Рішення № 135575882, 12.02.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34888/24-ц

пр. 2-3297/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника позивача: Лазоренко Т.В. ,

представника відповідача: Семко В.Ю.,

представника третьої особи-1: не з`явився,

представника третьої особи-2: не з`явився,

представника третьої особи-3: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Ліси України», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Ірпінської міської ради Київської області, Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, Комунального підприємства «Управління благоустрою міста» про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Ліси України» (далі - відповідач, ДП «Ліси України»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Ірпінської міської ради Київської області (далі - третя особа-1, Ірпінська міськрада), Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі - третя особа-2, Служба відновлення), Комунального підприємства «Управління благоустрою міста» (далі - третя особа-3, КП «Управління благоустрою міста»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 186 880,75 грн. а також судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 868,80 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 28.03.2024 року рухався по вул. Соборній, 2 у м Ірпінь на транспортному засобі «VOLVO», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить йому на праві власності, та об 11:00 год. на його транспортний засіб, що перебував у русі, впало дерево з міського лісу, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3210900000:01:175:0033 (площею 15 га), що прилягає до узбіччя дороги. На місце події було викликано патрульну поліцію, яка склала відповідний протокол. Згідно відповіді Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 17.104.2024 року № 08-15.790, земельна ділянка 3210900000:01:175:0033 з території якої впало дерево перебуває у постійному користуванні Філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України». Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 342/04-24 від 07.04.2024 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, становить 186 880,75 грн. 01.05.2024 року позивач направив Філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України» та Державному підприємству «Ліси України» вимоги про відшкодування грошових коштів за пошкоджений автомобіль. ДП «Ліси України» у листі від 14.05.2024 року № 09-261 повідомило, що не є відповідальним за падіння дерева, оскільки така відповідальність лежить на КП «Управління благоустрою міста». Позивач вважає, що оскільки дерево впало із земельної ділянки, яка передана в постійне користування ДП «Ліси Україна», то саме останнє є відповідальним по догляду за деревами, які ростуть на цій ділянці. Посилаючись на зазначені обставини, на підставі ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024 року, головуючим суддею визначено суддю Григоренко І.В. та матеріали справи передано для розгляду по суті.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.08.2024 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

02.09.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Лазоренко Т.В. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2024 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Ліси України», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Ірпінської міської ради Київської області, Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, Комунального підприємства «Управління благоустрою міста» про стягнення заборгованості, судове засіданні для розгляду справи по суті призначено на 25.11.2024 року.

08.10.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Семка В.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить в позові відмовити, оскільки ДП «Ліси України», як державне підприємство, не може бути постійним лісокористувачем на землях комунальної власності, оскільки такі землі передаються в користування лише комунальним лісогосподарським підприємствам. Більш того, в Акті обстеження, складеному 28.03.2024 року працівником поліції за участі двох свідків, в тому числі і позивача, встановлено, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на КП «Управління благоустрою міста» та встановлено невідповідність пункту 5.6 ДСТУ 3587-22 та вимогам правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також прямо зазначено недолік в утриманні та експлуатації ділянки. ДП «Ліси України» як і його Філія ніколи не були балансоутримувачем об`єктів благоустрою в м. Ірпінь. Також представник відповідача у відзиві зазначає, що на земельну ділянку з 3210900000:01:175:0033 з цільовим призначенням для будівництва багатоповерхових житлових будинків та громадської забудови, право власності на яку визнано за Ірпінською міськрадою, в межах кримінального провадження від 27.01.2016 року накладено арешт, що також позбавило Філію «Київське лісове господарство» права користування останньою.

14.11.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від КП «Управління благоустрою міста» за підписом Начальника Ольги Олійнич надійшли письмові пояснення, в яких остання зазначила, що КП «Управління благоустрою міста» не являється балансоутримувачем зелених насаджень вздовж дороги, де трапилася дорожньо-транспортна пригода, оскільки вказана лісова ділянка на даний час перебуває у постійному користуванні Філії «Київське лісове господарство «ДП «Ліси України» та зазначені відносини регулюються нормами Лісового кодексу України. Відтак, у КП «Управління благоустрою міста» відсутні права та обов`язки щодо здійснення обстеження дерев на цій земельній ділянці на предмет визначення їх аварійності, а тим паче подальшого видалення.

25.11.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Лазоренко Т.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

25.11.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Семка В.Ю. надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 25.11.2024 року, без фіксування технічними засобами.

Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2024 року приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву, пояснення третьої особи, та, у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 12.02.2025 року.

03.01.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника Ірпінської міської ради - Юзина О.В. надійшли пояснення, передані головуючому судді 24.01.2025 року, в яких останній вказує, що у межах між вул. Університетською та вул. Соборною знаходиться земельна ділянка лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3210900000:01:175:0033 (площею 15 га), яка перебуває у постійному користуванні Філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України», що підтверджується відповіддю Першого заступника міського голови на звернення позивача. Крім того, представник третьої особи-1 просив судове засідання, призначене на 12.02.2025 року, провести за відсутності представника Ірпінської міської ради Київської області.

07.02.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Семка В.Ю. надійшли додаткові пояснення в яких останній зазначив, що дійсно на місце події 28.03.2024 року було викликано патрульну поліцію, яка на місці події склала Акт обстеження, в якому інспектором СРПП ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області Кобою О.С. встановлено, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на КП «Управління благоустрою міста» та встановлено невідповідність пункту 5.6 ДСТУ 3587-22 та вимогам правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху. Що ж до складеного відносно майстра лісу Філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_4 28.03.2024 року протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 100699, то цей протокол складено іншими працівниками поліції тільки 21.05.2024 року у с. Стоянка, Бучанського району. Більш того, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 16.12.2024 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. У вказаній постанові суд, проаналізувавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та судові рішення, дійшов висновку, що земельна ділянка кадастровий номер 3210900000:01:175:0033 станом на 28.03.2024 року перебувала у власності територіальної громади Ірпінської міськради.

В судове засідання 12.02.2025 року з`явились представник позивача та представник відповідача. Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що треті особи повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, представник третьої особи-1 просив розглядати справу за його відсутності, представники інших третіх осіб причини неявки суду не повідомили, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників третіх осіб.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав та просила їх задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечував з викладених у відзиві підстав та просив в позові відмовити.

Вислухавши вступне слово представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу «VOLVO», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 59).

28.03.2024 року інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області Бондаром В. складено рапорт, з якого встановлено, що 28.03.2024 року о 10:38 год. прийшов виклик про ДТП, за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши на місце було виявлено автомобіль «VOLVO», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який пояснив, що під час руху в АДРЕСА_2 на його автомобіль впало дерево, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Під час обстеження вказаної ділянки вулично-шляхової мережі було виявлено недоліки в утриманні ВШМ, а саме невідповідність до ДСТУ 3587-2022 (а.с. 189).

Згідно Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 28.03.2024 року, складеного інспектором СРПП ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області Кобою О.С., під час обстеження ділянки дороги за адресою: м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 2/2А встановлено, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на КП «Управління благоустрою міста» Ірпінської міської ради. За результатами обстеження ділянку дороги визнано такою, що не відповідає п. 5.6 ДСТУ 3587-22 та вимогам правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху (а.с. 112).

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 342/04-24 від 07.04.2024 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку,становить 80 353,31 грн., вартість відновлювального ремонту, без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, становить 186 880,75 грн. (а.с. 13-25).

Згідно листа Першого заступника Ірпінського міського голови Кравчук А. від 17.07.2024 року № 08-15790, у межах території між вул. Університетською та вул. Соборною знаходиться земельна ділянка лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3210900000:01:175:0033 (площею 15 га), яка перебуває у постійному користуванні Філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України» (код ЄДРПОУ 45113540) (а.с.12).

01.05.2024 року ОСОБА_2 звернувся до Філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України» із претензією про відшкодування шкоди, завданої внаслідок падіння дерева (а.с. 51-52), у відповідь на яку Філія «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України» направила лист від 14.05.2024 року № 09-261 де повідомила, що у м. Ірпінь утворено Комунальне підприємство «Управління благоустрою міста» Ірпінської міської ради Київської області, яке відповідає за благоустрій міста, в т.ч. за зелені насадження вздовж вулиць. Відповідно до Статуту КП «Управління благоустрою міста», до предмету господарської діяльності підприємства належить експлуатаційне утримання зелених насаджень загального користування (парки, сквери, вуличні насадження); спилювання аварійних, сухостійних дерев, обрізка дерев. Тому, у Філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України» відсутні підстави для задоволення вимог, зазначених у претензії (а.с. 57).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 17.08.2024 року № 391405430 встановлено, що цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:175:0033, площею 15 га, землі житлової та громадської забудови для будівництва багатоповерхових житлових будинків та громадської забудови (а.с. 113).

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.11.2024 року № 405319528 встановлено, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:175:0033, площею 15 га, цільове призначення: землі житлової та громадської забудови для будівництва багатоповерхових житлових будинків та громадської забудови, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 818776832109, зареєстровано за територіальною громадою Ірпінської міської ради Київської області на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Тютюна Дмитра Сергійовича від 25.12.2015 року № 27527236 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 190-192).

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 16.12.2024 року у справі № 367/5089/24, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно майстра лісу Ірпінського лісництва Філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_4 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення (а. с. 193-201), оскільки докази, які містяться у матеріалах справи, не підтверджують право постійного користування Філією «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України» земельною ділянкою кадастровий номер 3210900000:01:175:0033, відтак, матеріалами справи не доведено обов`язку майстра лісу Філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України» на своєчасне вжиття заходів, спрямованих на вирізання аварійно небезпечного дерева, яке в подальшому 28.03.2024 самовільно упало на проїзну частину, на земельній ділянці кадастровий номер 3210900000:01:175:0033, та, відповідно, не доведено порушення ОСОБА_4 вимог п.1.5 ПДР України.

Крім того, у постанові встановлено, що у межах території між вул. Університетською та вул. Соборною знаходиться земельна ділянка лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3210900000:01:175:0033 (площею 15 га), яка перебуває у постійному користуванні філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України» (код ЄДРПОУ 45113540). Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру станом на 10.05.2024, стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:175:0033, площею 15 га, цільове призначення земельної ділянки: 02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання: для будівництва багатоповерхових житлових будинків та громадської забудови; форма власності: державна власність.

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.11.2024 №405319528, встановлено, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:175:0033, площею 15 га, цільове призначення: землі житлової та громадської забудови для будівництва багатоповерхових житлових будинків та громадської забудови, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 818776832109, зареєстровано за територіальною громадою Ірпінської міської ради Київської області на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Тютюна Дмитра Сергійовича від 25 грудня 2015 року № 27527236 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2018 у справі №826/6011/16, позов першого заступника прокурора Київської області задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Тютюна Дмитра Сергійовича від 25 грудня 2015 року № 27527236 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі №826/6011/16 апеляційні скарги Головного територіального управління юстиції, Ірпінської міської ради Київської області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2018 року залишені без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2018 року залишено без змін.

Однак, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 травня 2023 року у справі №826/6011/16, касаційну скаргу Ірпінської міської ради Київської області - задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі № 826/6011/16 скасовано, провадження у справі № 826/6011/16 за позовом Першого заступника прокурора Київської області до Головного територіального управління юстиції у Київській області, державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: Державне підприємство «Київське лісове господарство», Ірпінська міська рада Київської області про визнання протиправним та скасування рішення - закрито.

Таким чином, проаналізувавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та вказані вище судові рішення у справі №826/6011/16, суд встановив, що земельна ділянка кадастровий номер 3210900000:01:175:0033, станом на 28 березня 2024 року перебувала у власності територіальної громади Ірпінської міської ради.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, як встановлено судом земельна ділянка кадастровий номер 3210900000:01:175:0033, станом на 28.03.2024 року перебувала у власності територіальної громади Ірпінської міської ради.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Закон України «Про благоустрій населених пунктів» визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

У пунктах 3, 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об`єктів благоустрою; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об`єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об`єкта благоустрою.

Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію.

За приписами ч. 1 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Згідно із ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», підприємства, установи, організації забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи праві користування відповідно до закону. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть передавати об`єкти благоустрою на баланс підприємствам, установам, організаціям відповідно до частини першої статті 15 цього Закону. Балансоутримувач об`єкта благоустрою з метою належного його утримання та здійснення своєчасного ремонту може залучати для цього на умовах договору інші підприємства, установи, організації. Підприємства, установи, організації, які розміщуються на території об`єкта благоустрою, можуть утримувати закріплену за ними територію або брати пайову участь в утриманні цього об`єкта відповідно до частини четвертої статті 15 цього Закону. Підприємства, установи, організації зобов`язані утримувати закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем території в належному стані відповідно до законодавства та умов договору. Межі та режим використання закріпленої за підприємствами, установами, організаціями території визначають відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою. Посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

У частинах 1, 2 статті 28-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що власники або балансоутримувачі об`єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі населених пунктів забезпечують її утримання відповідно до Правил утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів та технічних засобів регулювання дорожнього руху, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Власник або балансоутримувач об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі населеного пункту забезпечує утримання такого об`єкта з необхідною кількістю машин, механізмів, спеціалізованої техніки, посипних матеріалів та реагентів.

Відповідно до пункту 3.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 року № 105 (далі - Правила), до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі, снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

У пункті 6.2. Правил визначено, що балансоутримувачі об`єкта зобов`язані утримувати в належному санітарно-технічному стані об`єкт благоустрою (виконання заходів, затверджених місцевими органами самоврядування).

Згідно пункту 9.1.10 Правил, для нормального росту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин. Обрізають дерева навесні до розпукування бруньок або восени після опадання листя. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи. Сухі гілки обрізують у міру їх виявлення впродовж року.

У відповідності до пункту 9.1.11.2 Правил, санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.

Пунктом 12 Правил встановлено, що з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо.

Окрім того, відповідно до п. 7 Порядку, видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України 01.08.2006 року № 1045 (далі - Порядок) видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Таким чином, наведені вище норми закону та підзаконних правових актів чітко визначають порядок визначення стану зелених насаджень, проведення періодичних оглядів, санітарне видалення насаджень на об`єктах благоустрою населених пунктів, зокрема, вулицях і дорогах, балансоутримувачем цих об`єктів.

Отже, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органом державної влади чи органом місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень і на яке закон покладає відповідальність за завдану неналежним утриманням таких насаджень шкоду.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 посилалася на те, що ДП «Ліси України» є постійний користувачем земельної ділянки 3210900000:01:175:0033, з якої впало дерево на його автомобіль, а тому мають відшкодувати йому шкоду за пошкодження автомобіля.

Відповідно до ст. 7 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Статтею 8 ЛК України визначено, що у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Згідно із ст. 9 ЛК України, у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

За приписами ст. 11 ЛК України, право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 13 ЛК України, право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб України виникає з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

У статті 16 ЛК України зазначено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Так, земельна ділянка кадастровий номер 3210900000:01:175:0033, станом на 28.03.2024 року перебувала у власності територіальної громади Ірпінської міської ради.

Актом про обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 28.03.2024 року, складеним інспектором СРПП ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області Кобою О.С. під час обстеження ділянки дороги за адресою: м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 2/2А встановлено, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на КП «Управління благоустрою міста» Ірпінської міської ради (а.с. 112).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.01.2019 року у справі № 203/5198/15-ц (провадження №61-4589св18) дійшов висновку, що обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів факту, що відповідач є балансоутримувачем земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:175:0033, з якої впало дерево та пошкодило його автомобіль.

Таким чином, ДП «Ліси України» не є неналежним відповідачем у справі, оскільки належним відповідачем є балансоутримувач вказаної земельної ділянки.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ч. 1 - 4 ст. 51 ЦПК України).

Аналіз наведених норм процесуального законодавства дає підстави для висновку, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 року у справі № 640/22013/18).

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що клопотань про залучення співвідповідача чи заміну первісного відповідача на належного відповідача позивачем подано не було.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи викладене, зважаючи на те, що позов подано до неналежного відповідача, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується, а відповідачем не надано належних доказів на підтвердження понесення судових витрат.

Враховуюче викладене, керуючись Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 року № 105, Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України 01.08.2006 року № 1045, ст. ст. 1, 15, 18, 20, 28-1 Законом України «Про благоустрій населених пунктів», ст. ст. 15, 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7, 8, 9, 11, 13, 16 Лісового кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 82, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 353, 354, 355, 430, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_2 до Державного підприємства «Ліси України», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Ірпінської міської ради Київської області, Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, КП «Управління благоустрою міста» про відшкодування шкоди - відмовити.

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Державне підприємство «Ліси України», 01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9а, код ЄДРПОУ 44768034.

Третя особа-1: Ірпінська міська рада Київської області, 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2а, код ЄДРПОУ 05408846.

Третя особа-2: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, 03051, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 11А, код ЄДРПОУ 26345736.

Третя особа-3: КП «Управління благоустрою міста», 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 5, код ЄДРПОУ 22201696.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 28.04.2025 року.

Суддя І.В. Григоренко