Ухвала суду № 135579468, 08.04.2026, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/84/26

Провадження № 1-кп/306/206/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Свалява клопотання прокурора Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_13 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст.28 - ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч.3 ст.28 - ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст.28 - ч. 1 ст. 366 КК України.

Прокурор подав клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Родниківка, Свалявського району Закарпатської області, громадянину України, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженому, який обіймає посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту, культури туризму та зовнішніх зв`язків Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, раніше не судимому, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України строком на 60 діб. При визначенні розміру застави, у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосувати до ОСОБА_10 заставу у розмірі не меншому ніж 500 (п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а це станом на 01.01.2026 становить 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень. У разі застосування застави як запобіжного заходу - покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати (в залежності від стадії провадження) до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із Мукачівського району, Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, для виїзду за кордон.

Посилається на те, що на даний час, досудове розслідування кримінального провадження закінчено, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42024072040000005 був 15.01.2026 скерований для розгляду по суті до Свалявського районного суду, підготовче судове засідання у справі судом призначено на 10.03.2026. До обвинуваченого на даний час не застосовано жодного запобіжного заходу, однак з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливати на свідків у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення існує обґрунтована необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу тримання під вартою.

Зважаючи на встановлені під час розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлені та підтверджені ризики, передбачені п.п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Щодо ризику переховуватися від органу досудового слідства, зокрема це підтверджується тим, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчинення злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Відповідно з метою уникнення кримінальної відповідальності останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і зокрема, суворістю передбаченого покарання, у якому обгрунтовано підозрюється ОСОБА_10 . Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Зважаючи на те, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення вчиненого з корисливих мотивів, у складі організованої групи, предметом посягання якої були бюджетні кошти, а тому може продовжити свою злочинну діяльність і на думку сторони обвинувачення ризик вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень існує, він є обгрунтованим та у разі необрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній й надалі матиме можливість вчиняти неправомірні дії, в тому числі нові кримінальні правопорушення. ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні у складі організованої групи тяжких кримінальних правопорушень та особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України за вчинення якого законодавцем встановлена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Відтак, єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні клопотання підтримав та просив задоволити.

Представник потерпілого в підготовчому судовому засідання просив відмовити в задоволенні клопотання.

Захисник ОСОБА_10 - ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні заперечив проти зявленого клопотання, просив відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_10 в підготовчому судовому засіданні просив відмовити в клопотанні прокурора, погодився з думкою свого захисника.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Статтею 5 Конвенції кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ у справі "Беллет проти Франції").

Згідно з п. 1 ст. 52 Хартії основоположних прав Європейського Союзу 2000 року будь-яке обмеження прав і свобод, що визначаються цією хартією, повинне здійснюватися на підставі закону з повагою до сутності цих прав і свобод; застосовані за принципом пропорційності обмеження можуть бути встановлені тільки тоді, коли вони потрібні та відповідають цілям і загальним інтересам, визнаним Європейським Союзом, або потребі захистити права і свободи інших осіб.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 та 17 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

У Рішенні від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).

Суд вважає, що сторона обвинувачення належним чином не довела ймовірності існування на теперішній стадії кримінального провадження ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже прокурор не зазначив, які конкретно речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення може знищити, сховати або спотворити обвинувачений.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 290 КПК, відкриваючи стороні захисту матеріали кримінального провадження, прокурор визнав зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, тобто для висунення обвинувачення. Обвинувальний акт знаходиться в суді, закономірним є припущення того, що сторона обвинувачення зібрала усі достатні та істотні докази, необхідні їй для обстоювання своєї правової позиції. На цій стадії кримінального провадження, для доведення існування зазначеного вище ризику недостатньо самого лише посилання на спосіб, за допомогою якого, як вважає прокурор, обвинувачений начебто вчинив кримінальне правопорушення. Адже будь-яка констатація судом цього факту, до повного та всебічного розгляду кримінального провадження по суті, призведе до порушення презумпції невинуватості, оскільки у такий спосіб суд так чи інакше висловиться щодо висунутого обвинувачення. Інших, обґрунтованих обставин на підтвердження існування ризику знищення, приховання або спотворення обвинуваченим будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, сторона обвинувачення у клопотанні не навела.

Частиною 3 ст. 176 КПК встановлено, що суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим -тримання під вартою. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_10 було обрано запобіжний захід - домашній арешт від 04 липня 2025 року по 03 серпня 2025 року.

19 січня 2026 року прокурором було скеровано обвинувальний акт до суду.

23 січня 2026 року ухвалою судді Свалявського районного суду Закарпатської області було призначено підготовче судове засідання на - 03 лютого 2026 року.

Прокурором посилання у клопотанні на наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, мають загальний характер і належними та допустимими доказами не підтверджені. Стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про те, що інший, більш м`який, запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_10 . Тому, доводи прокурора суд вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені будь-якими доказами під час розгляду судом клопотання.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст. 183, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_13 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Родниківка, Свалявського району Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, начальник відділу освіти, молоді та спорту, культури туризму та зовнішніх зв`язків Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, раніше не судимий, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України строком на 60 діб із застосуванням застави у розмірі не меншому ніж 500 (п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено протягом 5 днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 09 квітня 2026 року.

СУДДЯ СВАЛЯВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОСОБА_15