Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 712/640/26
Провадження №2/712/1951/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
при секретарі Чумак Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
26 січня 2026 року до Соснівського районного суду м.Черкаси надійшла позовна заява ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В позові зазначено, що 11.02.2019 року між АТ "Райффайзен Банк" та відповідачкою був укладений договір №010/21350/82/511457, відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк 48 місяців року та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 42%.
30.11.21 року між АТ "Райффайзен Банк" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого АТ "Райффайзен Банк" відступило ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання фінансових послуг №010/21350/82/511457, боржником за яким є ОСОБА_1 . У свою чергу, ТОВ "Вердикт Капітал" відступило позивачу право вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за договором про надання фінансових послуг №010/21350/82/511457, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ "Коллект Центр" наділено правом грошової вимоги до відповідача. Зобов`язання по сплаті кредиту відповідач належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, загальний розмір якої на день підготовки позову становить 89844,39 гривень. Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 89844,39 грн., 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору та 25000 грн. витрат на правову допомогу.
Позивач в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач та її представник адвокат Філіпова О.В. в судове засідання не з`явились, до суду направили відзив, у якому просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за їх недоведеністю, просили врахувати, що відповідачка після реєстраціїї шлюбу з ОСОБА_2 02.08.2022 змінила прізвище на « ОСОБА_3 ». Посилались на те, що позивачем не доведено факт отримання позичальником грошових коштів, оскільки в матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують наявність заборгованості. Крім цього позивач здійснив нарахування відсотків поза межами строку кредитного договору (зокрема відсотки нараховувались по 18.12.2025). Також просила врахувати, що на відповідачку як на дружину військового поширюються пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» у частині ненарахування процентів за користування кредитом, у зв`язку із чим просила суд здійснити перерахунок кредитної заборгованості. Розгляд справи просили здійснювати за їх відсутності.
Представник позивача ОСОБА_4 скерувала відповідь на відзив, в якому зазначила, що максимальний ліміт кредиту встановлено в триста тисяч гривень, відсотки нараховані в межах строку кредиту до 10.02.2023, яким відповідно до п.1.5 договору є сукупність періодів, протягом яких банк визначає поточний ліміт відповідно до п.2 заяви. Відповідно до п.1.4 розмір поточного ліміту на дату початку кредитування 30300 гривень. Строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення. Наданий кредит має відновлюваний характер, тобто дозволяє позичальнику багаторазово використовувати кредитні кошти в межах ліміту. Тобто цей процес виглядає наступним чином: при проведенні платежів понад наявний залишок власних коштів банк автоматично надає кредитні кошти; при зарахуванні коштів на рахунок кредитна заборгованість погашається; ліміт поновлюється, що знову відкриває можливість використання кредиту. Цей механізм забезпечує безперервний доступ позичальника до кредитних коштів, виключаючи необхідність повторного укладення договору чи оформлення додаткових угод. Всі операції за кредитом фіксуються та підтверджуються виписками з банківського рахунку позичальника, які відображають рух коштів та є належними первинними бухгалтерськими документами. Позивачем до позовної заяви додано виписку з банківського рахунку ОСОБА_1 за період з 11.02.2019 по 30.11.2021 року, надану первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк», з якої вбачається повний перелік операцій за кредитним рахунком, відображає надходження та витрати коштів, а також підтверджує, що відповідач неодноразово користувалася кредитним лімітом, вносила кошти на рахунок і надалі витрачала їх за власним розсудом. Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи, якими у даному випадку є виписка по картковому рахунку клієнта, яким є ОСОБА_1 . Щодо здійснення судом самостійного перерахунку в частині відсотків заперечувала, оскільки з наданих документів вбачається, що солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі з 14.05.2023 року, а період за який розрахована заборгованість складає з 12.02.2019 по 10.02.2023 року. За вказаних обставин вказувала на наявності підстав для задоволення позовних вимог.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи та наявні у ній докази суд доходить наступного.
З матеріалів справи убачається, що 11 лютого 2019 року ОСОБА_1 підписала заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № №010/21350/82/511457 до Договору банківського обслуговування, укладеного між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», додаток 1 до вказаної заяви №010/21350/82/511457 від 11.02.2019р. з умовами кредитування, заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка».
На підставі вказаної заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» відкрив відповідачці картковий рахунок та випустив і надав їй платіжну картку модель «Кредитна картка «Хочу картку», для проведення розрахунків за операціями. Розмір поточного ліміту встановленого банком відповідачці станом на дату початку кредитування становив 30300 грн, та був наданий строком на 48 місяців, зі сплатою процентів за користування кредтом та недозволеним овердрафтом, за фіксованою процентною ставкою у розмірі 42% річних. Підписуючи заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту, та Додаток № 1 до Заяви №010/1175/82/91881883 від 11 лютого 2019 року, відповідачка підтвердила надання їй поточного ліміту в сумі 30300 грн., та зобов`язалась сплачувати кредит щомісячними платежами до 20 числа кожного місяця, у розмірі 5% від суми заборгованості. Відповідачка отримала і ознайомилась з Паспортом споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», про що свідчить її підпис та отримала платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується розпискою про отримання картки.
Факт користування відповідачкою кредитними коштами підтверджується копіями виписок по рахунку.
30 листопада 2021 року АТ «Райффайзен Банк»» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитними договорами, зокрема і за кредитним договором укладеним з відповідачкою №010/21350/82/511457, загальна сума заборгованості за яким на дату відступлення права вимоги складала 59828 грн. 83 коп., що підтверджується копією Договору відступлення права вимоги №114/2-47, реєстром боржників та витягом з реєстру боржників від 15.12.2021 року до Договору відступлення права вимоги №114/2-47 від 30.11.2021 року.
10 січня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором укладеним з відповідачем. Відступлення права вимоги від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за кредитним договором № 010/21350/82/511457, укладеним з відповідачкою підтверджується копіями договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023/01 від 10.01.2023, акта прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 та копіями реєстрів боржників до Договору № 10-01/2023, за яким загальна заборгованість відповідачки станом на 10.01.2023 року становила 89844, 39 гривень.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 10 січня 2023 року складає 89844, 39 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 59554, 72 гривні, 28096,76 гривень заборгованості за відсотками нарахованими на дату відступлення права вимоги та 2192,91 гривня заборгованості за відсотками нарахованими з моменту відступлення прав вимоги по дату складання розрахунку.
При цьому суд зазначає, що розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення дій одної сторони (фінансової установи).
Водночас виписку про рух коштів по картці відповідача, яка наявна в матеріалах справи суд приймає як доказ кредитної заборгованості, адже вона підтверджує рух коштів по конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені відповідачем протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій (систематичне користування кредитним лімітом, внесення коштів на погашення кредиту з дня отримання картки по 10.02.2023).
Відповідно до п.1.5 заяви на відкриття карткового рахунку та відкриття кредиту убачається, що строк кредиту становив 48 місяців, нарахування відсотків за кредитним договором здійснювалось первісним кредитором починаючи з 12.02.2019 року, а в подальшому позивачем до 10 лютого 2023 року, що спростовує доводи відповідача та її представника щодо нарахування позивачем відсотків за межами строку кредитного договору.
За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Згідно з ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором відступлення (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст. 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника (ст. 516 ЦК України).
У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем отриманих в кредит коштів, в межах визначеного сторонами строку кредитування.
Також, суд не знаходить підстав для перерахунку позивачці розміру заборгованості як дружині військового на підставі пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» у частині ненарахування процентів за користування кредитом, оскільки з наданих документів вбачається, що солдат ОСОБА_2 не перебував на військовій службі в період, за який розрахована заборгованість - з 12.02.2019 по 10.02.2023 року. Натомість, згідно відомостей військової частини прийнятий на службу з 14.05.2023 року.
З огляду на викладене, оскільки відповідач не виконала зобов`язання за кредитним договором укладеним 11 лютого 2019 року, а тому з неї на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути заборгованість нараховану за тілом кредиту та відсотками в загальному розмірі 89 844, 39 гривень у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.
У частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із положень ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано: договір № 02-09/2024-2 про надання правової допомоги від 02 вересня 2024 року, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатом Воронков Олексій Михайлович; тарифи на послуги адвоката Воронкова О.М.; заявка ТОВ «Коллект Центр» про надання юридичної допомоги №8 від 01 жовтня 2025 року щодо божника ОСОБА_5 ; витяг з Акта № 14 від 31.10.2025 року до договору про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року, копію платіжної інструкції 0572440001 від 06 листопада 2025 року про сплату за надання правової допомоги згідно договору № 02-09/2024 у розмірі 100 000,00 грн.
За змістом ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також ураховуючи критерій складності справи, ціну позову, часткове задоволення позовних вимог, принципи співмірності та розумності судових витрат, заперечення відповідача, суддійшов висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
Керуючись ст.ст.12,13,76-81,89,141,258,263-265,280-284,352,354,355 Цивільного процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) заборгованість за Договором № 010/21350/82/511457 від 11.02.2019 у розмірі 89844,39 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень, та витрати на правничу допомогу в розмірі 3500 гривень, а всього 95 766, 79 гривень (дев`яносто п`ять тисяч сімсот шістдесят шість гривень 79 коп.).
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 09.04.2026 року.
Головуючий Т.Є.Троян
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул.Мечнікова, б.3, офіс 306.
Відповідач:ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Судове рішення № 135574532, Соснівський районний суд м. Черкас було прийнято 09.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 712/640/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: