Рішення № 135574707, 08.04.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/60/26

2/709/288/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В. В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач), треті особи: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що з 01 жовтня 2021 року позивач почала проживати з ОСОБА_4 як чоловік та жінка однією сім`єю без реєстрації шлюбу. З жовтня 2021 року та до січня 2023 року позивач з чоловіком проживали разом в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . З 01.02.2023 по 04.09.2023 позивач з чоловіком проживали за адресою

АДРЕСА_2 . 04 вересня 2023 року позивач та її чоловік винайняли квартиру в

АДРЕСА_3 , де проживають до теперішнього часу. За час проживання позивача та її чоловіка однією сім`єю вони набули у власність транспортний засіб CHERY модель SQR7130S21, реєстраційний номер НОМЕР_2 . У позивача та її чоловіка був спільний побут, бюджет, взаємні права та обов`язки, які притаманні подружжю. Позивач та її чоловік планували укладення шлюбу.

Мати ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , виховувала сина самостійно, його батько - ОСОБА_3 участі в житті, вихованні та утриманні сина ніколи не приймав. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

З 28.05.2025 ОСОБА_6 був мобілізований та перебував на військовій службі в Збройних Силах України. Згідно анкети соціально-демографічних даних солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 останній власноруч особисто вказав сімейний стан - цивільний шлюб, дружина - ОСОБА_1 . Весь час перебування на військовій службі позивач підтримувала зв`язок з чоловіком, відправляла йому посилки, спілкувалася засобами відео зв`язку.

29.08.2025 до позивача прийшли працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 із сповіщенням сім`ї, яке було виписане на позивача, де сповіщалось про те, що її чоловік ОСОБА_4 зник безвісти, проте працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовились його вручити після того, коли дізнались, що шлюб не зареєстрований.

Позивач звернулася в поліцію із заявою про те, що її чоловік зник безвісти під час виконання бойового завдання, саме за її заявою внесені відомості до ЄРДР, номер кримінального провадження 12025250310003162.

Позивач зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_2 з приводу вручення їй сповіщення сім`ї, у відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що сповіщення № 40 на зниклого безвісти ОСОБА_4 за погодження з військовою частиною НОМЕР_1 вручено батьку

ОСОБА_3 .

Позивач також зверталася до військової часини НОМЕР_1 , щоб їй надали інформацію про обставини, за яких зник безвісти її чоловік, проте їй відмовили в наданні інформації, посилаючись на те, що не надано підтверджуючих документів проживання однією сім`єю з ОСОБА_7 , не зважаючи на те, що він сам власноруч зазначив позивача як дружину в своїй анкеті та взагалі вказав її єдину, як члена сім`ї.

В зв`язку з викладеним, позивач просила встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 січня 2026 року призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково, в задоволенні заяви третьої особи про залишення позову без руху відмовлено.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Від представника третьої особи Військової частини НОМЕР_1 - Савченко Ю. М. надійшли пояснення по справі, відповідно до яких зазначено, що ОСОБА_4 проходить службу при військовій частині НОМЕР_1 . В даному випадку спір про право наявний, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 було подано позовну заяву до батька військовослужбовця ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_4 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 01 жовтня 2021 року та до дня його зникнення безвісти, а саме до 22 серпня 2025 року. В зв`зку з викладеним, посилаючись на цивільне та сімейне законодавство при вирішенні питання покладалась на розсуд суду.

Від представника третьої особи Міністерства оборони України Кучми А. Г. надійшли пояснення по справі, відповідно до яких позовну заяву ОСОБА_1 просила залишити без задоволення. Вказала, що вимоги, заявлені в позовній заяві - встановити факт спільного проживання однією сім`єю - не відповідають вимогам цивільно процесуального законодавства щодо форми та змісту позовної заяви, оскільки позивачем не обґрунтовано, в чому полягає порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи законних інтересів з боку відповідача, а саме ОСОБА_3 . Звертаючись з позовною заявою до суду, позивач не надала жодних доказів, що між нею та відповідачем існує спір про право, що відповідач не визнає, оспорює чи заперечує те чи інше право позивача. Міноборони наголошує, що ОСОБА_4 є зниклим безвісти військовослужбовцем, тому встановлення того чи іншого факту повинно мати наслідком виникнення у позивача прав, пов`язаних зі зникненням безвісти військовослужбовця. Окрім того, законодавством визначено соціальні гарантії членам сімей зниклих безвісти військовослужбовців, а саме виплата відповідним особам грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця. Позаяк, позивач не є особою, яка має право на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця. Більш того, у разі встановлення згаданого факту, позивач також не набуде жодних прав на виплати, пов`язані зі зникненням безвісти ОСОБА_4 . Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 (далі - Порядок № 884). Тобто, Порядком № 884 визначено, що для виплати грошового забезпечення дружині подається свідоцтво про шлюб. При цьому, даний Порядок не передбачає альтернативи підтвердження факту перебування у шлюбі, зокрема рішенням суду про проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу. Відтак, факт спільного проживання позивача та зниклого безвісти ОСОБА_4 не свідчить про те, що остання має офіційний статус дружини. Отже, мета встановлення факту, зазначена у заяві, не буде досягнута та не матиме жодних юридичних наслідків, пов`язаних з виплатою позивачу грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, оскільки відповідно до вказаного Порядку № 884 право на таку виплату мають особи, вичерпний перелік яких зазначено у п. 7 цього Порядку.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити. Пояснила, що з жовтня 2021 року вона разом з ОСОБА_8 почали спільно проживати, під час спільного проживання купили автомобіль та побутову техніку. В травні 2025 року його мобілізували, коли він проходив службу в ЗСУ вона відправляла йому посилки. 22 серпня 2025 року вона йому написала і намагалася до нього додзвонитися, але він не відповідав. 24 серпня 2025 року їй старшина повідомив, що її чоловік ОСОБА_9 безвісти зник. Вказала, що сповіщення про те, що ОСОБА_6 зник безвісти було виписано на її ім`я, оскільки останній в своїй анкеті вказав її як цивільну дружину, проте працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовилися їй вручити, коли дізналися, що шлюб не зареєстрований.

Представник позивача ОСОБА_2 , просила позов задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити в його відсутність, проти розгляду справи не заперечував.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , який є дядьком

ОСОБА_4 , пояснив, що ОСОБА_11 - це жінка ОСОБА_12 . Вони разом проживали з 2021 року, за час спільного проживання купили автомобіль. Вказував, що ОСОБА_11 з ОСОБА_7 разом приїжджали до нього в гості.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , яка є матір`ю позивача, пояснила, що у її дочки з ОСОБА_4 були стосунки, з жовтня 2021 року вони проживали разом, спочатку у гуртожитку, потім винаймали квартиру. Зазначила, що ОСОБА_1 та

ОСОБА_4 хотіли одружитися.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , пояснила, що вона проживає по сусідству з бабою та дідом ОСОБА_12 . У листопаді 2021 року вона з чоловіком знаходилася в Черкаській міській лікарні і потрібно було купити ліки, то вона зателефонувала ОСОБА_8 і попросила привезти ліки. Коли ОСОБА_8 привіз їх, то він був з ОСОБА_15 , відтоді вона вперше її побачила і познайомилася. В подальшому ОСОБА_8 неодноразово приїжджав в гості до свого дядька разом з ОСОБА_15 . Вони тісно спілкувалися, ОСОБА_8 розповідав, що з жовтня 2021 року разом проживає з ОСОБА_15 , мають намір одружитися.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, свідків, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.

ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 09 грудня 1999 року серії

НОМЕР_3 , батьком якого записаний ОСОБА_3 , а матір`ю - ОСОБА_5 (а.с. 55).

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірваний, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 27 грудня 2005 року (а.с. 56).

Мати ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4 від 01 квітня 2021 року (а.с. 57).

Відповідно до довідки Чорнобаївської селищної ради від 24 листопада 2025 року

№ 1065, ОСОБА_4 зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 , разом з дядьком ОСОБА_10 (а.с. 58).

В позові позивач зазначає, що з 01 жовтня 2021 року почала проживати з ОСОБА_4 , як чоловік та жінка однією сім`єю без реєстрації шлюбу. З жовтня 2021 року та до січня 2023 року позивач з чоловіком проживали разом в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 .

З 01.02.2023 по 04.09.2023 позивач з чоловіком проживали за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору найму (оренди) квартири від 01 лютого 2023 року, де в розділі 12 Реквізити сторін зазначено: наймач1 - ОСОБА_1 , наймач 2 - ОСОБА_4 (а.с. 18-20).

З 04 вересня 2023 року позивач з чоловіком проживали за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується договором оренди від 04 вересня 2023 року, де зазначено, що об`єкт передається орендарю "сім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_15 ". Орендарем вказано ОСОБА_1 , а також номери телефонів ОСОБА_15 та ОСОБА_8 (а.с. 24).

До матеріалів справи додані платіжні інструкції про оплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_3 , платник ОСОБА_4 (а.с. 25-27).

З акту опитування сусідів № 1838 від 18 вересня 2025 року вбачається, що

ОСОБА_1 дійсно проживала разом з ОСОБА_4 до дня його призову на військову службу в ЗСУ (а.с. 28).

Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_5 , солдат ОСОБА_4 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_5 (а.с. 68).

Відповідно до анкети соціально-демографічних даних солдата ОСОБА_4 , в графі: "склад сім`ї, найближчі родичі, дружина, чоловік (цивільні чи колишні)" ОСОБА_4 зазначив як близьку особу цивільну дружину ОСОБА_1 , інших осіб не зазначено (а.с. 72).

За даними з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження № 12025250310003162 від 24 вересня 2025 року були внесені дані до Реєстру за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Де зазначено, що до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській облсті надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що під час виконання бойового завдання в районі Луганської області, серебрянського лісу зник безвісті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 74).

Листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено ОСОБА_1 про те, що оскільки сповіщення вручається членам сім`ї військовослужбовця, тому сповіщення №40 на зниклого безвісти ОСОБА_4 за погодженням з військовою частиною вручено батьку ОСОБА_3 (а.с. 77).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 317 від 12 листопада 2025 року ОСОБА_4 вважати зниклим безвісти за особливих обставин внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій 22 серпня 2025 року під час участі у бойових діях під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини (а.с. 159-161).

На підтвердження наявності спільного бюджету та спільних витрат суду надані копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, де прізвище власника зазначено ОСОБА_1 , реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , дата реєстрації 23.02.2025 (а.с. 29) та договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, де страхувальником вказано ОСОБА_4 , транспортний засіб марка CHERY, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 30-31).

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 володіє оригіналами особистих документів ОСОБА_4 , а саме має у своєму розпорядженні паспорт громадянина України для виїзду за кордон, диплом бакалавра серії НОМЕР_6 , диплом магістра серії НОМЕР_7 , свідоцтво про народження від 09 грудня 1999 року серії НОМЕР_3 (а.с. 13, 15, 17, 55).

Згідно з наданою Золотоніським ВДРАЦС у Золотоніському районі Черкаської області на запит суду інформацією від 05 березня 2026 №18099/32.4-26 за наявним архівним фондом, в тому числі по поновлених актових записах та за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян в межах відділу, актового запису про шлюб, народження дітей відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не виявлено (а.с. 152).

З наданих заявницею фотознімків також вбачається її спільне з ОСОБА_4 проведення дозвілля (а.с. 42-46).

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством.

В абзаці першому частини другої статті 3 СК України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частина четверта статі 3 СК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 21 СК шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Разом із тим, нормою ст. 74 СК України визначено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)».

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин (спільне проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України), оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 березня 2023 року у справі №372/3321/19 (провадження № 61-10538св22) належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну "сімейне життя", вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі "Ельсхольц проти Німеччини" суд визначив, що "поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші "сімейні" de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом".

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Факт спільного проживання позивача з ОСОБА_4 у період з 01 жовтня 2021 року до дня його зникнення безвісти, а саме до 22 серпня 2025 року, однією сім`єю, як подружжя без реєстрації шлюбу, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

Враховуючи наведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про встановлення факту того, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю як чоловік та дружина, а тому позов підлягає задоволенню.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 18 лютого 2026 року по справі № 485/2263/24 (реєстраційний номер 134197141).

Посилання представника Міністерства оборони України на те, що встановлення факту, про який просить позивач, не буде мати для неї юридичного значення, спростовується наступним.

Так, правовий статус осіб, зниклих безвісти, та забезпечує правове регулювання відносин, пов`язаних із встановленням та обліком, розшуком і соціальним захистом таких осіб та їхніх родичів визначає Закон України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти" № 2505-VIII від 12.07.2018 року (з наступними змінами) (стаття 3 Закону).

У статті 6 вищевказаного Закону зазначено права близьких родичів та членів сім`ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов`язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім`ї таких осіб. Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

У частині першій статті 1 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти" вказано, що у цьому Законі термін «близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин» вживається в такому значенні: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Тому, посилання представника Міністерства оборони України на те, що позивач не має права на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, на думку суду не є підставою для залишення позову без розгляду чи відмові у задоволенні позову, оскільки встановлення вказаного факту позивачу потрібно з метою реалізації прав передбачених Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти".

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 01 жовтня 2021 року та до дня його зникнення безвісти, а саме до 22 серпня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 гривень.

Повні найменування сторін.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_10 .

Міністерство оборони України, місцезнаходження: проспект Повітрофлотський, 6,

м. Київ, ЄДРПОУ 00034022.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя В. В. Левченко