Ухвала суду № 135577608, 03.04.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6324/26

Провадження № 1-кп/761/3326/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям у кримінальному провадженні №12024100000000619 від 19 листопада 2024 року щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Софійка Богуславського району Київської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Київської обласної ради від 21.01.2020 шляхом перетворення Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» у Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради створено Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» - код ЄДРПОУ: 01993701, та рішенням Київської обласної ради № 246-10-VIІІ від 12.05.2022 затверджено статут КНП КОР «КОКЛ» у новій редакції.

Згідно з пунктами 1.3, 1.4 Статуту підприємство створене на базі майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради. Водночас засновником, Власником та органом управління майном Підприємства є Київська обласна рада (Засновник). Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику та Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації відповідно до делегованих повноважень.

Разом з тим, згідно п. 4.1 Статуту підприємство є юридичною особою.

Відповідно до пункту 6.1.3. розділу 6 статуту КНП КОР «КОКЛ» передбачено право - укладати господарські угоди з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування, а також фізичними особами відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Наказом по Київській обласній клінічній лікарні № 23 від 31.01.1983 медичну сестру «ЛОР» відділення ОСОБА_4 переведено на посаду медичної сестри з дієтичного харчування загальнолікарняного персоналу з 01 лютого 1983 року.

Відповідно до посадової інструкції затвердженої, головним лікарем КЗ КОР «КОКЛ» до обов`язків медичної сестри з дієтичного харчування загальнолікарняного персоналу належить:

- пунктом 2.5. передбачено - організовує харчування тяжкохворих;

- пунктом 2.3. передбачено - здійснює контроль за приготуванням їжі;

- пунктом 2.9. передбачено - веде медичну документацію;

Цією ж інструкцією передбачено відповідальність медичної сестри з дієтичного харчування загальнолікарняного персоналу, а саме:

- пунктом 4.5 передбачено відповідальність - за правопорушення, скоєні в процесі своєї діяльності, в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством;

- пунктом 4.6 передбачено відповідальність - за завдання матеріального збитку КЗ КОР «КОКЛ» в межах, встановлених чиним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством;

- пунктом 4.8 передбачено відповідальність - за неправомірне використання наданих службових повноважень, а також використання їх в особистих цілях.

12 квітня 2024 року генеральним директором КНП КОР «КОКЛ» затверджено посадову інструкцію сестри медичної з дієтичного харчування загальнолікарняного персоналу КНП КОР «КОКЛ», якою передбачено завдання та обов`язки медичної сестри, а саме:

- пунктом 2.1.1. передбачено - збирає заявку-вимогу від структурних підрозділів про кількість призначених раціонів харчування та кількості пацієнтів;

- пунктом 2.1.2. передбачено - подає заявку-вимогу до кейтерингової компанії;

- пунктом 2.1.7. передбачено - контролює дотримання санітарно-протиепідемічних правил утримання пункту видачі їжі;

- пунктом 2.1.8. передбачено - контролює дотримання особистої гігієни та своєчасність проходження періодичних медичних оглядів працівників загальнолікарняного персоналу;

- пунктом 2.1.10. передбачено - правильно веде та зберігає облікову документацію;

- пунктом 2.2.16. передбачено - поводитись таким чином, щоб не порушувати або не завдавати шкоди майну КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня»;

- пунктом 4.1.1. передбачено - належна організація своєї роботи, несе персональну відповідальність за виконання покладених обов`язків та розпоряджень адміністрації КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня», заступника медичного директора з медсестринства;

- пунктом 4.1.3. передбачено - користування обліковою, звітною та іншою документацією.

Крім того, між КНП КОР «КОКЛ» в особі головного лікаря та медичною сестрою ОСОБА_4 укладено договір про повну матеріальну відповідальність відповідно до якого на неї покладено обов`язок забезпечувати збереження матеріальних цінностей, здійснювати контроль за їх фактичною наявністю, рухом та використанням, у тому числі під час приймання готових страв, та не допускати завдання матеріальної шкоди КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня», а у разі виявлення нестачі або невідповідності - невідкладно інформувати керівництво закладу та вживати заходів щодо запобігання втратам, з яким ОСОБА_4 , під підпис ознайомилась 02.01.2019.

Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки 1 до ст. 364 Кримінального кодексу України, ОСОБА_4 , будучи матеріально відповідальною особою КНП КОР «КОКЛ», є службовою особою, виконуючи адміністративно-господарські функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділена повноважною службовою особою підприємства.

Відповідно до наказу № 233-0-02 від 20.06.2019 «Про організацію лікувального харчування пацієнтів лікарні» КНП КОР «КОКЛ» перейшла на систему харчування за моделлю «замовник-постачальник» на договірній основі.

На виконання вказаного наказу у період з лютого 2023 року по червень 2024 року між КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» ЄДРПОУ: 01993701 та ТОВ «Хілінг Фуд» ЄДРПОУ: 41744424, укладено ряд договорів про надання послуг харчування, а саме: №113/05/24 від 13.05.2024, № 89/04/24 від 09.04.2024, № 62/03/24 від 08.03.2024 та № 66/02/23 від 27.02.2023 за предметом закупівлі ДК 021:2015 - 55520000-1 «Кейтерингові послуги», відповідно до яких виконавець в особі ТОВ «Хілінг Фуд» зобов`язувався здійснювати триразове щоденне харчування пацієнтів, у тому числі забезпечувати подачу готових страв «чай з цукром» та «чай без цукру» на сніданок та вечерю, у встановлених порціях та за затвердженою вартістю.

Згідно з умовами договорів та їх додатків, вартість однієї порції готової страви «чай з цукром» становить 5,00 грн, а готової страви «чай без цукру» - 4,00 грн, при обов`язковому включенні зазначених позицій до актів приймання-передачі наданих послуг виключно у разі їх фактичної поставки.

Водночас ОСОБА_4 , упродовж листопада 2023 року - червня 2024 року, перебуваючи на посаді сестри медичної з дієтичного харчування КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня», перебуваючи на робочому місці, за адресою: м. Київ, вул. Загорівська, 1, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не забезпечила належне здійснення контролю за фактичним прийманням готових страв «чай з цукром» та «чай без цукру», відповідно до договорів про надання послуг харчування, а саме: №113/05/24 від 13.05.2024, № 89/04/24 від 09.04.2024, № 62/03/24 від 08.03.2024 та № 66/02/23 від 27.02.2023, не перевіряла їх фактичну наявність, кількість та об`єм під час кожного постачання, не здійснювала звірку фактично отриманих страв із даними, зазначеними у первинних облікових та контрольних документах (заявках-вимогах, актах приймання-передачі наданих послуг, щоденних актах внутрішньої звірки кількості та об`єму наданих послуг), не фіксувала випадки відсутності зазначених страв та не повідомляла про це керівництво лікарні, а також, всупереч покладеним на неї обов`язкам, допускала внесення та підтвердження своїм підписом відомостей про нібито фактичну поставку готових страв «чай з цукром» та «чай без цукру», які в дійсності до закладу охорони здоров`я не постачалися, проте зазначені позиції систематично включалися до актів приймання-передачі як такі, що надані у повному обсязі.

У зв`язку з чим, зазначені дії ОСОБА_4 призвели до зайвого витрачання коштів КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» на кейтерингове порційне харчування пацієнтів на загальну суму 715909,00 гривень.

У зв`язку з наведеними необережними діями ОСОБА_4 КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» безпідставно сплачено грошові кошти, чим інтересам юридичної особи спричинено шкоду на загальну суму 715909,00 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що згідно з п. 4 примітки до ст. 364 КК України, що є тяжкими наслідками, на момент вчинення злочину.

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримала подане клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , оскільки вона щиро покаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення та повністю відшкодувала завдані нею збитки. Щодо збитку завданого внаслідок вчинення нею кримінального правопорушення зазначила, що сума фактично відшкодованого збитку згідно довідки та сума збитку зазначеного в клопотанні дещо відрізняється, оскільки, за результатами проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ОСОБА_4 було притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі 32 (тридцяти двох) тисяч гривень, які були сплачені нею на користь Київської обласної клінічної лікарні, відтак, орган досудового розслідування вважав, що сума завданого збитку ОСОБА_4 відшкодована в повному обсязі.

В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_4 підтвердила свою добровільну згоду на звільнення від відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та закриття кримінального провадження, в зв`язку з дійовим каяттям.

Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав заявлене прокурором клопотання щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям та вважав, що наявні всі підстави для задоволення вказаного клопотання.

Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 286, ч. 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Прокурор, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Відповідно до ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям можливе за наявності передумови - вчинення особою вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім кримінальних правопорушень щодо яких встановлено застереження в законі; а також підстави - дійового каяття, яке полягає у щирому розкаянні особи у вчиненому кримінальному правопорушенні, активному сприянні нею у розкритті цього кримінального правопорушення та повному відшкодуванні завданих збитків або усуненні заподіяної шкоди.

Факт дійового каяття особи повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Відсутність хоча би однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення кримінального правопорушення чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитків (постанова Верховного Суду від 06 вересня 2022 року в справі № 497/374/2021).

За змістом ст. ст. 44, 45, 46 КК України за наявності підстав, передбачених ст. 45 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов`язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.

Щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.01.2024 у справі №283/2169/19, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують щире каяття особи.

Активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід вважати надання особою органам досудового розслідування допомоги в установленні невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. Це може бути повідомлення про всі відомі епізоди, обставини злочинного діяння, свідків, потерпілих, викриття інших співучасників кримінального правопорушення. Мінімальні вимоги, яким має відповідати позитивна посткримінальна поведінка у виді активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, полягають у добровільній дачі правдивих і повних свідчень про всі відомі особі обставини злочинного діяння. Активність сприяння розкриттю кримінального правопорушення означає, що дії особи повинні мати високу інтенсивність, ефективність та значну процесуальну цінність. Визначення ступеня активності залежить від обставин конкретного кримінального провадження.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 21.02.2021 року у справі №481/1754/18, роз`яснила, що під активним сприянням розкриттю злочину розуміють дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з`ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам.

Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, яке є необережним нетяжким злочином. Воно не відноситься до корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, свою вину визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення та відшкодувала завдані нею збитки.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 надала прокурору письмову згоду на звільнення від кримінальної відповідальності. Обвинувачена раніше не судима, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні малолітніх та непрацездатних осіб не має.

З долученої до матеріалів клопотання довідки про відшкодування шкоди від 23 лютого 2026 року №374 та копій платіжних інструкцій №1492 та 1358 від 30.01.2026 вбачається, що ОСОБА_4 повністю відшкодувала завдані кримінальним правопорушенням збитки в сумі 687 761, 00 грн.

Обвинуваченій судом роз`яснено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі на підставі ст. 45 КК України є нереабілітуючою підставою, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Будь-яких обставин, які згідно з правилами кримінального процесуального закону перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленим стороною захисту клопотанням, не встановлено.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, який не є корупційним, свою вину у вчиненому визнала повністю, розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину, додані прокурором до клопотання письмові докази підтверджують що, заподіяна кримінальним правопорушенням шкода відшкодована, обвинувачена є раніше не судимою, заявлене прокурором клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності відповідає вимогам ст. 45 КК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 на підставі ст. 45 КК України необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, а кримінальне провадження відносно неї закрити.

Керуючись ст.ст. 284, 285, 288 КПК України, ст. 45 КК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям - задовольнити.

Звільнити підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі ст. 45 КК України, - у зв`язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження №12024100000000619 від 19 листопада 2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано.

Суддя Шевченківського

районного суду м. Києва ОСОБА_1