Постанова № 135574733, 08.04.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/533/26

3/709/248/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , громадянки України, непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2

ст. 184 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19 березня 2026 року серії ВАД № 981558 ОСОБА_1 16 березня 2026 року ухилилася від виконання передбаченого ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язку щодо виховання своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка

16 березня 2026 року о 14:30 за адресою: вул. Центральна, 117, с-ще Чорнобай, спільно з однокласниками - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчинили хуліганські дії, а саме кидали у під`їзди житлового будинку цеглу, вживали нецензурні слова, чим порушили громадський порядок та спокій, та публікувала на своїй сторінці у мережі «Тикток». Такі дії

ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Під час судового засідання ОСОБА_1 вину визнала, підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснила, що провела з дочкою виховну бесіду.

Розглянувши адміністративні матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , переглянувши відеозаписи, суд встановив таке.

Згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 КУпАП ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 19 березня 2026 року серії ВАД № 981558, де викладено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП (а.с. 2);

- копією протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 19 березня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_5 заявила про те, що 17 березня 2026 року на сторінці своєї учениці ОСОБА_2 у мережі «Тикток» виявила відео, де вона спільно з однокласниками вчиняють хуліганські дії (а.с. 3);

- копією письмових пояснень ОСОБА_5 від 19 березня 2026 року про те, що

17 березня 2026 року під час перегляду мережі «Тикток» побачила відео на сторінці учениці 6-Г класу ОСОБА_2 , де вона спільно з однокласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вчиняють хуліганські дії, а саме кидали цеглу у під`їзди житлового будинку, вживали нецензурну лексику, чим порушували громадський спокій (а.с. 4);

- копією письмових пояснень неповнолітнього ОСОБА_3 від 19 березня

2026 року про те, що 16 березня 2026 року близько 14:30 він зі своїми однокласниками ОСОБА_6 та ОСОБА_2 пішли до будинків біля школи, де ОСОБА_2 забрала його рюкзак, почала ображати рідних, а потім почала шантажувати, щоб він взяв цеглину і кинув у під`їзд будинку. Після чого він саме це і зробив. ОСОБА_6 та ОСОБА_2 знімали це на відео (а.с. 5);

- копією письмових пояснень неповнолітньої ОСОБА_2 від 19 березня

2026 року про те, що 16 березня 2026 року близько 14:30 вона зі своїми однокласниками ОСОБА_6 та ОСОБА_3 пішли на майданчик біля житлових будинків, де у них виникла ідея взяти цеглу і кидати у під`їзди будинку. ОСОБА_3 не погрожувала, все робили спільно і добровільно (а.с. 6);

- копією письмових пояснень неповнолітнього ОСОБА_4 від 19 березня

2026 року про те, що 16 березня 2026 року близько 14:30 у нього з друзями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла ідея взяти цеглину і кидати у під`їзди житлового будинку, потім викласти відео у соціальну мережу. ОСОБА_3 взяв цеглину і кинув у під`їзд, а він із ОСОБА_2 знімали на відео, після чого остання розмістила це відео на свої сторінці у мережі «Тикток» (а.с. 7);

- копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , де матір`ю записана

ОСОБА_7 (а.с. 12);

- копією постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від

09 липня 2025 року у справі № 709/1128/25, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ч. 1

ст. 184 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, що становить 510,00 гривень (а.с. 18-21);

- відеозаписами, на яких зафіксовано, як діти кидають в під`їзд житлового будинку цеглу та виражаються нецензурною лексикою.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від

14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

На переконання суду, наявні в адміністративних матеріалах докази є достатніми, належними і допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та «поза розумним сумнівом» доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

Таким чином суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП, а саме повторне протягом року ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання малолітньої дитини.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, згідно зі

ст.ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) гривень.

У зв`язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) гривень.

Керуючись ст.ст. 40-1, 184, 221, 245, 280, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) гривень.

Платіжні реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Черк.обл./тг с-ще Чорноб/21081100; код отримувача - 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA628999980313070106000023761; код платежу - 21081100.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Чубай