Ухвала суду № 135581139, 07.04.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2026 Справа №607/7227/26 Провадження №1-кс/607/2560/2026

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено заступником начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді комерційного директора ТОВ «Снек Дистрибуція» та директора ТОВ «Смарт Снек», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 298 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із заступником начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження №12021210000000219 від 19 серпня 2021 року звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 298 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 298 КК України, яке є тяжким злочином, а також зазначає про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З урахуванням вказаних обставин, розміру завданої шкоди, а також майнового стану підозрюваного, наявності значної кількості об`єктів рухомого та нерухомого майна, іншим матеріальних активів, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 320 000 гривень, та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та додатково повідомив щодо осіб, з яким просить обмежити ОСОБА_4 у спілкуванні, зокрема вказав, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є підозрюваними у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_9 потенційно підозрювана, адже органом досудового розслідування зібрано докази її причетності до вчинення кримінального правопорушення Крім того ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 є свідками у даному кримінальному провадженні.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, зазначивши про необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, а також недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того зазначив, що розмір застави, зазначений у клопотанні слідчого, є непомірним для його підзахисного та просив визначити його у межах, встановлених ст. 182 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника та повідомив, що припустився помилки, погодившись передати земельну ділянку під реконструкцію, при цьому він не брав участі в домовленостях про будівництво чи продаж квартир.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Відповідно до приписів ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021210000000219 від 19 серпня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 5 ст. 298, ст. 356 КК України.

01.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 298 КК України.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 298 КК України. Зокрема, такими доказами є: витяг з ЄРДР №12021210000000219 від 19.08.2021; заява директора департаменту культури та туризму ТОДА ОСОБА_16 №02/01-50/377 від 18.08.2021; акт візуального обстеження від 11.06.2021; протоколи допиту свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 від 26.10.2021, 17.11.2022, 28.11.2022, 23.09.2025, 28.10.2025, 24.02.2026, 03.03.2026, 09.03.2026; протоколи огляду від 07.12.2021, 01.03.2026; висновок експерта №1075 судової історико-археологічної експертизи від 07.04.2025; висновок судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/120-25/15419-ПЧ від 22.12.2025; протокол за результатами НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 22.03.2023; інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В свою чергу, підозрюваним та стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на його непричетність до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 298 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України, так і поза її межами з метою уникнення відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.

Також існує ризик того, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень. Вказаний ризик підтверджується тим, що у матеріалах кримінального провадження містяться відомості про те, що ОСОБА_4 у ході своєї злочинної діяльності підтримував тісні зв`язки з учасниками кримінального провадження, зокрема з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та іншими особами, узгоджував з ними спільні злочинні дії. Враховуючи узгодження ОСОБА_4 своїх дій з вказаним особами є ризик знищення, переховування чи спотворення ним документів, які є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Крім того при встановленні наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.

Водночас слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки органом досудового розслідування у клопотанні та у судовому засіданні не наведено переконливих обставин, які можуть свідчити про наявність вказаного ризику.

З урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про те, що до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави, який є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, при цьому слідчий суддя не вбачає підстав для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Так, у клопотанні слідчого та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава.

При визначенні розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує те, що згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину,від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину,від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину,від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відтак, при визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує положення ст. ст. 182, 183 КПК України.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення підозрюваному ОСОБА_4 застави в розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 320 000 гривень, який на думку слідчого судді є надмірним, необґрунтовано завищеним, при цьому взято до уваги, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .

Водночас слідчий суддя також вважає, що і максимально можливий розмір, що може бути застосований до особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не буде достатнім та співмірним із розміром заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.

На переконання слідчого судді, застава у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та буде достатньою для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідатиме ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, особі підозрюваного, його майновому стану.

Таким чином клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено заступником начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 600,00 грн. (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/7227/26, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.04.2026 р.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому чи прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі м. Тернополя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_7 , підозрюваним ОСОБА_8 , а також ОСОБА_9 , свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 30.05.2026 р.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя ОСОБА_1