Ухвала суду № 135580033, 08.04.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/1289/26

н\п 2/490/2262/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті зустрічного позову

08 квітня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про визнання кредитного договору недійсним, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс», в особі свого представника, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1677440 від 11.05.2020 року в сумі 52250,00 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати у спрощеному провадженні без виклику сторін.

07.04.2026 року представником відповідачки адвокатом Бойченко Г.А., через ситсему "Електронний суд", подано зустрічну позовну заяву до ТОВ «Факторинг Партнерс», ТОВ «Мілоан» про визнання кредитного договору недійсним, в якому просить визнати кредитний договір №1677440 від 11 травня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Факторинг Партнерс» позбавлено право вимоги до ОСОБА_1 за оспорюваним кредитним договором через його неукладенність саме з ОСОБА_1 , оскільки остання не отримувала грошові кошти відповідно до оспорюваного кредитного договору, а їх отримання відбулося сторонньою особою, що вказує на неукладенність такого правочину.

Суд вивчивши матеріали цивільної справи, первісний та зустрічний позови, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Частинами 2, 3, 4 статті 193 ЦПК України визначено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднаються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову.

Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.

Задоволення зустрічного позову зазвичай повністю або частково виключає задоволення первісного позову.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

У пунктах 43, 44 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи та заявлених зустрічних вимог, позивачем за зустрічним позовом подано позов крім іншого, до ТОВ «Мілоан», який не є учасником справи за первісним позовом.

Разом з тим, суд звертає увагу, що зустрічний позов у цивільному процесі має бути спрямований виключно до первісного позивача для спільного розгляду з первісним позовом. Подання зустрічного позову до нового (додаткового) відповідача, який не є позивачем за первісним позовом, не допускається, оскільки він має на меті захист від вимог позивача, а не пред`явлення претензій іншим особам.

Пред`явлення зустрічного позову не змінює первісного процесуального статусу сторін у справі, а тільки ускладнює його, додаючи окремі елементи процесуального статусу протилежної сторони.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного).

Так, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред`являється він до первісного позивача.

Крім того, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Суд зазначає, що об`єднання даних позовів в одне провадження та спільний розгляд вищезазначених позовів є неможливим та недоцільним з огляду на те, що зустрічний позов пред`явлено відповідачем, у тому числі до особи, яка не є позивачем за первісним позовом (ТОВ «Мілоан»).

Таким чином, заявлені ОСОБА_1 вимоги не відповідають процесуальним умовам зустрічного позову, визначеним статтею 193 ЦПК України, оскільки вони пред`явлені крім іншого, до особи, яка не є учасником справи та не є позивачем за первісним позовом.

Суд вважає, що об`єднання даних позовів в одне провадження та спільний розгляд вищезазначених позовів є недоцільним, оскільки ускладнить вирішення справи та призведе до затягування розгляду справи, істотно розширить предмет доказування та призведе до необхідності залучати нових учасників процесу.

Як роз`яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.

Беручи до уваги те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, суд вважає за доцільне відмовити відповідачці у прийнятті зустрічної позовної заяви, однак, це не позбавляє останньої права звернутись до суду із зазначеним позовом в загальному порядку.

Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідачки ОСОБА_1 та її представника на ту обставину, що повернення цієї зустрічної позовної заяви жодним чином не порушує її право на справедливий суд в розумінні положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною Законом N475/97-ВР від 17.07.97), оскільки відповідачка не позбавлена права звернення до суду з відповідним позовом в загальному порядку з додержанням вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст.193,194,186 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про визнання кредитного договору недійсним, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Роз`яснити відповідачу, що відмова у прийнятті зустрічного позову не перешкоджає зверненню до суду із зазначеним позовом у загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Саламатін