Ухвала суду № 135573499, 08.04.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/4350/26

Провадження № 1-кс/712/1812/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 ,, ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси, клопотання старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , поданого під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250310000012 від 02.01.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України,-

В С Т А Н ОВ И В:

До Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся старший слідчий СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовується тим, що Слідчим відділом Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026250310000012 від 02.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

За даними матеріалів досудового розслідування ОСОБА_4 , маючи зв`язки, що надають можливість у сприянні та впливі на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, діючи умисно, з корисливих мотивів, разом та за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин:

Так, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місце, але не пізніше 20.01.2026, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, вступив у злочинну змову із ОСОБА_8 з метою здійснення впливу на невстановлених на теперішній час службових осіб РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях щодо сприяння успішній здачі практичного іспиту ОСОБА_9 для одержання посвідчення водія на право керування транспортними засобами, за умови надання неправомірної вигоди у сумі 8 000 грн.

Так, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізовуючи свій злочинний умисел, 20.01.2026 о 18 годині 33 хвилини, в ході телефонної розмови за допомогою свого мобільного телефону НОМЕР_1 із ОСОБА_8 за його номером телефону НОМЕР_2 , висунув останньому умову про необхідність надсилання йому копій паспорту, ідентифікаційного коду, медичної довідки ОСОБА_9 та передачі грошових коштів у сумі 8 000 грн., та водночас запевнив, що до ОСОБА_9 зателефонують невстановлені в ході досудового розслідування особи та повідомлять дату, час та державні номерні знаки автомобіля для успішної здачі практичного іспиту з водіння.

В подальшому, ОСОБА_4 21.01.2026 о 10 годині 42 хвилини, в ході телефонної розмови із ОСОБА_8 надав останньому вказівку повідомити назву автошколи, яку закінчував ОСОБА_9 , на що ОСОБА_8 повідомив, що уточнить та в подальшому надішле дану інформацію ОСОБА_4 .

Після чого, 21.01.2026 о 13 годині 20 хвилин, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 здійснив телефонний дзвінок до ОСОБА_8 та в ході розмови повідомив останньому, що надіслав йому номер банківської картки, а також надав інструкцію щодо отримання ОСОБА_9 талону - реєстрації для складення практичного іспиту з водіння та надав вказівку надіслати йому номер даного талону після його отримання.

Після чого ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, разом та за попередньою змовою із ОСОБА_4 , перебуваючи у с. Антипівка, Золотоніського району Черкаської області, більш точного місця в ході досудового розслідування встановити не вдалось, 21.01.2026 о 13 годині 25 хвилин, із власної банківської картки № НОМЕР_3 , відкритої в АТ «КБ «Приватбанк», здійснив переказ частини попередньо отриманої неправомірної вигоди в розмірі 8 000 грн. на банківську картку № НОМЕР_4 відкриту в АТ «КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_4 .

У подальшому, 22.01.2026 о 10 годині 49 хвилин, реалізуючи злочинний умисел спрямований на вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди та одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_4 в ході телефонної розмови із ОСОБА_8 , запевнив останнього про те, що «все буде хорошо».

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України - пропозиція здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди та одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:заявою гр. ОСОБА_10 від 01.01.2026;протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.01.2026;протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 19.02.2026 та долученими до нього квитанцією та знімками екрану листування;документами та інформацією, отриманими в ході проведення тимчасового доступу в АТ «КБ «Приватбанк» від 17.03.2026;протоколом огляду CD-R диска від 18.03.2026;протоколом проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину від 21.01.2026;протоколом огляду та вручення грошових коштів від 21.01.2026;протоколами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за абонентськими номерами ОСОБА_8 від 06.02.2026, 02.03.2026;протоколом проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за абонентським номером ОСОБА_10 від 02.03.2026;протоколом за результатами проведення НСРД аудіо та відео контроль відносно ОСОБА_8 від 22.01.2026, протоколом за результатами проведення НСРД аудіо та відео контроль відносно ОСОБА_10 від 02.03.2026, іншими матеріалами кримінального провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що передбачені п.п. 1-4 ст. 177 КПК України.

Враховуючи зібрані докази, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, який карається штрафом від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.

Слідчий у клопотанні вказує на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду, який обґрунтований тим, що ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років, а тому з метою ухилення від кримінальної відповідальності, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

2) ризик можливого незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме: свідка-заявника у кримінальному провадженні - ОСОБА_10 , що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження;

3) ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який обґрунтований тим, що ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв`язки та може їх використати для введення слідства в оману для ухилення від відповідальності.

За таких обставин, виключно запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів, що становить 66 560 грн, на думку органу досудового розслідування, зможе забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та унеможливить спроби останнього ухилитись від виконання вимог та рішень сторони обвинувачення.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працезданих осіб.

Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти клопотання слідчого, просили застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш мякий запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку своїх захисників.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026250310000012 від 02.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12026250310000012 внесені до вказаного реєстру 02.01.2026 за фабулою: «до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали ДВБ НПУ за заявою ОСОБА_10 щодо того, що в грудні 2025 року ОСОБА_11 звернувся до ОСОБА_8 , та в ході розмови останній повідомив, що має можливість впливу на невстановлених на теперішній час службових осіб РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградські областях, щодо сприяння успішній здачі практичного іспиту ОСОБА_9 для одержання посвідчення водія на право керування транспортними засобами, за умови надання ОСОБА_8 копій паспорту, ідентифікаційного коду, медичної довідки ОСОБА_9 та передачі неправомірної вигоди у розмірі 1700 грн. В подальшому, 20.01.2026, близько 16 годині 10 хвилин ОСОБА_10 , який надав добровільну згоду на його залучення до участі у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, перебуваючи у центральному відділенні АТ КБ «Приватбанк», що за адресою: м. Черкаси по вул. Байди Вишневецького, 40, за допомогою терміналу самообслуговування здійснив перерахування грошових коштів в сумі 17 000 грн на визначену ОСОБА_8 банківську картку за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави» - правова кваліфікація ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України.

31 березня 2026 року старшим слідчим СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 за погодженням із прокурором Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 . ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України - пропозиція здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди та одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинена за попередньою змовою групою осі

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Щодо ризиків кримінального провадження, то прокурор зазначає, що ОСОБА_4 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж можуть створити загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності настання таких ризиків. У цьому кримінальному провадженні із заявлених прокурором ризиків на увагу заслуговують: ризик переховування, ризик незаконного впливу на свідка та ризик можливого перешкоджання кримінальногому провадженю

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування). Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до нетяжкого і передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. Отже, гіпотетична імовірність постановлення суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, § 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу та покладених обов`язків, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ. Щодо особистих обставин, то слідчий суддя враховує, що що підозрюваний має 2 групу групу інвалідності, а тому має можливість залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, подальше застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Доводи сторони захисту про абстрактний характер ризиків та їх непідтвердження доказами слідчий суддя вважає непереконливими, оскільки ризики вчинення певних дій підозрюваним у кримінальному провадженні за своєю суттю носять імовірний характер. Сторона обвинувачення не зобов`язана доводити, що певні дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню, вже були вчинені підозрюваними, а повинна навести обґрунтування та підтвердження того, що імовірність їх настання є достатньо високою для того, щоб застосувати певний запобіжний захід.

Оцінюючи розмір застави, який пропонує застосувати сторона обвинувачення до підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя враховує особу підозрюваного та його майновий стан, а тому вважає, що заявлений розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн буде достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження для того, щоб дисциплінувати поведінку підозрюваного.

У зв`язку із застосуванням підозрюваному запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою та встановлення ризиків кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає слідчий у клопотанні, в межах строку досудового розслідування, до 31 травня 2026 року включно.

Окремо слід зауважити, що на підставі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись вимогами ст. ст. 40,131,132, 177, 178, 194, 309, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні 12026250310000012 від 02.01.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 коп.).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена протягом 5 днів з дня винесення ухвали як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області.

Отримувач: ТУ ДСА України у Черкаській області

Розрахунковий рахунок 37312075003652

МФО 820172

Банк отримувача: ДКСУ у м. Київ

код 26261092.

Призначення платежу: Застава за (П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_8 та свідками у вказаному кримінальному провадженні;

Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного - з 06 квітня 2026 року, в межах строку досудового розслідування, до 31 травня 2026 року включно.

Копію цієї ухвали негайно вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику після її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі її оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 08 квітня 2026 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1