Рішення № 135578957, 09.04.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

09 квітня 2026 року

Справа № 642/6606/25

Провадження № 2/642/378/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09 квітня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Цибульської С.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Карпухіна Д.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.11.2020 у розмірі 70983,37 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту; а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.11.2020 ОСОБА_2 ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту. 12.11.2020 ОСОБА_2 підписав власноруч заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив такі умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювана кредитна лінія до 50 000 грн; тип кредитної карти: картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка становить 42% річних; кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60 %. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Позичальником підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України. На підставі укладеного договору позичальник отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії 07/24, тип Універсальна. Позичальник користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, а тому позичальник є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. Для користування кредитним лімітом в подальшому позичальник також отримав такі платіжні інструменти: кредитну картку № НОМЕР_2 , строк дії 08/24, тип Універсальна; кредитну картку № НОМЕР_3 , строк дії 07/25, тип Універсальна GOLD, у зв`язку з чим відбулася зміна відсоткової ставки на 40.8 % річних, а розмір кредитного ліміту було збільшено до 75 000 грн. Позивач виконав умови договору та надав позичальнику кредитну картку(-ки), кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку. Позичальник користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, проте припинив повертати позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер. Таким чином, у зв`язку з порушенням зобов`язань позичальником по договору обліковується несплачена заборгованість у розмірі 70 983,37 грн.

Представник позивача вказує у позовній заяві, що 04.03.2025 позивач направив претензію кредитора до Другої Харківської державної нотаріальної контори. 08.07.2025 позивач отримав лист від Другої Харківської державної нотаріальної контори, з якого вперше дізнався, що спадкоємцем померлого позичальника є його дружина. Дружиною позичальника є ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями, зазначеними відповідачем у анкеті-опитувальнику від 25.04.2023. Крім цього паспорти позичальника та відповідача свідчать про те, що вони були зареєстровані за однією адресою. 23.08.2025 позивач додатково направив претензію на адресу відповідача щодо сплати заборгованості за договором. Проте станом на теперішній час заборгованість за договором не погашена.

Разом із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про витребування доказів, в якій останній просить суд витребувати у Другої Харківської міської державної нотаріальної контори копії матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 .

Судом постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувано у Другої Харківської міської державної нотаріальної контори письмові докази, що містять нотаріальну таємницю, а саме: належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи після померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідачу надано строк на подання відзиву на позов.

На виконання ухвали суду від Другої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшли витребувані судом докази.

Позивач не надавав суду клопотань про розгляд справи в загальному порядку або в спрощеному порядку з викликом сторін, в позові не зазначав, що заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлений щодо розгляду справи належним чином. Копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позову та долучених до нього документів, направлені відповідачу за місцем його реєстрації. Відповідач відзиву не подав.

Оскільки відповідачем у встановлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

За таких обставин відповідно до ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору, відповідач повідомлений щодо розгляду справи належним чином, відзиву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 12.11.2020 ОСОБА_2 цифровим власноручним підписом підписав паспорт споживчого кредиту, в якому відображено інформацію про умови кредитування карткових рахунків, чим підтвердив отримання та ознайомлення із інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

Так, відповідно до умов вказаного паспорту: кредитодавець АТ КБ «ПриватБанк»; тип кредиту відновлювальна кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці; сума/ліміт кредиту становить до 800 тисяч гривень, залежно віт типу кредитного продукту; строк договору та кредитування становить 12 місяців із пролонгацією; пільговий період до 55 днів; мета отримання кредиту споживчі потреби; спосіб надання кредиту безготівковим шляхом (на картковий рахунок); процентна ставка поза межами пільгового період становить від 36 % річних до 42 % річних, залежно від типу кредитного продукту; тип процентної ставки фіксована; кредит повертається шляхом договірного списання з рахунку клієнта або шляхом внесення клієнтом коштів в розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку; процентна ставка, яка використовується при невиконанні зобов`язань за договором про споживчий кредит, становить від 72 % до 84 %, залежно від типу кредитного продукту.

12.11.2020 ОСОБА_2 цифровим власноручним підписом підписав заяву про приєднання до умов та правил надання послуг, відповідно до умов якої підписанням такої заяви заявник приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

Також, відповідно до умов вказаної заяви: кредитодавець АТ КБ «ПриватБанк», тип кредиту відновлювальна кредитна лінія; розмір кредитного ліміту не перевищує: для карт «Універсальна» - 50 000 грн, для карт «Універсальна Gold» - 75 000 грн; строк кредитування становить 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту споживчі цілі; спосіб надання кредиту безготівковим шляхом; процентна ставка становить 42 % річних для карт «Універсальна» та 40,8 % для карт «Універсальна Gold»; тип процентної ставки фіксована; загальні витрати за кредитом становлять 44 194 грн для карт «Універсальна» та 55 122 грн для карт «Універсальна Gold»; реальна річна процентна ставка за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами в межах пільгового періоду становить 0 % річних для карт «Універсальна» та 1,2 % річних для карт «Універсальна Gold»; реальна річна процентна ставка за умови отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки та користування коштами поза межами пільгового періоду і погашення кредиту мінімальними платежами становить 51,09 % річних для карт «Універсальна» та 51,76 % річних для карт «Універсальна Gold». Повернення кредиту здійснюється шляхомдоговірного списання з рахунку клієнта або шляхом внесення клієнтом коштів в розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку. Розмір мінімального обов`язкового платежу становить 5 % від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно; у разі прострочення з 31-го дня 10 % від заборгованості; у разі прострочення зі 181-го дня 100% від заборгованості. При невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується процентна ставка у розмірі 84 % річних для карт «Універсальна» та 81,6 % річних для карт «Універсальна Gold».

Згідно з копією довідки № 0000004732851741 від 09.09.2025, виданої керівником напрямку операційного обслуговування АТ КБ «ПриватБанк», між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було видано такі кредитні картки: № НОМЕР_1 від 12.11.2020, термін дії 07/24, тип картки «Універсальна»; № НОМЕР_2 від 26.11.2020 , термін дії 08/24, тип картки «Універсальна»; № НОМЕР_3 від 07.09.2021, термін дії 07/25, тип картки «Універсальна Gold».

Згідно з копією довідки № 0000004732853703 від 09.09.2025, виданої керівником напрямку операційного обслуговування АТ КБ «ПриватБанк», 12.11.2020 відкрито картковий рахунок, платіжним інструментом до якого є картка № НОМЕР_1 із кредитним лімітом у розмірі 10 000 грн. У подальшому кредитний ліміт неодноразово було змінено. Станом на 29.04.2024 кредитний ліміт збільшено до 72 000 грн; станом на 05.02.2025 такий ліміт зменшено до 0 грн.

Відповідно до виписки за договором № б/н за період з 12.11.2020 по 09.09.2025 відповідач активно користувався кредитним лімітом, встановленим за картковими рахунками № НОМЕР_3 , № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , здійснював платіжні операції, поповнював карткові рахунки, проте припинив своєчасно надавати позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору, внаслідок чого станом на 30.06.2025 за кредитним договором наявна заборгованість у розмірі 70 983,37 грн.

У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 910/1580/18 сформульовано висновок про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц зазначив, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

З наданого представником позивача розрахунку заборгованості за договором № б/н від 12.11.2020, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , вбачається, що станом на 08.09.2025 за вказаним кредитним договором наявна заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 70 983,37 грн, яка складається із: заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 70 983,37 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 1066 ЦК Українивизначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1067 ЦК Українидоговір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Статтею 1068 ЦК Українипередбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка (ч. 1). Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч. 3).

Згідно зі ст. 1069 ЦК Україниякщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Встановлено, що при укладенні кредитного договору сторони у належній письмовій формі погодили розмір базової процентної ставки за кредитом, тому позивач має право на одержання від відповідача процентів за користування кредитом.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 використовував кредитні кошти, надані йому банком в межах кредитного ліміту за поточними рахунками, а саме: здійснював видаткові операції - зняття готівки, оплата послуг та грошові перекази - за рахунок кредитних коштів, що підтверджується випискою по його банківському рахунку. Зазначене свідчить, що ОСОБА_2 своїми діями погодився на отримання та користування кредитними коштами, наданими йому позивачем.

Розрахунок заборгованості не заперечений, належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача про наявність заборгованості та її розмір, суду не надано.

Отже, враховуючи той факт, що ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем, суд дійшов висновку про підтвердження факту того, що заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.11.2020 становить 70 983,37 грн.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 21.01.2025, виданого Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 907.

04.03.2025 представником АТ КБ «ПриватБанк» до Другої Харківської державної нотаріальної контори направлено претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України від 28.03.2025, згідно зі змістом якої між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитні договори № б/н від 12.11.2020 та № б/н від 09.11.2023, станом на дату звернення розмір заборгованості за вказаними договорами становить 102 880 грн, у зв`язку із чим АТ КБ «ПриватБанк» просить повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 102 880 грн.

Згідно з копією листа завідуючої Другої Харківської державної нотаріальної контори від 11.03.2025 № 240/02-14/п претензію АТ КБ «ПриватБанк» було зареєстровано в журналі реєстрації вхідної кореспонденції 07.03.2025 за № 117/02-14/п та зареєстровано в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 222, та на її підставі заведено спадкову справу № 97П/2025, що підтверджується копією витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі № 80377634 від 07.03.2025.

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 12.11.1983, виданого Вовчанським районним РАЦС у Харківській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб 12.11.1983, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено відповідний актовий запис № 250.

Як вбачається з листа завідуючої Другої Харківської державної нотаріальної контори від 02.07.2025 № 717/02-14/п, діти померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 звернулися із заявами про відмову від прийняття спадщини на користь дружини померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка прийняла спадщину згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Вказане підтверджується копією заяви ОСОБА_3 від 05.06.2025, зареєстрованої в реєстрі за № 153, копією заяви ОСОБА_4 від 05.06.2025, зареєстрованої в реєстрі за № 1870.

Лист від 02.07.2025 № 717/02-14/п отримано АТ КБ «ПриватБанк» 08.07.2025, що підтверджується відповідною копією поштового відправлення від Другої Харківської міської державної нотаріальної контори.

23.08.2025 представником АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 направлено лист-претензію № SAMDNWFC00063911350 від 18.08.2025, в якому зазначено про наявність заборгованості за кредитним договорами, укладеними між АТ КБ «ПриватБанк» зі ОСОБА_2 , у загальному розмірі 99 510 грн, а також про необхідність сплати такої заборгованості.

Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Частиною першою статті 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Згідно зі статтею 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину та набув у власність спадкове майно, зобов`язаний погасити заборгованість спадкодавця, проте виключно у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Саме суд при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника встановлює необхідні для цього обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у встановлені строки; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; дійсний розмір вимог кредитора; частки спадкоємців у спадщині; обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця. До обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника. Якщо спадкоємець (спадкоємці) заперечує проти вимог кредитора спадкодавця щодо меж його відповідальності за зобов`язаннями спадкодавця, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен такий спадкоємець, оскільки, з огляду на характер спірних правовідносин, кредитор не завжди може визначити яке саме майно одержано спадкоємцями у спадщину та яка вартість цього майна. Тому не допускається відмова в позові з тих підстав, що позивачем не надано відповідних доказів. В такій ситуації, задовольняючи позов кредитора до спадкоємця, суд в резолютивній частині рішення зазначає дійсний розмір заборгованості, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та встановлює, що її належить стягнути у межах вартості майна, одержаного ним у спадщину. Цим суд встановлює порядок виконання рішення про стягнення заборгованості спадкодавця

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2025 року у справі № 201/8538/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.11.2025 у справі № 444/1177/20.

Як було встановлено судом та підтверджується копією матеріалів спадкової справи № 97П/2025, ОСОБА_1 прийняла спадщину померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

До складу спадщини входить нерухоме майно, а саме: 1/4 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 67,7 кв.м., житловою площею 35,3 кв.м., що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 16.05.2007 № 4-07-276960, виданого відділом приватизації житлового фонду управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради, та копією довідки від 03.06.2025 № 1159919, виданої комунальним некомерційним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради.

Відомостей про вартість успадкованого майна відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять, заперечень з боку відповідача з приводу того, що розмір заборгованості перевищує вартість успадкованого майна до суду також не надійшло.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлення факту того, що на день смерті ОСОБА_2 мав заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № б/н від 12.11.2020 у розмірі 70 983,37 грн, відповідач ОСОБА_1 прийняла спадщину померлого ОСОБА_2 , водночас у суду відсутні відомості про задоволення нею як спадкоємцем вимог кредитора - АТ КБ «ПриватБанк», суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн відповідно до вимог статті 141 ЦПК України стягуються з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.11.2020 у загальному розмірі 70 983 (сімдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят три) грн 37 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 70 983 грн 37 коп, в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі двадцять дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складено 09.04.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА