Ухвала суду № 135576307, 24.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16216/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Київ

Печерського районного суду м. Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваної - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023210000000011 від 09.01.2023 відносно підозрюваної

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Стрий Львівської області, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , розлученої, з вищою освітою, не працюючої, раніше не судимої,

підозрюваної в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України

УСТАНОВИВ:

Вступ

24.03.2026 до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання cтаршого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вже обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з поміщенням до державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)», в межах строку досудового розслідування, з визначенням розміру застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обґрунтування клопотання

Зі змісту клопотання слідує, що слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023210000000011 від 09.01.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.

01.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме: в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненого організованою групою, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України; у закінченому замаху на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненого повторно, організованою групою, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.

13.08.2024 у зв`язку із тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 12023210000000011 від 09.01.2023 місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було невідоме та встановити її місцезнаходження не вбачалося за можливе, крім того остання від явок до ГСУ НП України ухилялася, та про поважні причини неприбуття не повідомляла, винесено постанову про оголошення її розшуку.

На виконання постанови слідчого про оголошення розшуку підозрюваної, оперативним підрозділом заведено оперативно-розшукову справу категорії «Розшук» № 403123224 від 03.09.2024 та вживалися заходи з метою встановлення місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_5 .

Згідно з відповіддю № 19-54090/18/24-вих від 06.08.2024 Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_10 28.07.2024 виїхала за межі території України, перетнувши державний кордон в пункті пропуску Лужанка і на момент отримання відповіді на територію України не повернулася.

15.01.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023210000000011 від 09.01.2023 було відновлено, у зв`язку з потребою у проведенні слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.

22.01.2025 отримано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_11 про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

22.01.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023210000000011 від 09.01.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України було зупинене у зв`язку з розшуком підозрюваних.

27.02.2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді про обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою переглядалась колегією суддів Київського апеляційного суду з розгляду кримінальних справ та за результатами розгляду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.02.2025 - без змін.

За результатами вжитих заходів стороною обвинувачення до обліків Генерального секретаріату Інтерполу було внесено відомості стосовно ОСОБА_5 , а також здійснено публікацію червоного сповіщення щодо останньої.

У подальшому від Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України 22.11.2025 надійшла інформація про те, що на території Федеративної Республіки Німеччина затримано та останні готові видати, почати процес екстрадиції громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому Офісом Генерального прокурора як центральним органом України щодо видачі осіб на стадії досудового розслідування, у числі іншого, надано Міністерству юстиції Федеративної Республіки Німеччина того, що у разі призначення ОСОБА_5 кримінального покарання, пов`язаного із позбавленням волі, Україна гарантує дотримання щодо нього вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зокрема, її не буде піддано поводженню, яке може містити загрозу її фізичній і психічній недоторканості, а умови ув`язнення не будуть нелюдськими або принизливими. Також, ОСОБА_5 буде забезпечено відповідними засобами та вільним доступом до достатнього медичного обслуговування як безпосередньо в установі виконання покарань так і за її межами за необхідності.

Відповідно до листа Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції України від 05.03.2026 - згідно з вимогами діючого законодавства, з урахуванням Закону України від 21.11.2023 № 3480-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених, переданих в Україну для відбування покарання, а також осіб, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку», у разі застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно забезпечити її поміщення до державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».

23.03.2026, на виконання вимог ухвали Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2025, справа № 757/9184/25-к) про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останню доставлено до місця кримінального провадження, у результаті чого складено протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023210000000011 від 09.01.2023 відновлене 23.03.2026. Двомісячний строк досудового розслідування закінчується 06.05.2026.

На переконання слідчого, наразі у кримінальному провадженні існують передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які обумовлюють застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень;

-незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Позиції сторін кримінального провадження

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.

Захисник, адвокат ОСОБА_4 , вказував, що тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень не може бути підтвердженням ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Підозрювана ОСОБА_5 визнає всі обставини вчиненого, але захисник наголошував на тому, що остання територію України покинула на законних підставах до моменту повідомлення про підозру та проживала у Федеративній Республіці Німеччина разом з неповнолітньою дочкою з метою лікування, оскільки підозрювана має проблеми зі здоров`ям і перебуває на підтримуючій замісній терапії, не пов`язаній з наркотичними речовинами. Захисник указував, що, незважаючи на перебування під захистом Федеративної Республіки Німеччина, ОСОБА_5 надала добровільно письмову згоду на здійснення щодо неї екстрадиції. Крім цього, повідомлено, що підозрювана ОСОБА_5 проживала спільним побутом з організатором вчинених кримінальних правопорушень ОСОБА_7 та перебувала в соціальній та економічній залежності від нього. Також захисник вважав ризики, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, недоведеними з наступних причин. ОСОБА_5 не має можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки польські, німецькі документи та паспорт для виїзду за кордон перебувають у сторони обвинувачення. Підозрювана не має доступу до системи «Шлях», у зв`язку з чим не може знищити, сховати або спотворити електронні докази. Вплив на інших учасників неможливий, тому що останні перебувають в розшуку й один із них наразі під екстрадиційним арештом. Захисник просив зменшити розмір застави до 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки вважав заставу надмірною з огляду на те, що ОСОБА_5 розлучена, має на утриманні неповнолітню доньку, матір пенсіонерка.

Підозрювана, ОСОБА_5 , підтримала позицію захисника, вину визнала, вказала, що виїхала до Федеративної Республіки Німеччина задля якісної діагностики та отримання лікування. Дитину виховує сама. Просила зменшити розмір застави до 150 000 грн, оскільки такий розмір вона може внести.

Обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023210000000011 від 09.01.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що в січні 2023 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_7 , який є суб`єктом господарювання - ФОП « ОСОБА_7 » (РНОКПП НОМЕР_1 ) і має ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, керуючись прагненням до наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто переслідуючи мету незаконного збагачення, діючи з прямим умислом, направленим на організацію та незаконне переправлення через державний кордон України осіб чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, яким в умовах дії правового режиму воєнного стану виїзд з України заборонено, ігноруючи обмеження, щодо виїзду громадян України чоловічої статі за кордон на період дії воєнного стану організував незаконне переправлення осіб чоловічої статі у віці від 18 до 60 років через державний кордон України, у складі організованої групи, з корисливих мотивів при наступних обставинах.

Усвідомлюючи, що самостійно організувати та здійснювати діяльність щодо незаконного переправлення через державний кордон України осіб чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, тобто осіб які підлягають призову на військову службу та яким в умовах дії правового режиму військового стану виїзд з України заборонено, оскільки вказаний процес є довготривалим, потребує підготовки та залучення значних людських ресурсів, ОСОБА_7 залучив осіб, об`єднаних єдиним злочинним умислом, спрямованим на отримання незаконного прибутку (матеріальних благ) внаслідок вчинення протиправних дій, які визнаватимуть його авторитет як керівника, а також виконуватимуть незаконні відведені їм функцій під час організації та незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Діючи з метою незаконного збагачення, ОСОБА_7 , маючи попередній досвід в період 2022-2023 років, щодо успішного перетину кордону особами чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, шляхом підготовки документів та внесення осіб до системи «Шлях» з використанням суб`єкта господарювання у формі фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) зареєстрованого на нього особисто, тобто ФОП « ОСОБА_7 » (РНОКПП НОМЕР_1 ), розробив детальний план злочинної діяльності, яким передбачив вчинення послідовних дій, направлених на досягення цього плану.

Не пізніше жовтня 2022 року, ОСОБА_7 як керівник організованої групи, з метою ефективної організації здійснення злочинної діяльності організованою групою та з метою досягнення максимального злочинного результату, залучив до участі у організованій групі ОСОБА_5 .

Так, за невстановлених досудовим розслідувань обставин ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 надали згоду на участь в діяльності організованої групи направленої на організацію та незаконне переправлення через державний кордон України осіб чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, яким в умовах дії правового режиму воєнного стану виїзд з України заборонено.

Останні, усвідомлюючи протиправність даної пропозиції та бажаючи систематично отримувати матеріальні блага (грошові кошти) від організації незаконного перетину осіб через державний кордон України, керуючись корисливим мотивом, добровільно і свідомо надали свою згоду на участь в організованій групі під керівництвом ОСОБА_7 , надавши свою згоду на спільну злочинну діяльність.

Добровільно зорганізувавшись у внутрішньо стійке об`єднання, ОСОБА_7 довів членам організованої групи ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 детальний план спільної злочинної діяльності, та розподілив ролі та функції кожного співучасника, направлені на успішне його виконання та досягнення злочинної мети - отримання прибутку, при цьому визначив правила поведінки та обумовленої конспірації.

ОСОБА_5 , як активний учасник створеної ОСОБА_7 організованої групи виконувала наступні функції:

- добровільно вступила до складу організованої групи, з метою систематичного вчинення кримінальних правопорушень;

- приймала участь в розробленні планів злочинних дій;

- приймала безпосередню участь у вчинюваних організованою групою злочинах;

- підшукувала осіб які виявили бажання перетнути державний кордон, в порушення діючих вимог на період дії воєнного стану;

- отримувала кошти від осіб які здійснювали перетин державного кордону, в порушення діючих вимог на період дії воєнного стану;

- була присутньою у якості пасажира вантажного транспортного засобу на якому особи здійснювали перетин державного кордону, в порушення діючих вимог на період дії воєнного стану.

01.08.2024 ОСОБА_5 належним чином повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме: в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненого організованою групою, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України; у закінченому замаху на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненого повторно, організованою групою, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.

13.08.2024 у зв`язку із тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 12023210000000011 від 09.01.2023 місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було невідоме та встановити її місцезнаходження не вбачалося за можливе, крім того остання від явок до ГСУ НП України ухилялася, та про поважні причини неприбуття не повідомляла, винесено постанову про оголошення її розшуку.

На виконання постанови слідчого про оголошення розшуку підозрюваної, оперативним підрозділом заведено оперативно-розшукову справу категорії «Розшук» № 403123224 від 03.09.2024 та вживалися заходи з метою встановлення місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_5 .

Згідно з відповіддю № 19-54090/18/24-вих від 06.08.2024 Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_10 28.07.2024 виїхала за межі території України, перетнувши державний кордон в пункті пропуску Лужанка і на момент отримання відповіді на територію України не повернулася.

15.01.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023210000000011 від 09.01.2023 було відновлено, у зв`язку з потребою у проведенні слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.

22.01.2025 отримано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_11 про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

22.01.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023210000000011 від 09.01.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України було зупинене у зв`язку з розшуком підозрюваних.

27.02.2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді про обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою переглядалась колегією суддів Київського апеляційного суду з розгляду кримінальних справ та за результатами розгляду залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.02.2025 - без змін.

За результатами вжитих заходів стороною обвинувачення до обліків Генерального секретаріату Інтерполу було внесено відомості стосовно ОСОБА_5 , а також здійснено публікацію червоного сповіщення щодо останньої.

У подальшому від Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України 22.11.2025 надійшла інформація про те, що на території Федеративної Республіки Німеччина затримано та останні готові видати, почати процес екстрадиції громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому Офісом Генерального прокурора як центральним органом України щодо видачі осіб на стадії досудового розслідування, у числі іншого, надано Міністерству юстиції Федеративної Республіки Німеччина того, що у разі призначення ОСОБА_5 кримінального покарання, пов`язаного із позбавленням волі, Україна гарантує дотримання щодо нього вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зокрема, її не буде піддано поводженню, яке може містити загрозу її фізичній і психічній недоторканості, а умови ув`язнення не будуть нелюдськими або принизливими. Також, ОСОБА_5 буде забезпечено відповідними засобами та вільним доступом до достатнього медичного обслуговування як безпосередньо в установі виконання покарань так і за її межами за необхідності.

Відповідно до листа Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції України від 05.03.2026 - згідно з вимогами діючого законодавства, з урахуванням Закону України від 21.11.2023 № 3480-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених, переданих в Україну для відбування покарання, а також осіб, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку», у разі застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно забезпечити її поміщення до державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».

23.03.2026 підозрювану ОСОБА_5 доставлено до місця кримінального провадження, у результаті чого складено протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023210000000011 від 09.01.2023 відновлене 23.03.2026.

Релевантні джерела права

У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є:

1) особисте зобов`язання;

2) особиста порука;

3) застава;

4) домашній арешт;

5) тримання під вартою.

Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Щодо обґрунтованості підозри

Рівень обґрунтованості підозри впливає на ступінь втручання в права підозрюваної особи при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, зокрема на вибір виду запобіжного заходу.

Так, рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку. Зазначене, зокрема, пов`язане із обов`язком слідчого судді, суду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК).

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Системний аналіз положень ст. 17, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 94 та ч. 1, 2 ст. 368 КПК України свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності / недоведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до закону України про кримінальну відповідальність (КК України), позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.

На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.

На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, слідчим долучено до клопотання, зокрема:

-матеріали, що надійшли від працівників ВМП ГУНП в Тернопільській області на виконання доручення слідчого, наданого в порядку ст. 40 КПК України;

-матеріали, що надійшли від працівників Західного регіонального управління ДПС України на виконання доручення слідчого, наданого в порядку ст. 40 КПК України;

-протокол огляду оптичного носія, з інформацією отриманою в ході виконання тимчасового доступу до речей та документів з Державної служби України з безпеки на транспорті від 26.09.2023;

-протокол огляду оптичного носія, з інформацією отриманою в ході виконання тимчасового доступу до речей та документів з Державної митної служби від 27.09.2023, у якому зафіксовано інформація про осіб, які значилися водіями під час перетину державного кордону України, серед яких ОСОБА_8 , ОСОБА_12 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 20.09.2023;

-протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 29.09.2023;

-протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 29.09.2023;

-протокол обшуку від 06.07.2023 за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 ;

-протокол огляду предметів від 17.08.2023, носія інформації, де міститься інформація отримана в ході виконання КТЕ № СЕ-19/120-23/7290-КТ, в ході якої встановлено фотографії документів ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;

-протоколи оглядів предметів від 11.07.2023, де виявлено трудовий договір № 1804-01 між ФОП ОСОБА_16 та ОСОБА_18 ;

-протокол обшуку автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 316 CDI», VIN: НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 ;

-протоколи оглядів предметів від 11.07.2023, де виявлено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI) на ОСОБА_16 ;

-протокол обшуку від 06.07.2023 за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-протокол огляду предметів від 11.07.2023 під час якого виявлено автоматичну печатку з надписом: «ФОП ОСОБА_19 ОСОБА_20 НОМЕР_1»;

-протокол огляду предмету від 17.08.2023 носія інформації, на якому міститься інформація отримана в ході виконання КТЕ № СЕ-19/120-23/7296-КТ від 20.07.2023, під час якого виявлено фотографії документів на ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ;

-протоколом обшуку від 06.07.2023 автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 316 CDI», д.н.з. НОМЕР_5 ;

-протокол обшуку від 06.07.2023 за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 ;

-протокол огляду предмету від 11.07.2023, під час якого виявлено довіреність від 19.09.2022 зареєстрована за ОСОБА_8 ; довіреність від 02.12.2022 зареєстрована за ОСОБА_21 ; Листок формату А-4 з іноземним текстом та відтиском печатки на ФОП ОСОБА_21 ; поліс обов`язкового страхування на ім`я ОСОБА_22 та ОСОБА_23 ;

-протокол огляду предмету від 19.08.2023 носія інформації, на якому міститься інформація отримана в ході виконання КТЕ № СЕ-19/120-23/7298-КТ від 20.07.2023, під час якого виявлено фотографії документів ОСОБА_16 ,. ОСОБА_7 , ОСОБА_21 , ОСОБА_8 ;

-протокол обшуку від 06.07.2023 за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_4 ;

-протоколи оглядів предметів від 15.07.2023 під час якого виявлено блокнот у якому є записи про сплату податкових платежів, записник із розрахунками, записник з логінами і паролями, аркуші з текстом стосовно ФОП та реквізитів рахунків;

-протоколи оглядів предметів від 15.08.2023 носія інформації, на якому міститься інформація отримана в ході виконання КТЕ № СЕ-19/120-23/7298-КТ від 21.07.2023, під час якого виявлено фотографію паспорту ОСОБА_9 та електронно - цифрові підписи АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на різних осіб;

-протокол огляду предмету від 16.08.2023 носія інформації, на якому міститься інформація отримана в ході виконання КТЕ № СЕ-19/120-23/7301-КТ від 19.07.2023, під час якого виявлено фото документів ОСОБА_24 , ОСОБА_7 , ОСОБА_25 , ОСОБА_30

-протокол обшуку від 08.08.2023 за місцем роботи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у приміщенні ТзОВ «АГРОВІТА ЛТД» за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 2;

-протокол обшуку від 15.08.2023 за місцем проживання ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_5 ;

-протокол огляду предмету від 22.08.2023 носія інформації, на якому міститься інформація отримана в ході виконання КТЕ № СЕ-19/120-23/8848-КТ від 18.08.2023, під час якого виявлено файли електронних цифрових підписів АЦСК АТ «ПРИВАТБАНК» серед яких ОСОБА_7 , ОСОБА_21 ;

-протокол огляду предмету від 09.10.2023 носія інформації, на якому міститься інформація отримана в ході виконання КТЕ № СЕ-19/120-23/8850-КТ від 25.09.2023, під час якого виявлено фотографія посвідчення водія ОСОБА_8 , паспорт ОСОБА_8 ;

-протоколи оглядів предметів від 11.07.2023, під час якого виявлено трудовий договір № 05-06 між працівником фізичною особою, яка використовує найману працю від 05.06.2023 між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;

-протокол огляду оптичного носія від 22.08.2023, на який скопійована інформація під час проведення комп`ютерно-технічної експертизи №СЕ-19/120-23/7303-КТ від 02.08.2023;

-протоколи за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій;

-протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 06.07.2023;

-протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 06.07.2023;

-протокол допиту свідка ОСОБА_27 від 21.07.2023;

-протоколи пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_27 від 25.07.2023, який впізнав ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_28 від 25.07.2023;

-протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 02.08.2023;

-протоколи пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_18 від 02.08.2023, який впізнав ОСОБА_5 та ОСОБА_7 як осіб які допомагали йому перетнути державний кордон України;

-речові докази та матеріали провадження в сукупності.

Дослідивши відомості, які містяться в перелічених доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_5 до інкримінованих злочинів за тих обставин, що відображені у повідомленій їй підозрі, та про обґрунтованість останньої.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. У межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, вдаватися до оцінки наявності в її діях складу кримінального правопорушення чи конкретних кваліфікуючих ознак, на що вказувала сторона захисту.

Також слідчий суддя враховує, що відомості, які містяться в долучених слідчим матеріалах, загалом узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним у підозрі ОСОБА_5 .

Враховуючи зазначене, такий високий рівень обґрунтованості підозри виправдовує серйозне втручання в права особи при виборі запобіжного заходу.

Щодо заявлених ризиків для кримінального провадження

У своєму клопотанні слідчий вказав про існування передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

(І) Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, санкції яких передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, зокрема ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до дев`яти років з конфіскацією майна.

У зв`язку із тяжкістю покарання підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчиняти дії з переховування від органів досудового розслідування та суду, в тому числі за межами території України. Згода на екстрадицію не усуває ризиків, оскільки вона не гарантує належної поведінки в подальшому та не виключає можливості зміни позиції, ухилення чи перешкоджання розслідування. Той факт, що підозрювана залишила територію України до повідомлення про підозру, не нівелює ризику переховування. Аргумент сторонни захисту про вилучення паспортних документів не є переконливим, оскільки наявність або відсутність документів не виключає можливості незаконного перетину кордону. Підозрювана вже має досвід проживання за кордоном та відповідні зв`язки. Крім того, існує можливість використання інших документів або сприяння третіх осіб. Отже, ризик переховування залишається реальним.

(ІІ) Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.

Ризик обґрунтовується тим, що кримінальне правопорушення вчинене у складі організованої групи і на даний час не всі обставини та можливі співучасники встановлені, а а частина доказів може перебувати поза межами процесуального контролю органу досудового розслідування, тому підозрювана, перебуваючи на волі, матиме можливість узгодити дії з іншими особами, знищити або приховати документи, засоби зв`язку чи інші речі, що мають доказове значення.

(ІІІ) Ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Щодо "соціальної та економічної залежності" підозрюваної від організатора не виключає кримінальної відповідальності та не спростовує ризиків. Навпаки, така залежність може свідчити про підконтрольність підозрюваної іншим учасникам злочинної діяльності та можливість узгодження позицій, впливу на її поведінку.

ОСОБА_5 , розуміючи обсяг доказів її винуватості, а також орієнтовне коло осіб, які в подальшому органом досудового розслідування доцільно допитати у процесуальному статусі свідків, може використати цю можливість з метою впливу на даних свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни раніше наданих показань або відмовою від їх надання в подальшому (у разі обрання їй іншого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою).

Посилання сторони захисту на те, що частина учасників перебуває в розшуку або під арештом, не виключає даного ризику, оскільки не всі учасники встановлені або затримані, існують свідки, які ще не допитані, також можливий дистанційний вплив (через засоби зв`язку, посередників). Крім того, саме факт існування організованої структури свідчить про наявність каналів комунікації.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати також установлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик учинення підозрюваним незаконного впливу на свідків, чи ризик самій потравити від вплив інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні вочевидь є високим.

Ураховуючи, що підозрювана, будучи допитаною 24.03.2026, дає викривальні показання, є раніше не судимою особою, слідчий суддя вважає, що інші ризики є недоведеними.

Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення його дієвості та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_5 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дев`яти років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Доводи сторони захисту не спростовують, а лише формально заперечують наявність ризиків. У сукупності встановлених обставин - характер інкримінованих злочинів, організованість дій, незавершеність досудового розслідування та наявність невстановлених співучасників - свідчить про реальність і актуальність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні кримінального правопорушення; вік, стан здоров`я підозрюваної, її майновий стан.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним запобіганню встановленим ризикам. Водночас, застосування до підозрюваної іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Щодо розміру застави

Сторона обвинувачення просила визначити заставу у 80 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн. Сторона захисту вважала такий розмір застави надмірним, просила зменшити з огляду на те, що ОСОБА_5 розлучена, має на утриманні неповнолітню доньку, яку виховує самостійно.Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК).

Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить із вимог ст. 182 КПК України, відповідно до яких застава має бути достатньою для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, але не може бути завідомо непомірною.

Так, у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, які пов`язані з організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, у тому числі в складі організованої групи та з корисливих мотивів. Вказані обставини об`єктивно свідчать про підвищений рівень суспільної небезпеки діяння та обумовлюють необхідність визначення застави, яка буде реально стримуючим фактором.

Разом із тим, суд враховує й інші обставини, що мають істотне значення для визначення розміру застави, а саме, що підозрювана не заперечує обставини кримінального правопорушення, що свідчить про певний рівень процесуальної співпраці, добровільно надала згоду на екстрадицію, що свідчить про відсутність активного протидіяння органам правосуддя, має на утриманні неповнолітню дитину та є єдиною особою, яка здійснює її виховання, має проблеми зі здоров`ям та потребує медичного супроводу, офіційні дані про значні доходи чи наявність істотних активів, які б свідчили про високий рівень платоспроможності, відсутні.

Водночас, суд бере до уваги, що підозрювана тривалий час перебувала за межами України; була оголошена в розшук, її фактичне затримання стало можливим лише внаслідок міжнародного розшуку та подальшої екстрадиції, у кримінальному провадженні наявні інші співучасники, частина з яких не встановлена або перебуває в розшуку, що підтримує актуальність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

При цьому, визначення застави у розмірі, запропонованому стороною обвинувачення (80 прожиткових мінімумів), є надмірним та не відповідає принципу співмірності, оскільки не враховує майновий стан підозрюваної та її сімейні обставини.

З урахуванням наведених обставин, особи підозрюваної, слідчий суддя дішов висновку, що оптимальним та співмірним є визначення застави у межах 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, враховує тяжкість інкримінованих злочинів і наявні ризики та водночас не є завідомо непомірним з огляду на її особисті, сімейні та майнові обставини.

Також, слід зобов`язати підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

-не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора слідчого судді, або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими підозрюваними/обвинуваченими у кримінальному провадженні;

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 177-178, 182, 183, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12023210000000011 від 09.01.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з поміщенням до державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», у межах строку досудового розслідування, до 20.04.2026 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 грн (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень), зобов`язавши підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

-не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора слідчого судді, або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими підозрюваними/обвинуваченими у кримінальному провадженні;

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний тест ухвали проголошено о 31.03.2026 о 08:10 год.

Слідчий суддя ОСОБА_29