнення кредитних зобов`язань відповідача на підставі вищезазначеного договору.

Дослідивши правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 12720,50 грн, що складається з тіла кредиту 5000 грн та процентів у сумі 7720,50 грн.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення неустойки в сумі 10000 грн суд відмовляє, з огляду на зміст п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено воєнний стан, дію якого продовжено і він триває до теперішнього часу.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 10000 грн не підлягає задоволенню.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, згідно ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача відшкодування витрат зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених вимог - у сумі 1490,59 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за кредитним договором №7295030325 від 03.03.2025 у розмірі 22720 гривень 50 копійок.

Відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення неустойки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (ЄДРПОУ 44127243) відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 1490 гривень 59 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана. У випадку оскарження - рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А.В. Помогаєв