Ухвала суду № 135574996, 01.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/8368/26

Провадження №2-з/752/71/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши заяву адвоката Коваленка Дмитра Леонідовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Коваленко Дмитро Леонідович в інтересах ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, ОСОБА_2 про скасування розпорядження, визнання ордеру недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 03.11.2025 рішенням Голосіївського районного суду міста Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О. в справі №752/596/25 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради про скасування розпорядження, визнання ордеру недійсним та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

19.02.2026 постановою Київського апеляційного суду в зазначеній справі скасоване зазначене рішення, проте відмовлено в задоволенні позову у зв`язку із незалученням до участі в справі особи, якій згідно з розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.03.2025 №158 «Про затвердження рішення про надання службових житлових приміщень» було надано ордер на спірну кімнату.

Позивач вимушена звернутися із заявою про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на кімнату АДРЕСА_1 , щоб убезпечити можливість приватизації зазначеної кімнати ОСОБА_2 .

Просив арешт на кімнату АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Адвокат Коваленко Дмитро Леонідович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, ОСОБА_2 про скасування розпорядження, визнання ордеру недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

01.04.2026 постанволено ухвалу про залишення цього позову без руху.

Предметом спору за цим позовом є кімната АДРЕСА_1 , право власності на яку в порядку спадкування за законом просить визнати позивач.

24.03.2025 на спірне житлове приміщення, яке є службовим, виданий ордер №001950 ОСОБА_2 на кімнату в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , на право заняття сім`єю з 1 особи.

ОСОБА_2 з 24.03.2025 зареєстрований в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .

Приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України (ч.1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

В силу п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 зазначено, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову в частині визнання права власності на нерухоме майно, також суд враховує обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач.

Суд відзначає, що відповідач не позбавлений права здійснити приватизацію спірного житлового приміщення та набути його у власність.

Отже, під час розгляду заяви про забезпечення позову дійсно було встановлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та того, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходу забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль у випадку здійснення відповідачем приватизації спірного житла.

Вирішуючи питання про відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суд вважає, що за відсутності відомостей про власника спірного приміщення, накладення арешту на це приміщення може призвести до порушення прав інших осіб, оскільки метою арешту є перешкодити власнику розпорядитися майном або передати його іншій особі.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, бути обґрунтованими та співмірними способамии забезпечення позову.

Відтак, вирішуючи питання про забезпечення позову, зважаючи на викладене, з урахуванням приписів п. 2 ч.1 ст 150 ЦПК України суд, вважає за можливе частково задовольнити заяву про забезпечення позову та заборонити уповноваженим особам Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації вчиняти дії щодо проведення приватизації кімнати АДРЕСА_1 .

За таких обставин заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити уповноваженим особам Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації вчиняти дії щодо проведення приватизації кімнати АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ця ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.

Стягувач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Боржник: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Голосіївський, б. 42, код ЄДРПОУ 37308812.

Ухвала складена 30.03.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова