Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 569/7570/26
1-кс/569/2833/26
УХВАЛА
02 квітня 2026 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого у кримінальному провадженні старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42025180000000064, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Слідчий у кримінальному провадженні старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_6 у якому просить накласти на майно, вилучене 30.03.2026 в ході проведення обшуку автомобіля марки «Kia» моделі «Rio», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , а саме- Грошові кошти в сумі 1500 доларів США (купюрами номіналом по 100 доларів США кожна);-Грошові кошти в сумі 700 доларів США (купюрами по 100 доларів США кожна); Грошові кошти в сумі 11000 гривень (купюрами по 1000 гривень 9 купюр та купюрами по 500 грн 4 купюри); Блокнот темно-синього кольору із написом «2022» та виконаними в ньому чорновими записами; Автомобіль марки «Kia» моделі «Rio», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , та позбавити всіх осіб, які мають відношення до вказаного майна, можливості відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
В обґрунтування клопотання зазначає, що Групою слідчих слідчого управління ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 14.11.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025180000000064, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході досудового розслідування зокрема встановлено, що завідувач відділення, голова ЛКК та член експертної команди з повсякденного функціонування КП «Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи через посередника, а саме колишнього лікаря Висоцької лікарні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вимагають та мають намір отримати неправомірну вигоду у розмірі 2 000 доларів США від громадянки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за отримання другої групи інвалідності.
В ході зустрічі, яка відбулась 30.03.2026, близько 11 год. 17 хв., ОСОБА_8 перебуваючи у власному автомобілі марки «Kia» моделі «Rio», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 на парковці поблизу КП «РЦОЗРЗСД» РОР, за адресою: місто Рівне, вулиця Олександра Олеся, будинок 12б, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав для себе та третьої особи від ОСОБА_9 решту раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в сумі 1800 доларів США за вплив на прийняття рішення адміністратором та лікарями експертної команди КП «РЦОЗРЗСД», які уповноважені на прийняття рішень щодо присвоєння групи інвалідності.
В ході зустрічі, яка відбулася 30.03.2026 близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_8 перебуваючи у кабінеті №3 завідувача відділення, голови ЛКК та члена експертної команди з повсякденного функціонування особи КП «РОПЦ» РОР ОСОБА_7 передав йому частину неправомірної вигоди у сумі 300 доларів США отриманої від ОСОБА_9 за встановлення їй другої групи інвалідності.
30.03.2026 в ході проведення невідкладного обшуку автомобіля марки «Kia» моделі «Rio», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_8 , виявлено та вилучено: Грошові кошти в сумі 1500 доларів США (купюрами номіналом по 100 доларів США кожна); Грошові кошти в сумі 700 доларів США (купюрами по 100 доларів США кожна); Грошові кошти в сумі 11000 гривень (купюрами по 1000 гривень 9 купюр та купюрами по 500 грн 4 купюри); Блокнот темно-синього кольору із написом «2022» та виконаними в ньому чорновими записами; Автомобіль марки «Kia» моделі «Rio», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 .
Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задоволити.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив з приводу задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.
Судом встановлено, що Групою слідчих слідчого управління ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 14.11.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025180000000064, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
30.03.2026 близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_8 перебуваючи у кабінеті №3 завідувача відділення, голови ЛКК та члена експертної команди з повсякденного функціонування особи КП «РОПЦ» РОР ОСОБА_7 передав йому частину неправомірної вигоди у сумі 300 доларів США отриманої від ОСОБА_9 за встановлення їй другої групи інвалідності.
30.03.2026 в ході проведення невідкладного обшуку автомобіля марки «Kia» моделі «Rio», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_8 , виявлено та вилучено:
- Грошові кошти в сумі 1500 доларів США (купюрами номіналом по 100 доларів США кожна);
- Грошові кошти в сумі 700 доларів США (купюрами по 100 доларів США кожна);
- Грошові кошти в сумі 11000 гривень (купюрами по 1000 гривень 9 купюр та купюрами по 500 грн 4 купюри);
- Блокнот темно-синього кольору із написом «2022» та виконаними в ньому чорновими записами;
- Автомобіль марки «Kia» моделі «Rio», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 .
Відповідно до приписів ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1,2,11 ст.170 КПК України: арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до приписів ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
За змістом ч.3 ст. 132 КПК України умовою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є доведення слідчим чи прокурором що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Отже, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Частиною 4 статті 173 КПК України визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982р. у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986р. у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
У рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
У зв`язку з чим, суд вважає доцільним задоволити клопотання слідчого частково.
Статтею 169 КПК України та ч. 3 ст. 173 КПК України визначено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Виходячи з викладеного вище, керуючись приписами ст. 169, 170, 173, 175 КПК України
ухвалив:
Клопотання слідчого задоволити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 30.03.2026 в ході проведення обшуку автомобіля марки «Kia» моделі «Rio», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , а саме:
- Грошові кошти в сумі 1500 доларів США (купюрами номіналом по 100 доларів США кожна);
- Грошові кошти в сумі 700 доларів США (купюрами по 100 доларів США кожна);
- Грошові кошти в сумі 11000 гривень (купюрами по 1000 гривень 9 купюр та купюрами по 500 грн 4 купюри);
- Блокнот темно-синього кольору із написом «2022» та виконаними в ньому чорновими записами;
- Автомобіль марки «Kia» моделі «Rio», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , та позбавити можливості відчуження вказаним майном.
Зобов`язати уповноважену особу повернути ОСОБА_8 , на відповідальне зберігання з правом користуванням та без права відчуження, автомобіль марки «Kia» моделі «Rio», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 .
Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя Рівненського міського суду ОСОБА_10
Судове рішення № 135572505, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 02.04.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/7570/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: