Постанова № 135580607, 09.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/755/26

Провадження № 3/522/1118/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. Лє ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 562957 від 09.01.2026 року, встановлено, що 09.01.2026 року о 21:54 год. в м. Одеса, вул. Гаванна, 5а, водій ОСОБА_2 , керував автомобілем BMW 14Ск8524, при цьому не мав права керувати таким транспортним засобом. Керував повторно протягом року, постанова ЕПР1 312329 від 26.04.2025 ро ку за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

На думку працівників поліції, своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.1 «А» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Від захисника Лє Хоанг Нам до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі відносно її підзахисного, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування клопотання захисник зазначила:

- матеріали справи не містять жодних доказів керування транспортним засобом Лє Хоанг Нам у день та час, зазначений у протоколі;

- в матеріалах справи відсутня постанова ЕПР1 312329 від 26.04.2025 року, на яку посилаються працівники поліції у протоколі;

- наявна в матеріалах справи постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/6354/25 від 02.06.2025 року не завірена у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої Наказом ДСА від 20.08.2019 №814. Крім того, захисник зазначила, що в протоколі відсутнє будь-яке посилання на вищевказану постанову, як на підставу повторності вчиненого правопорушення. Також просила звернути увагу суду на те, що вказана постанова наразі оскаржується в Київському апеляційному суді;

- на момент складання протоколу ЕПР1 № 562957 від 09.01.2026 року Лє ОСОБА_1 був та наразі є неповнолітнім у віці 17 років. Згідно відповіді ГУНП в Одеській області №1047312026 від 23.03.2026 року наданої на адвокатський запит, вбачається, що поліцейський 2 взводу 3 роти 2 батальйону УПП в Одеській області Іванченко Д.О., який склав протокол відносно ОСОБА_2 не перебуває у штаті ювенальних поліцейських територіальних підрозділів ГУНП в Одеській області. Таким чином, захисник зазначила, що протокол ЕПР1 № 562957 від 09.01.2026 року складений особою, яка не мала на те відповідних повноважень, у зв`язку з чим має бути визнана судом недопустимим доказом.

- крім того, захисник зазначила, що протокол відносно ОСОБА_2 був складений без участі законного представника та захисника, що слід визнати порушенням юридичних гарантій захисту прав і законних інтересів неповнолітнього ОСОБА_2 .

Крім того, від Лє Хоанг Нам до суду надійшло письмове клопотання із запереченнями на складений адміністративний матеріал, в якому він просив провадження у справі відносно нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Судовий розгляд 09.04.2026 року в суді проведено за відсутністю Лє ОСОБА_1 та його захисника Хараїм О.В, які в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Від Лє Хоанг Нам та його захисника до суду надійшли клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 09.04.2026 року.

Як вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2026 року, вказана справа перебуває в провадженні Приморського районного суду м. Одеси з 20.01.2026 року.

Так, від захисника Лє ОСОБА_1 адвоката Хараїм О.В. неодноразово надходили клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із тим, що наразі триває процедура оскарження в апеляційному суді постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/6354/25 від 02.06.2025 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП, винесеної відносно Ле Хоанг Нам, а саме: 23.02.2026 року, 20.03.2026 року, 26.03.2026 року.

08.04.2026 року захисник в судовому засіданні знов звернулась до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, та після відмови в задоволенні клопотання нею було заявлено відвід судді Циб І.В. від розгляду вказаної справи.

Відповідно до рішення судді Приморського районного суду м. Одеси Кічмаренка С.М. від 08.04.2026 року в задоволенні заяви захисника Лє ОСОБА_1 адвоката Хараїм О.В. про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В. від вказаної справи, було відмовлено.

Аналіз хронології подання клопотань захисником свідчить про створення штучного дефіциту часу для суду, системність відкладень у поєднанні з заявленим захисником відводом напередодні закінчення строку накладення адміністративного стягнення, що підтверджує намір сторони захисту досягти результату через зловживання процесуальними правами, що є неприпустимим.

Таким чином, суд розцінює дії захисника щодо систематичного подання клопотань про відкладення розгляду справи у поєднанні з поданням заяви про відвід судді напередодні закінчення строків накладення адміністративного стягнення, як зловживання процесуальними правами. Такі дії, на думку суду, спрямовані не на захист інтересів особи, а на штучне створення умов для уникнення відповідальності за порушення закону.

Дослідивши матеріали справи, клопотання захисника, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свободи громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, повага до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Правовий статус неповнолітніх в Україні визначається Конституцією України, а саме стаття 52 проголошує, що діти рівні у своїх прав незалежно від походження. А також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом.

Стаття 13 КУпАП містить лише визначення віку неповнолітніх осіб, які вчинили адміністративне правопорушення та підлягають адміністративній відповідальності із застосуванням заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП.

Статтею 270 КУпАП встановлено, що інтереси неповнолітньої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Положеннями статті 1 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» покладено обов`язок здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей, зокрема, на Службу у справах дітей районних державних адміністрацій та кримінальну поліцію у справах дітей відділу поліції, діяльність яких здійснюється на принципах законності, застосування переважно методів виховання і переконання, що передбачають вжиття примусових заходів лише після вичерпання всіх інших заходів впливу на поведінку дітей, неприпустимості приниження честі і гідності дітей, жорстокого поводження з ними, тощо.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Захист прав дітей регламентується зокрема й Конвенцією ООН про права дитини.

Положеннями ст. 268 КУпАП визначені загальні правила участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення.

Статтею 268 КУпАП визначений перелік статей, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП не входить до вищевказаного переліку, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України розглядає адміністративний матеріал за відсутністю особи, стосовно якої складено адміністративний протокол.

Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою цієї статті.

Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частина 4 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до вимог пункту 2.1 «А» Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

До матеріалів справи на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, долучено:

- протокол серії ЕПР1 №562957 від 09.01.2026 року стосовно ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 126 КУпАП;

- витяг з ІПНП;

- довідку про отримання особою посвідчення водія, згідно якої Лє Хоанг Нам, не отримував посвідчення водія;

- довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої Лє ОСОБА_1 , протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- копією постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/6354/25 від 02.06.2025 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_2 , якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 3400 гривень;

- відеозаписами з місця події на DVD-R диску.

Так, захисник зазначила, що на момент складання протоколу ЕПР1 № 562957 від 09.01.2026 року Лє Хоанг Нам був та наразі є неповнолітнім у віці 17 років, у зв`язку із чим просила суд визнати складений відносно нього протокол недопустимим доказом.

Відповідно до положень ст. 13 КУПАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Своєрідність неповнолітніх як спеціального суб`єкта адміністративної відповідальності, передусім, полягає у тому хронологічному віці, який обумовлює психічний та фізіологічний розвиток особистості, набуття нею певних знань, навичок та вмінь, що дає змогу усвідомлювати суспільну небезпечність своїх дій та керувати ними.

Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію», проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права.

Істотного значення для захисту прав та інтересів неповнолітнього правопорушника набуває можливість участі його батьків або законних представників при першому поясненні та складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому існує потреба у визначенні процедури залучення батьків неповнолітнього до участі у провадженні у справі - повідомлення батьків неповнолітнього правопорушника або інших осіб в якості його законних представників та виклик для складання протоколу або залучення їх у якості законних представників, можливість участі яких передбачена ст. 270 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 КУпАП, інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Однак, в порушення вимог ст. 270 КУпАП, поліцейський, встановивши, Лє Хоанг Нам, на час вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення був неповнолітнім, не забезпечив участь його законного представника чи захисника, під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, хоча в цьому випадку зобов`язані були такі дії вчинити, шляхом повідомлення і залучення до справи захисника та її батьків - законних представників, як того вимагають загальні положення норм права як національного так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.

Відтак, докази по справі відносно неповнолітньої особи, здобуті поліцейським з порушенням вимог ст. 245, 270 КУпАП, а саме без участі законного представника чи захисника, тобто з порушенням юридичних гарантій захисту прав і законних інтересів неповнолітньої особи, є недопустимими.

Оскільки складений протокол та всі докази у даній справі були здобуті працівниками поліції з порушенням вимог ст. 245, 270 КУпАП, а саме без участі законного представника чи захисника неповнолітнього Лє Хоанг Нам, тобто, з порушенням права на захист останнього, то всі зібрані по справі докази в обґрунтування винуватості неповнолітньої особи у вчиненні правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, - є недопустимими.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 с. 126 КУпАП, перед судом не доведена.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з наведеним, суддя вважає необхідне провадження по справі щодо неповнолітнього ОСОБА_2 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, через недопустимість доказів в обґрунтування його винуватості у вчиненні вказаного правопорушення, у зв`язку з отриманням їх з порушенням права неповнолітньої особи на захист.

Інші доводи захисника не знайшли свого підтвердження під час дослідження долучених до матеріалів справи доказів, тому суд їх до уваги не приймає, оскільки встановлено інші підстави для закриття провадження по даній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 10, 24, 33, 126, 221, 247, 268, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП, за ч. 5 ст. 126 КУпАП, закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси Ірина ЦИБ