Постанова № 135578595, 11.03.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/464/26

Провадження № 3/0203/242/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

11 березня 2026 року суддя Центрального районного суду м. Дніпра Черваньова Ю.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ДПС України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, головного бухгалтера ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», місцезнаходження підприємства: м. Дніпро, пр-т О. Поля, буд. 40, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 163-4 КУпАП,-

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №28/32-00-04-03-01-02 від 15.01.2026, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», несвоєчасно повідомив державні податкові інспекції за встановленою формою відомості про доходи громадян за періоди: лютий 2022 року, вересень 2024 року, червень та серпень 2025 року, а саме 24.12.2025 подано уточнюючі Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску; при цьому у протоколі також зазначено, що зміни до розрахунку було подано не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, що призвело до зміни платників податків.

У письмових поясненнях, поданих до суду в порядку ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 просив розглянути справу за його відсутності та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування своєї позиції він послався, зокрема, на те, що протокол складено на підставі акта камеральної перевірки від 15.01.2026 №35/32-00-04-03-01-01/30487219, з висновками якого ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» не погодилося; 29.01.2026 підприємством подано заперечення на акт перевірки; у поданих 24.12.2025 уточнюючих розрахунках, за твердженням особи, було здійснено самостійне виправлення помилок щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у раніше поданій звітності за відповідні періоди; сам акт перевірки, не містить висновків про неподання звітності у строки, не містить даних про неутримання чи неперерахування податку, а також не доводить наявності в його діях саме того складу правопорушення, який передбачений ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також інші надані документи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Стаття 280 КУпАП зобов`язує суд при розгляді справи з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом ст. 251 КУпАП, висновок про наявність чи відсутність правопорушення і винність особи може ґрунтуватися лише на фактичних даних, одержаних у визначеному законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 163-4 КУпАП відповідальність настає за: неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів; перерахування такого податку за рахунок коштів підприємств, установ і організацій, коли це не дозволено законом; а також за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Водночас підпункт «б» пункту 176.2 ст. 176 ПК України встановлює обов`язок податкового агента подавати податковий розрахунок у строки, визначені Кодексом.

Для наявності складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, орган, який склав протокол, повинен чітко й несуперечливо вказати, в чому саме полягало порушення: у неповідомленні, у несвоєчасному повідомленні, в неутриманні податку чи в неперерахуванні його до бюджету.

Однак зі змісту наданого суду протоколу вбачається, що в ньому одночасно наведено кілька різних за юридичною природою тверджень, які не узгоджуються між собою і не розкривають належним чином об`єктивну сторону інкримінованого проступку. Так, у протоколі спочатку зазначено про несвоєчасне повідомлення податкових органів, а далі що зміни розрахунку було подано не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, що призвело до зміни платників податків. Таке формулювання фактично змішує різні підстави відповідальності, не дає змоги встановити, що саме інкримінується особі, і не дозволяє суду підміняти собою орган, який склав протокол, самостійно конкретизуючи фабулу правопорушення.

Крім того, суд бере до уваги, що з поданих матеріалів убачається: акт камеральної перевірки від 15.01.2026 №35/32-00-04-03-01-01/30487219 був складений щодо виявлення помилок (порушень) у податкових розрахунках, а у його тексті зазначено, що 24.12.2025 ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» подало уточнюючі податкові розрахунки за лютий 2022 року, вересень 2024 року, червень та серпень 2025 року. Із самого змісту наведених у справі документів убачається, що підставою для складання акта стала саме подача уточнюючих розрахунків, які, за позицією особи, були подані з метою самостійного виправлення помилок щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у раніше поданій звітності, а не встановлений факт окремого неповідомлення чи несвоєчасного повідомлення відомостей про доходи громадян.

Суд окремо зазначає, що за змістом досліджених матеріалів акт перевірки не містить конкретного встановлення того, що: первинні розрахунки за відповідні періоди взагалі не були подані у строки, визначені податковим законодавством; у момент виплати доходу фізичним особам податок на доходи фізичних осіб не утримувався або не перераховувався; саме дії чи бездіяльність ОСОБА_1 , а не загальний факт подання юридичною особою уточнюючих розрахунків, утворюють склад адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Наведене має істотне значення, оскільки сама по собі подача юридичною особою уточнюючої звітності ще не доводить автоматично ані факту адміністративного правопорушення, ані наявності вини конкретної посадової особи. Для притягнення до відповідальності недостатньо лише послатися на результат внутрішньої оцінки податкового органу; необхідно належними та допустимими доказами встановити всі елементи складу проступку, включно з конкретною протиправною поведінкою особи та її виною. Такого доказового масиву матеріали справи не містять.

Крім того, з матеріалів убачається, що після складання акта перевірки підприємство реалізувало право на його оскарження шляхом подання заперечень. Надані суду пояснення також свідчать, що податковий орган листом повідомив про відхилення заперечень, однак без належного змістовного спростування наведених підприємством аргументів. У подальшому на підставі акта було сформовано податкове повідомлення-рішення, яке, за твердженням особи, оскаржується в адміністративному порядку. Саме по собі існування акта перевірки та навіть податкового повідомлення-рішення не звільняє суд від обов`язку самостійно перевірити, чи доведено саме адміністративну вину конкретної фізичної особи, а не лише податкову позицію контролюючого органу.

Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знати суть обвинувачення, давати пояснення, подавати докази та користуватися правничою допомогою; справа за її відсутності може бути розглянута лише за умови належного повідомлення і за відсутності клопотання про відкладення. Такі гарантії мають реальний зміст лише тоді, коли особі інкримінується чітко сформульоване діяння. Якщо ж протокол одночасно містить ознаки кількох різних можливих порушень і не конкретизує, в чому саме полягає проступок, це перешкоджає реалізації права на захист.

Суд виходить також із конституційного принципу презумпції невинуватості. Стаття 62 Конституції України передбачає, що особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку, а ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Хоча наведена норма сформульована щодо злочину, її зміст як загальний конституційний стандарт доказування і тлумачення сумнівів на користь особи застосовується й у провадженні у справах про адміністративні правопорушення. Отже, усі неусунені сумніви щодо доведеності події правопорушення, його складу, а також вини конкретної особи тлумачаться на користь ОСОБА_1 .

Оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх даних, які б поза розумним сумнівом свідчили про вчинення ОСОБА_1 саме того адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП. Фактично органом, який склав протокол, не доведено: ані чіткої події проступку в її конкретному юридичному вираженні; ані належного причинного зв`язку між подачею уточнюючих розрахунків і складом проступку, інкримінованого за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП; ані особистої вини ОСОБА_1 як посадової особи.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги наведене, суддя прийшов до висновку, що провадження в даній справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 245, 247, 251, 256, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ю.М. Черваньова