Ухвала суду № 135574701, 08.04.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1294/26

2/707/1192/26

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження у справі

08 квітня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Морозов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Мошнівської сільської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області, ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 7124987500:03:002:2997, скасування державної реєстрації (запису) в ДЗК з одночасним припиненням речових прав на неї,-

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури Мамедов Руслан Алхан огли, в інтересах держави в особі Мошнівської сільської ради (місцезнаходження: вул. М. Преснякова, 13, с. Мошни, Черкаський район, Черкаська область), звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (місцезнаходження: вул. Смілянська, 131, м. Черкаси), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області (місцезнаходження: вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 157, м. Черкаси) Шаріпов Д.Ф. (проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 )про витребування земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 7124987500:03:002:2997, скасування державної реєстрації (запису) в ДЗК з одночасним припиненням речових прав на неї, у якій просить суд:

- витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку водного фонду площею 0,0852 га з кадастровим номером 7124987500:03:002:2997, що розташована в адміністративних межах Мошнівської сільської ради, за межами населеного пункту на користь територіальної громади с. Тубільці в особі Мошнівської сільської ради;

- скасувати державну реєстрацію (запис) земельної ділянки площею 0,0852 га з кадастровим номером 7124987500:03:002:2997 в Державному земельному кадастрі із категорією земель землі рекреаційного призначення та цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, що розташована в адміністративних межах Мошнівської сільської ради, за межами населеного пункту, із одночасним припиненням на неї права приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 01.03.2019 за № 30549635;

- стягнути з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури (код за ЄДРПОУ 02911119) на р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 5 324,80 грн.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Морозова В.В. від 31 березня 2026 року позовна заява була залишена без руху, з наданням позивачу часу для усунення недоліків.

07 квітня 2026 року заступником керівника Черкаської окружної прокуратури Мамедов Руслан Алхан огли, через підсистему «Електронний суд» скеровано до суду письмову заяву про усунення недоліків.

Відповідно до статті 19 ЦПК України справа відноситься до юрисдикції загальних судів і підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 175-177 ЦПК України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має цивільну процесуальну дієздатність.

Підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Водночас, зауважую, що пунктом 3 статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 08 лютого 2019 року у справі № 915/20/18.

При цьому, прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави.

Прокурор, звертаючись з вказаним позовом, зазначив про те, що звернення прокурора до суду в спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки водного фонду, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу - національного надбання, що комплексно та беззаперечно свідчить про винятковий суспільний інтерес та високий ступінь суспільної значущості даної справи.

Також вказує, що дана справа має виняткове значення для прокурора як учасника справи, оскільки, за наявності факту бездіяльності компетентного органу (Мошнівської сільської ради, до складу якої в процесі об`єднання увійшла і Тубільцівська сільська рада Черкаського району) інтерес громади у спірних відносинах щодо витребування земельної ділянки водного фонду територіальній громаді може бути поновлено тільки лише за ініціювання її захисту прокурором в межах повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Тому звернення до суду з даним позовом сприятиме ефективній реалізації прокурором конституційної функції представництва інтересів держави з огляду на виключність такого випадку, що є однією з ознак правової держави.

За обставинами спору суддя визнає, що участь прокурора у цій справі є виправданою, відповідає інтересам держави, спрямована на захист майнових інтересів держави, не порушує принцип рівності сторін.

Частиною 3 статті 274 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За вказаних обставин, враховуючи предмет позовних вимог, значення справи для сторін, категорію та складність справи, визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, вважаю необхідним відкрити провадження у справі та розглядати справу за правилами загального позовного провадження одноособово суддею.

Будь-яких заяв чи клопотань від заступника керівника Черкаської окружної прокуратури при подачі позовної заяви до суду не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 175 180, 187, 274, 353, 354 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Прийняти до розгляду позовну заяву заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Мошнівської сільської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області, ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 7124987500:03:002:2997, скасування державної реєстрації (запису) в ДЗК з одночасним припиненням речових прав на неї.

Справу розглядати за правилами загального позовного провадження одноособово суддею.

Призначити підготовче судове засідання на 12 годину 00 хвилин 12 травня 2026 року в залі судових засідань у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області.

У підготовче судове засідання викликати учасників судового провадження.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву і усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, якщо такі докази не надані позивачем.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи, а документи, що підтверджують таке надсилання додаються відповідачами до відзиву в порядку ч. 5 ст. 178 ЦПК України.

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Роз`яснити відповідачам право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Встановити третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснень третьої особи.

Учасникам справи надіслати копію ухвали про відкриття провадження у справі.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://ck.ck.court.gov.ua

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: В. В. Морозов