Ухвала суду № 135580975, 09.04.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/1863/26

Провадження №2/463/1308/26

УХВАЛА

про передання справи для вирішення питання про відвід судді

09 квітня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова в складі

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судового засідання: Онишкевича О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в залі суду в м. Львові заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Стрепка Назара Любомировича у цивільній справі за позовом Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території за період з 1 березня 2024 року по 31 січня 2026 року в розмірі 24348,13 грн., а також понесених витрат на оплату судового збору.

Матеріали даного позову були подані до Личаківського районного суду м. Львова 27 лютого 2026 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України наступного робочого дня 2 березня 2026 року було отримано витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо відповідача, згідно з яким ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 3 березня 2026 року дану справу прийнято до розгляду, відкрито у ній провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в ній матеріалами. При цьому даною ухвалою сторонам було встановлено строк для подання заяв по суті, а також роз`яснено учасникам справи, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження.

Також даною ухвалою було встановлено, що даний позов належить до підсудності Личаківського районного суду м. Львова у відповідності до вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України, оскільки нерухоме майно, з приводу якого виник позов, знаходиться на території Личаківського району м. Львова за адресою: АДРЕСА_2 .

Копію вказаної вище ухвали, а також копію позовної заяви з додатками того ж дня - 3 березня 2026 року було скеровано сторонам для відома, копію ухвали було отримано позивачем в електронний кабінет 4 березня 2026 року та 31 березня 2026 року зазначене поштове відправлення отримано відповідачем.

9 квітня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід судді Стрепка Н.Л. від розгляду справи.

Подану заяву мотивує тим, що на її думку суддя Стрепко Н.Л. не може брати участь у розгляді справи та підлягає відводу, оскільки вона сумнівається у його неупередженості, об`єктивності та професійній компетентності. Зокрема вважає, що суддею Стрепком Н.Л. порушено норми міжнародного права, а також норми процесуального права національного законодавства. На її думку змістом позовних вимог позивача є стягнення заборгованості за надумані послуги, та відтак що спір виник не з приводу нерухомого майна та на спірні правовідносини не поширюються правила виключної підсудності, застосовані суддею в ухвалі від 3 березня 2026 року. Вважає, що оскільки згідно з відповіддю №2404488 від 2 березня 2026 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , вказаний позов належить до територіальної юрисдикції Франківського районного суду м. Львова. Також вважає, що наявна в матеріалах справи платіжна інструкція №20807 від 24 лютого 2026 року не відповідає вимогам частини 5 статті 95 ЦПК України, а відтак суддя відповідно до приписів частини 1 статті 185 ЦПК України зобов?язаний був залишити позовну заяву без руху, а не відкривати провадження у справі. Окрім того стверджує, що у резолютивній частині ухвали суду від 3.берзня 2026 року суддею Стрепком Н.Л. всупереч приписам статті 193 ЦІК України відповідача було позбавлено процесуального права пред`явити зустрічний позов. Окрім того посилається на обставини розгляду суддею Стрепком Н.Л. цивільних справ №463/3724/18 та №463/4191/25, які на її думку підтверджують відсутність у судді належної кваліфікації для розгляду даної справи. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України відвести Стрепка Н.Л. як головуючого суддю від участі у розгляді справи.

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 7, 8 ЦПК України подана заява про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу, невідкладно без повідомлення учасників справи та відтак, згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, подану заяву суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Так відповідно до ч. 1 такої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

При цьому згідно з ч. 2 даної статті питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

А ч. 3 вказаної статті визначає, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 3 ст. 279 ЦПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому ч. 2 ст. 279 ЦПК України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Так статтями 36, 37 ЦПК України визначено перелік підстав, коли суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), у зв`язку з якими відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України йому може бути заявлено відвід учасниками справи.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, навести відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При цьому згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як вбачається з поданої заяви, така зводиться до незгоди позивачів з процесуальним рішенням судді у даній справі ухвалою про прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі, а також до незгоди з рішеннями судді, прийнятими у інших цивільних справах. Посилання заявника на наявність у них сумнівів у неупередженості, об`єктивності та професійній компетентності судді не підтверджені жодними доказами та не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.

Так щодо твердження відповідача про те, що дана справа непідсудна Личаківському районному суду м. Львова суд вважає за необхідне роз`яснити, що статтею 30 ЦПК України передбачено випадки застосування правил виключної підсудності, зокрема відповідно до ч. 1 даної статті позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

До аналогічних висновків приходить Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17 (провадження № 61-30812св18) зазначаючи, що позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності, оскільки предметом позову є зобов`язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

За наведених обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Так у своїй постанові від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.

З врахуванням наведеного вище, оскільки предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, що виникла за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться на території Личаківського району м. Львова, відтак даний позов підсудний Личаківському районному суду м. Львова за правилами виключної підсудності.

Щодо посилань відповідача на те, що наявна в матеріалах справи платіжна інструкція не відповідає вимогам ч. 5 ст. 95 ЦПК України, згідно з якою учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу, суд звертає увагу на те, що позивачем в позовній заяві вказано, що дана платіжна інструкція є оригіналом, та оглядом такої встановлено, що долучена інструкція є паперовою версією електронного документу, видавцем такої є АТ «Ощадбанк». При цьому відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Окрім того, з наявної в автоматизованій системі документообігу суду виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України вбачається, що сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3328 грн. 24 лютого 2026 року було зараховано до спеціального фонду державного бюджету України, а відтак підстави для залишення позову без руху у зв`язку з несплатою судового збору відсутні.

Також безпідставним є твердження відповідача про те, що її було позбавлено права пред`явити зустрічний позов, оскільки дане право сторони відповідача визначено статтею 193 ЦПК України, згідно з якою відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, та вказане право не може бути обмежено судом. Зміст ухвали про відкриття провадження визначено пунктами 2 та 4 ст. 187 ЦПК України та такі не містять вимоги про зазначення в даній ухвалі про право відповідача подати зустрічний позов.

Відтак за результатами проведеного судового розгляду поданої заяви про відвід, суд, перевіривши викладені в заяві доводи, приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу у зв`язку з відсутністю законних підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, які б виключали можливість участі судді Стрепка Н.Л. у розгляді даної справи.

З урахуванням наведеного, положень ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України, оскільки дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та у такій судові засідання не проводяться, а нормами ст. 279 ЦПК України, яка визначає особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, не визначено, чи вказаний в ч. 3 такої тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі поширюється також на подання заяв про відвід, а відтак подану заяву про відвід слід передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 260, 261 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

передати справу за позовом Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід головуючого судді Стрепка Назара Любомировича.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивачі: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків невідомий, паспорт серії НОМЕР_1 ;

Позивач: Львівське комунальне підприємство «Господар», місцезнаходження: 79010, м. Львів, вул. Личаківська, 75, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20822324.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя: Стрепко Н.Л.