Постанова № 135580888, 06.04.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/5521/25

Пр. 3/336/1/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ У КРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження не зазначене, місце роботи не встановлено, адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Судом встановлено, що 01.06.2025 о 01 год.13 хв. біля будинку №74 по вул.Чарівній м.Запоріжжя водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "AUDI A4", н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Alсotest Drager 6820», результат 1,4%0, тест №2639. Водій з результатом не згодний, однак від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджений. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ N1306 від 10.10.2001, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.130 КУпАП.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення неодноразово відкладений, зокрема, за клопотаннями сторони захисту, задоволеними судом.

Також встановлено, що 20.07.2025 до суду захисником О.Зинюком, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 17.06.2025, ордера серії ВН № 1550313, скеровано клопотання про передачу справи про адміністративне правопорушення для розгляду за місцем правопорушника, яке було вирішено в судовому засіданні постановою судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Приходько В.А. 29.07.2025,- в клопотанні ОСОБА_1 відмовлено.

10.09.2025 захисником Зинюком О. до суду повторно подано аналогічне клопотання, яке постановою судді Вайнраух від 02.10.2025 залишено без задоволення, справа призначена до розгляду на 13.11.2025.

13.11.2025 захисником О.Зинюком до суду скероване пояснення ОСОБА_2 та клопротання про забезпечення надсилання матеріалів справи, до зазначеного також додані копії почесних грамот, лікарських досліджень ОСОБА_1 . Розгляд справи 13.11.2025 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по справі №336/1539/23. Розгляд справи відкладено на 19.01.2026.

19.01.2026 захисником О.Зинюком скеровано до суду клопотання про необхідність забезпечення надсилання матеріалів справи, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 26.02.2026, при цьому суд зазначає, що копії матеріалів справи були надіслані захиснику 28.01.2026, що підтверджується довідкою, наявною в матеріалах справи.

26.02.2026 захисником Зинюком О. скеровано до суду клопотання про перенесення розгляду справи, яке подано разом із клопотанням про надсилання матеріалів справи. Розгляд справи було відкладено на 06.04.2026.

06.04.2026 захисником Зинюком О. до суду скеровано клопотання про перенесення розгляду справи із зазначенням причини перебуванням на лікарняному захисника та неможливістю з`явитись особисто ОСОБА_1 в звязку із перебуванням в лавах ЗСУ. Зазначене клопотання (від 06.04.2026) судом не прийнято до провадження, оскільки подані документи не засвідчені відповідним ключем електронного цифрового підпису, про що повідомлено ініціатора звернення, однак повторного клопотання до суду не подано, що враховується судом як неявка в судове засідання осіб, які повідомлені про час та місце розгляду справи в установленому законом порядку.

Щодо заявлених адвокатом клопотань відносно ознайомлення з матеріалами справи, суд зазначає наступне. Захисник Зинюк О. звертався до суду із клопотаннями про відкладення розгляду справи з причин отримання копії технічного носія в Управлінні патрульної поліції у Запорізькій області ДПП, а також тією обставиною, що захисник не ознайомлений із технічним носієм, доданим до протокола.

Суд зауважує, що надання технічного носія для його копіювання не передбачено нормами КУпАП, а також жодними іншими нормативними або підзаконними актами. На переконання суду, протягом провадження справи було достатньо часу для ознайомлення із відеозаписом, що є правом сторони захисту (зокрема, перед початком судового засідання), відповідно, враховуючи свій графік та зайнятість, захисник міг реалізувати право на ознайомлення.

Крім того, відеозапис відтворюється й під час розгляду справи судом, після чого сторона захисту має право як заявити клопотання про відкладення судового засідання для висловлення своїх заперечень в письмовій формі, так і висловити їх в усній формі, враховуючи той факт, що копії матеріалів справи були направлені захиснику за його клопотанням .

Суд критично оцінює таку поведінку сторони захисту та визнає її такою, що переслідує мету затягнути судовий розгляд, тому вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та його захисника. Приймаючи таке рішення суд враховує, що розгляд справ такої категорії не вимагає обов`язкової участі притягуваної особи та її захисника, а сторона захисту використала своє право на ознайомлення з матеріалами справи, а потім зайняла позицію подавати необґрунтовані заяви про відкладення судового розгляду.

За таких обставин суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 та його захисник будучи повідомленими про дату та час розгляду справи в суді, не з`явились, суд оцінює таку поведінку сторони захисту, як затягування судового розгляду з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду поважних причин своєї неявки.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст.245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Згідно з п.2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ N1306 від 10.10.2001, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За результатами розгляду справи суддею встановлено, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується у сукупності наявними у справі письмовими доказами, безпосередньо дослідженими під час розгляду справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №347736 від 01.06.2025, із зазначенням особистих даних особи, який засвідчений підписом інспектора поліції. В протоколі чітко перелічено додатки до протокола. Від підпису в графі про ознайомлення із правами, датою розгляду, від надання письмових пояснень ОСОБА_1 відмовився, тимчасовий дозвіл не видавався;

- роздруківкою тестування за допомогою спеціального технічного засобу «Alkotest Drager» 6820, тест №2639 від 01.06.2025, що узгоджується із дослідженим відеозаписом за часом здійснення. Результат тестування 1,40%. Від підпису у роздруківці ОСОБА_1 відмовився;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені такі ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Також в акті зазначено результати огляду. ОСОБА_1 від підпису відмовився, свідки не залучалися, велася безперервна відеофіксація;

- направленням ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП «ОКЗПНД та СХЗ» ЗОР від 01.06.2025 о 01 год.21хв., відповідно до якого ОСОБА_1 із результатами огляду на місці зупинки не згоден, відмовився від проходження огляду у медичному закладі;

- рапортом від 01.06.2025, в якому викладено фактичні обставини вчиненого порушення, додатково зафіксовані виявлені ознаки сп`яніння.

Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно, враховуючи незгоду водія із результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано в належний спосіб, проходження подальшого огляду в закладі охорони здоров?я є обов?язковим, проте від його проходження ОСОБА_1 відмовився.

За змістом ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України "Про електронні комунікації"; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Суд зауважує, що статтю 8 Закону України «Про Національну поліцію» згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022 доповнено частиною четвертою, яка передбачає, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно з призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Таким чином, працівники поліції діяли саме на виконання законодавчо визначених повноважень.

Суддя при розгляді справи виходить й з положень п.2,3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованим в МЮУ 11.11.2015 за №1413/27858. Вказаними положенням передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Зазначені в протоколі ознаки відповідають наведеній нормі.

Ступінь вираженості ознак сп`яніння, на переконання суду, об`єктивно може різнитись в залежності від концентрації (показників) алкоголю в крові, навіть, від часу вживання, й лише огляд за допомогою спеціального технічного засобу працівником поліції зі спеціальними знаннями, та/або низка методик, що застосовується лікарем під час проведення огляду в медичному закладі, можуть дозволити достеменно підтвердити стан сп`яніння, задля чого й передбачено огляд.

Відповідно до довідки старшого інспектора з од відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції майора поліції Н. Решетник, згідно бази даних «Інформаційний портал Національної поліції України» повторності за ст.130 КУпАП немає, посвідчення водія отримував : НОМЕР_2 від 07.06.2017.

Судом відтворено відеозапис, долучений до справи, на якому, серед іншого, зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції, при цьому, працівник поліції представився, назвав причину зупинки. На записі відображено як працівник поліції встановив ознаки алкогольного сп`яніння, що зумовлюють проходження огляду, роз`яснив порядок його проходження. На відеозаписі відображено, що ОСОБА_1 , пройшовши огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки, не погодився із результатом, який зафіксований на бодікамеру, при цьому повідомив, що алкогольні напої він не вживає, так як у нього цукор, на даний момент вживає антибіотики, після чого відмовився від подальшого обов?язкового проходження огляду у медичному закладі (о 01-26 годині). В цей же час перед складанням протокола, після відмови від проходження огляду у медичному закладі, ОСОБА_1 роз?яснені процесуальні права.

Судом не встановлено, що ОСОБА_1 наполягав на участі адвоката під час складання протокола, на переконання суду його право на захист в повній мірі дотримано, зокрема, на стадії судового розгляду.

Також водієві повідомлено працівниками поліції, що з моменту зупинки транспортного засобу під його керуванням проводиться відеозапис.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, вказаним у протоколі, та за встановлених вище обставин, є підтвердженим, виходячи зі змісту відеозапису.

Власне пояснення особи щодо неперебування в стані алкогольного сп?яніння суд не може прийняти як належний доказ з урахуванням обставин справи, адже протокол складений з інших підстав, а саме внаслідок порушення водієм п.2.5 ПДР.

П.5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 за №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, передбачено, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. З відеозапису судом не встановлено, що водій вимагав пред?явлення відповідного сертифіката.

Судом не встановлено порушень з боку працівників поліції, які в повному обсязі дотримались інструкції зі складання протокола та порядку проведення огляду за допомогою спеціального технічного приладу, ознайомивши водія із результатами тестування, після чого роз`яснили водієві подальший порядок проходження огляду та наслідки.

Окремо суд наголошує, що нормами чинного законодавства, зокрема, яке діє під час воєнного стану, не передбачено виключень з обов`язків водія щодо проходження медичного огляду в разі якщо триває комендантська година. В даному випадку супровід водія обов?язково здійснюється працівниками поліції, що прямо унормовано П.9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 за №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Статтею 266-1 КУпАП врегульовано особливості огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Так, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Проте, наступні частини даної норми уточнюють порядок огляду саме під час виконання обов`язків військової служби зазначеними особами та під час перебування на території військових частин, на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Тому, не дивлячись на статус військовослужбовця ОСОБА_2 , на переконання суду, в даному випадку підлягають застосуванню загальні положення щодо медичного огляду особи у зв`язку із порушенням ним Правил дорожнього руху як водієм транспортного засобу, тобто, передбачені ст.266 КУпАП.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

За нормою ст.15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються, зокрема, забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Суд наголошує в контексті ч.3 ст.15 КУпАП й на тому, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_3 , не є військовим.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 34, 35 КУпАП пом`якшуючих та обтяжуючих вину особи обставин судом не встановлено.

Під час призначення стягнення відповідно до ст.33 КУпАП суддя враховує тяжкість та обставини вчинення правопорушення, а також відомості про особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності за вчинення однорідних правопорушень не притягувався.

Із врахуванням доведеності його вини, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, встановленому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

Альтернативних стягнень для водіїв, як і можливості не застосовувати стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, санкцією вказаної норми не передбачено.

Сплаті у відповідності до ст.40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у передбаченому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 розмірі. Підстав для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 в даному випадку суддею не встановлено. Стасус учасника бойових дій не надає підстав для звільнення від сплати судового збору в разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення (п.13, 16, 21 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір").

Керуючись ст. 15, 23, 27, 30, 33-35, 40-1, 130, 245, 251-252, 266, 268, 279, 280, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф в зазначеному розмірі підлягає перерахуванню на такі реквізити: отримувач - ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; номер рахунку (IBAN) - UA708999980313000149000008001; код класифікації доходів бюджету 21081300; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в дохід держави судовий збір, який підлягає стягненню на користь Державної судової адміністрації України, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок), за реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який становить 34 000,00 гривень, витрати на облік зазначених правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Суддя Л.А. Вайнраух

Постанова набрала законної сили ______ 20___рік

Дата видачі постанови ______ 20___рік

Строк пред`явлення виконавчого документа ______ 20___рік