Ухвала суду № 135573568, 06.04.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-з/130/6/2026

130/2036/23

У Х В А Л А

Іменем України

06.04.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Грушковська Л.Ю., розглянувши представника Приватного підприємства «АГРО-ВІЛАМ» - адвоката Смірова Сергія Михайловича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «АГРО-ВІЛАМ» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог Жмеринська міська рада Вінницької області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення частини об`єкту будівництва,

в с т а н о в и в :

Представник ПП «АГРО-ВІЛАМ» - адвокат Смірнов С.М. звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даною заявою, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту (шляхом заборони його відчуження) на нерухоме майно гараж (позначений літ. «З»), гараж (позначений літ. «И»), споруду з металопрофільних листів (відомості про яку відсутні в матеріалах інвентаризаційної справи №(2533) 1179), що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 , що підтвержується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.09.2023 №347781527.

В обґрунтування заяви представник позивача вказує, що оскільки в зазначеній цивільній справі ПП «АГРО-ВІЛАМ» бажає довести самовільне зайняття ОСОБА_1 частини земельної ділянки загального користування, та її звільнення шляхом знесення частини об`єкту будівництва. Після проведення судової земельно-технічної експертизи та надходження до суду висновку експерта, очевидним є безпідставність будівництва об`єктів нерухомого майна Відповідачем. Жмеринська міська рада Вінницької області звернулася до суду з позовною заявою та змінила власний статус з третьої особи без самостійних вимог на таку ж особу, але з власними вимогами щодо предмета спору. Станом на сьогодні у позивача виникають обґрунтовані підозри щодо наміру Відповідача здійснити відчуження належного йому майна комусь зі своїх рідних, що унеможливить виконання рішення в суду в частині зобов`язання ОСОБА_1 знести частини об`єкту будівництва.

Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про зобов`язання ОСОБА_1 знести частини об`єкту будівництва, оскільки саме на Відповідача буде покладено такий обов`язок, а в разі зміни власника виконання рішення суду буде неможливим, Позивач буде змушений починати той самий судовий процес спочатку, тільки пред`явлення позову буде до нового власника майна. Вважаю даний вид забезпечення позову співмірний заявленим позовним вимогам, оскільки спроможній забезпечити реальне виконання рішення суду.

Цей захід забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного розпорядження спірним майном відповідачем, майном яке є предметом спору в частині його знесення, і при цьому не створить будь-яких перешкод чи незручностей відповідачу у праві користування спірним майном.

До заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до частин 1 і 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Інститут забезпечення позову застосовується у цивільному процесі з метою забезпечення подальшого виконання судового рішення, як завершальної стадії судового процесу, у разі існування підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь в справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Згідно п. 4 Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, з метою забезпечення ефективного захисту порушених прав або інтересів позивача.

Виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконання рішення суду.

З огляду на вищезазначене, суд вбачає, що між сторонами дійсно виник спір і, з метою збереження існуючого становища сторін до вирішення спору по суті, слід забезпечити позов шляхом накладення арешту (шляхом заборони його відчуження) на нерухоме майно гараж (позначений літ. «З»), гараж (позначений літ. «И»), споруду з металопрофільних листів (відомості про яку відсутні в матеріалах інвентаризаційної справи №(2533) 1179), що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 , що підтвержується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.09.2023 №347781527.

Фіксування судового процесу, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 157 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а:

Заяву задовольнити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту (шляхом заборони його відчуження) на нерухоме майно гараж (позначений літ. «З»), гараж (позначений літ. «И»), споруду з металопрофільних листів (відомості про яку відсутні в матеріалах інвентаризаційної справи №(2533) 1179), що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 , що підтвержується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.09.2023 №347781527.

Копію ухвали направити представнику позивача для звернення до виконання.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.

Виконавчий документ може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Суддя