Ухвала суду № 135577666, 30.03.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11883/26

Провадження № 1-кс/761/8228/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, в рамках кримінального провадження № 22024000000000772 від 30.08.2024,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000772 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

04.02.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

05.02.2026 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.04.2026.

Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 04.05.2026.

Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, з метою запобіганням ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи особливу складність кримінального провадження, беручи до уваги, що для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду необхідний тривалий час, а також те, що вказані дії не могли бути здійснені та завершені раніше з об`єктивних причин, слідчий просив продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти клопотання, просив відмовити в його задоволенні, подав відповідні письмові заперечення.

Окрім як посилання на необгрунтованість предявленої ОСОБА_4 підозри за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України та відсутність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, захисник також посилався на перебуванні на утриманні останнього батька, який є особою похилого віку та має незадовільний стан здоров`я, а також трьох малолітніх дітей, двоє з яких мають тяжкі захворювання.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, подані захисником заперечення, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000772 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

04.02.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

05.02.2026 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.04.2026.

Відповідно до ст. 199 КПК України на слідчого суддю покладений обов`язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з`ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Європейський Суд з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Слідчий у клопотанні посилається на особливу складність справи та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що наданий час не зменшилися та продовжують існувати.

Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваного під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.

Дослідивши матеріали клопотання, суд вважає доведеними ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Крім цього, у силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому діянь.

Однією з обставин, з якою закон пов`язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.

Як випливає з доводів слідчого, які викладені у клопотанні, у кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих дій, у зв`язку з чим виникла необхідність продовжити строк тримання під вартою підозрюваного, а саме:

- отримати відповіді на запити, з метою збору матеріалів, які характеризують підозрюваних у кримінальному провадженні;

- отримати відповіді від оперативного підрозділу щодо оглядів речей та документів, вилучених під час проведення обшуків;

- провести тимчасовий доступ до відомостей, які зберігаються в операторів телекомунікаційних послуг, а також банківських установ;

- призначити судову експертизу про визначення геолокації електронних пристроїв;

- призначити судові експертизи звукозаписів, отриманих за результатами проведення слідчих (розшукових) дій;

- отримати висновки експертів за результатами проведених судових експертиз;

- провести ряд слідчих дій за участі підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;

- встановити повний перелік осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення та допитати останніх в якості свідків у вказаному кримінальному провадженні;

- за результатами проведення вищевказаних слідчих та інших процесуальних дій, вирішити питання про зміну підозри або повідомлення про нову підозру.

Результати проведення вищезазначених слідчих та інших процесуальних дій мають важливе значення для повного, всебічного, об`єктивного та неупередженого встановлення обставин, мотивів і мети вчинення злочинів, встановлення можливих інших співучасників кримінальних правопорушень, правильної кваліфікації діянь підозрюваних.

Здобуті таким чином докази забезпечать встановлення всіх обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, забезпечать його повне, всебічне та неупереджене розслідування, а також виконання завдань кримінального провадження.

Розглядаючи можливість застосування до ОСОБА_4 альтернативних запобіжних заходів, суд застосовує положення ч. 6 ст. 176 КПК України, яка визначає, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто, тримання під вартою.

Рішенням Конституційного Суду України від 19.06.2024 № 7-р(II)/2024 частину шосту статті 176 Кримінального процесуального кодексу України визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною).

Конституційний Суд України виснував, що частина шоста статті 176 Кодексу не суперечить статтям 3, 8 частинам першій, другій статті 29, частині першій статті 55, частині першій статті 62, частині першій статті 64 Конституції України.

Також, у наведеному рішенні Конституційний Суд України зауважує, що застосування за частиною шостою статті 176 Кодексу під час дії воєнного стану запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до особи, яку підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, за наявності ризиків, визначених статтею 177 Кодексу, є потрібним засобом для забезпечення ефективності розслідування цих злочинів і виконання завдань кримінального провадження в умовах воєнного стану, що обумовлено потребою посиленого захисту суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України.

Враховуючи фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси підозрюваного на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

У зв`язку із зазначеним, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.

Таким чином, клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу та на даний час не зменшилися й продовжують існувати.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.

Разом з цим, слідчий суддя також бере до уваги практику, викладену в рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 19.06.2024 (№ 3-111/2023(207/23, 315/23), відповідно до якого слідчий суддя не позбавлений можливості визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави при вирішенні питання про запобіжний захід по даній категорії кримінальних правопорушень. Так, згідно з даним рішенням законодавцем закріплено дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.

У клопотання слідчий, обґрунтовуючи неможливість визначення ОСОБА_4 посиланням на абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Однак, суд, при вирішенні питання про можливість визначення застави, враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення, а також підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, наявність яких, на переконання слідчого судді, доведена, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатись, враховуючи також особу підозрюваного, на утримання якого перебуває батько похилого віку та троє малолітніх дітей, а тому вважає за можливе визначити ОСОБА_4 розмір застави.

Вирішуючи питання про розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, оскільки останньому інкримінується вчинення тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, з огляду на встановлені судом ризики та обставини, суд приходить до переконання, що заставу слід визначити у більшому розмірі ніж передбачено законом, що кореспондується з ч. 5 ст. 182 КПК України, де вказано, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у межах 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який буде достатнім та таким, що забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 04.05.2026.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: НОМЕР_1 , отримувач - ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , банк отримувача - ІНФОРМАЦІЯ_3 , МФО - НОМЕР_3 , призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

2) не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними щодо обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні № 22024000000000772 від 30.08.2024;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем проживання усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, а також строк дії ухвали визначити до 04.05.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який призначений старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22024000000000772 від 30.08.2024.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1