Постанова № 135580417, 07.04.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Справа № 501/1557/26

Номер провадження 3/501/499/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року, м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Яковця Є.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Середи М.Ю.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, що надійшли з ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області про притягнення до відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівська (на даний час м. Чорноморськ) Одеської обл., громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2026 року о 16:25 год водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Парусній, 6М, в м. Чорноморську Одеського р-ну Одеської обл. з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, зокрема на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу алкотестера Drager та в закладі охорони здоров`я, відмовився.

З цих підстав щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 622323 від 23 березня 2026 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , якому були роз`яснені його права, передбачені ст. ст. 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні правопорушення, яке йому поставлено в провину, визнав та пояснив суду, що 23 березня 2026 року о 16:25 год він керував автомобілем Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Парусній, 6М, в м. Чорноморську Одеського р-ну Одеської обл. Мав ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки вжив алкогольний напій Revo. Його зупинили працівники поліції, повідомили, що відчувають від нього запах алкоголю та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою алктоестера Drager, на що він відмовився, оскільки такий огляд показав би стан алкогольного сп`яніння. Після чого відмовився пройти огляд і у медичному закладі. Шкодує про вчинене правопорушення, відчуває сором через це. Правопорушення вчинив вперше через тяжкий психологічний стан, більше такого не повториться. Просив не позбавляти його права керування, оскільки є військовослужбовцем, проходить службу на посаді водія, тому у випадку позбавлення права керування не зможе виконувати обов`язки військової служби за посадою. Приймав участь в АТО, демобілізувався, після 2022 року знову був мобілізований.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Суд дійшов висновку, що було вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, і ОСОБА_1 винний в його вчиненні, що підтверджується наступними доказами:

- протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначені обставини правопорушення, посвідчення водія вилучено, пояснення відсутні;

- рапорт поліцейського про виявлення правопорушення;

- направлення на огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння щодо ОСОБА_1 , в якому зазначені ознаки сп`яніння та є запис про його відмову від огляду;

- копія посвідчення водія НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 ;

- відомості з бази даних Національної поліції України щодо ОСОБА_1 : вперше притягується до адміністративної відповідальності;

- відомості з бази даних Національної поліції України щодо автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник ОСОБА_2 ;

- рапорт про надання дозволу на зняття та видачу відеозапису з портативного відеореєстратора;

- оптичний диск з одним відеозаписом, на якому зафіксовані наступні обставини: 16:23:22 службовий автомобіль поліції їде за червоним автомобілем Toyota; 16:24:16 автомобіль Toyota зупиняється; 16:25:10 водій пред`являє документи на ім`я ОСОБА_1 ; 16:25:20 поліцейський виявляє у водія ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; 16:25:32, 16:25:47 поліцейський пропонує водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Drager, водій відмовляється; 16:25:58 поліцейський пропонує водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що водій погоджується, однак, в подальшому ухиляється від огляду; 16:26:48 водій повідомляє, що вживав алкогольні напої; 16:27:12 поліцейський пропонує водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Drager, водій відмовляється; 16:27:17 поліцейський пропонує водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що водій відмовляється; 16:27:42 поліцейський попереджує водія, що за відмову від огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачена відповідальність; 16:27:48 поліцейський повідомляє водію, що щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП; 16:29:39 складається протокол про адміністративне правопорушення.

Судом також було досліджено наданий ОСОБА_1 військовий квиток серії НОМЕР_4 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу з 04 червня 2015 року по 25 листопада 2016 року на посаді водія, з 26 травня 2023 року і до цього часу проходить військову службу, на даний час - на посаді водія-електрика.

Переглянутим відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Зокрема, зафіксовано, що транспортний засіб рухається, зупиняється, за кермом перебуває ОСОБА_1 .

Також відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 не заперечував наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння, повідомив, що вживав алкогольні напої.

Дослідженим судом відеозаписом також підтверджено, що поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. Після цього на пропозицію поліцейського ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та у закладі охорони здоров`я.

Ці обставини підтверджені також іншими доказами.

Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог ст. ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Однак суд наголошує, що покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Санкція вказаної норми сформульована так, що не передбачає альтернативи. Тобто суд, встановивши наявність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні, має накласти стягнення без урахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність тощо.

Вказані положення Кодексу України про адміністративні правопорушення суперечать приписам частини 2 статті 61 Конституції України, яка передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тож, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідні положення ч. 2 ст. 33 КУпАП нівелюють конституційний принцип індивідуалізації юридичної відповідальності.

У зв`язку з цим суд вважає, що норми ч. 2 ст. 33 КУпАП, які допускають відхід від конституційного принципу індивідуалізації юридичної відповідальності при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та безпеки на автомобільному транспорті, а також положення ч. 1 ст. 130 КУпАП, які передбачають безальтернативність стягнення за вказані у цій нормі адміністративні правопорушення, є такими, що суперечать ч. 2 ст. 61 Конституції України, і не можуть бути застосовані у відповідній частині.

При цьому, відповідно до ч. 2, 3 ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Підсумовуючи викладене вище, суд вважає необхідним врахувати при накладенні стягнення характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та розглянути питання про можливість накладення стягнення менш суворого, ніж те, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З пояснень ОСОБА_1 та долучених до справи доказів вбачається, що він вину у вчиненні правопорушення визнає, розкаюється у вчиненому, відчуває сором, є чинним військовослужбовцем, проходить службу на посаді водія-електрика та використовує автотранспорт у своїй щоденній діяльності для виконання поставлених йому як військовослужбовцю завдань, правопорушення не спричинило істотних негативних наслідків. Суд також враховує, що ОСОБА_1 проходив військову службу в 2015-2016 роках та знову перебуває у лавах ЗСУ з 2023 року і до цього часу ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд вважає, що позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами не буде пропорційним, оскільки таке стягнення, незважаючи на те, що воно передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, є надмірним за обставин цієї справи, його застосування не слугуватиме досягненню мети забезпечення справедливого балансу між інтересами суспільства та особи, яка на теперішній час перебуває на військовій службі та боронить державу, не відповідатиме інтересам держави.

Суд також вважає недоцільним позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, оскільки він користується ним для виконання завдань під час здійснення захисту України від збройної агресії російської федерації.

В даному випадку, на думку суду, накладення на правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу є достатнім для критичного усвідомлення останнім протиправності свого вчинку, в достатній мірі слугуватиме його вихованню, а також запобігатиме вчиненню ним нових правопорушень у сфері дорожнього руху.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, оскільки суд накладає адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , то з нього також підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

У разі несплати штрафу через п`ятнадцять днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, а в разі розстрочки виконання постанови в частині сплати штрафу - у разі несплати відповідної частини штрафу, а також ненадання порушником до суду у строк визначений судом документу про оплату відповідної частини штрафу, - постанову про накладення штрафу відповідно до статті 308 КУпАП надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби з метою стягнення подвійного розміру штрафу 34000,00 грн (в разі розстрочки виконання постанови в частині сплати штрафу з урахуванням раніше сплачених порушником сум) та витрат на облік зазначених правопорушень.

Реквізити для сплати штрафу: найменування Одеська область; отримувач - ГУК в Од. обл./м.Чорноморськ/21081300; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код ЄДРПОУ - 37607526; код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA848999980313080149000015001; код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу - адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, платник ___.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Реквізити для сплати судового збору: ГУК в Од.обл./м.Чорноморськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача - UA778999980313151206000015750; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *101;РНОКПП; ПІБ, судовий збір, Чорноморський міський суд Одеської області.

Посвідчення водія серії НОМЕР_3 - повернути ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Чорноморський міський суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова підлягає виконанню протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки, розстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки, розстрочки.

Суддя

Постанова набрала законної сили «__»______202_ р.