Ухвала суду № 135572495, 01.04.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7570/26

1-кс/569/2875/26

УХВАЛА

01 квітня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Селець, Сарненського району, Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, пенсіонера, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою із завідувачем планово-консультативного поліклінічного (приймального) відділення, головою ЛКК та членом експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального підприємства «Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради ОСОБА_8 , будучи обізнаним про те, що ОСОБА_9 потребує отримання групи інвалідності у зв`язку із захворюванням по онкологічному напряму, маючи зв`язки серед адміністраторів та членів експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального підприємства «Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради, 20.01.2026 та 30.03.2026, керуючись єдиним умислом, одержав від ОСОБА_9 для себе та ОСОБА_8 неправомірну вигоду в загальній сумі 2000 доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, про складання та видачу медичних документів, що будуть підставою прийняття експертною командою рішення про визнання її особою з інвалідністю із подальшим встановленням групи інвалідності, за наступних фактичних обставин.

Так, наказом від 3 грудня 2024 року № 122-од директора комунального підприємства «Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради (далі - КП «РОПЦ» РОР) «Про затвердження переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та Переліку адміністраторів, що забезпечують роботу експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи», (зі змінами які внесені наказом від 22.01.2025 №48-од «Про внесення змін до наказу №122-од від 03.12.2024) визначено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд та адміністратора для забезпечення роботи експертних команд.

В ході досудового розслідування встановлено, що в листопаді 2025 року у ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виник злочинний умисел на одержання від ОСОБА_9 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій КП «РОПЦ» РОР щодо визнання останньої особою з інвалідністю 2 групи.

Так, ОСОБА_4 , переслідуючи єдиний злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе, з корисливих мотивів, 16.01.2026 в ході телефонної розмови із ОСОБА_9 повідомив останній про те, що вона має прибути 20.01.2026 в період між 12 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. до КП «РОПЦ» РОР, де зустрітися із завідувачем планово-консультативного поліклінічного (приймального) відділення, головою ЛКК та членом експертної команди з повсякденного функціонування особи КП «РОПЦ» РОР ОСОБА_8 , який в свою чергу надасть їй подальші інструкції щодо безперешкодного проходження обстежень лікарями висновки за результатами яких в подальшому будуть необхідні для прийняття експертною командою рішення про встановлення групи інвалідності. При цьому, 20.01.2026 о 09 год. 03 хв. ОСОБА_4 в ході телефонної розмови із ОСОБА_9 висловив пропозицію передати йому частину неправомірної вигоди в розмірі 200 доларів США.

В подальшому, 20.01.2026 о 11 год. 15 хв., ОСОБА_9 , перебуваючи у м. Рівне по вул. Фабрична, буд. 12 (поблизу Льонокомбінату), відповідно до попередньої домовленості, зустрілася із ОСОБА_4 в його особистому автомобілі марки «Kia» моделі «Rio», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В ході розмови ОСОБА_4 висловив ОСОБА_9 пропозицію надати йому частину неправомірної вигоди в розмірі 200 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на вказану дату становить 8 653 гривень), на що остання надала йому вищевказані обумовлені грошові кошти. При цьому, ОСОБА_4 додатково наголосив, що друга група інвалідності буде загалом коштувати 2000 доларів США, та іншу частину коштів потрібно буде передати згодом.

Того ж дня, 20.01.2026 о 13 год. 39 хв. ОСОБА_9 зустрілася із завідувачем відділення планово-консультативного поліклінічного (приймального) відділення головою ЛКК та членом експертної команди з повсякденного функціонування особи КП «РОПЦ» РОР ОСОБА_8 у його кабінеті №3, в ході чого ОСОБА_8 , оглянувши документи ОСОБА_9 сказав, що для отримання другої групи інвалідності вона має пройти обстеження у декількох лікарів, окремо наголосивши на тому, що сімейний лікар ОСОБА_9 обов?язково у своєму заключенні має написати про погіршення стану здоров?я ОСОБА_9 , на що ОСОБА_8 , в разі потреби, зможе в подальшому вплинути.

У подальшому, 24.03.2026 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_4 , діючи з єдиним умислом на одержання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_8 , достовірно знаючи про готовність усіх достатніх медичних документів про стан здоров`я ОСОБА_9 та дату призначення засідання експертної комісії, у ході телефонної розмови із останньою висловив пропозицію надання йому неправомірної вигоди в розмірі 1800 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на вказану дату становить 78 892 гривні), за вплив на прийняття рішення членами експертної команди КП «РОПЦ» РОР щодо встановлення останній другої групи інвалідності, які необхідно буде йому передати 30.03.2026 близько 11 год. 30 хв. на автопарковці поблизу КП «РОПЦ» РОР, що за адресою: м. Рівне, вулиця Олександра Олеся, будинок 12б.

В ході зустрічі, яка відбулась 30.03.2026, близько 11 год. 17 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у власному автомобілі марки «Kia» моделі «Rio», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на парковці поблизу КП «РОПЦ» РОР, за адресою: місто Рівне, вулиця Олександра Олеся, будинок 12б, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з єдиним умислом, з корисливих мотивів, одержав для себе та ОСОБА_8 від ОСОБА_9 решту раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в сумі 1800 доларів США за вплив на прийняття рішення членами експертної команди КП «РОПЦ» РОР, які уповноважені на прийняття рішень щодо присвоєння їй другої групи інвалідності.

В подальшому, 30.03.2026 близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у кабінеті №3 завідувача планово-консультативного поліклінічного (приймальне) відділення, голови ЛКК та члена експертної команди з повсякденного функціонування особи КП «РОПЦ» РОР ОСОБА_8 , передав останньому частину неправомірної вигоди у сумі 300 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на вказані дати становить 13 152 гривні), отриманої від ОСОБА_9 за здійснення впливу на прийняття рішення членами експертної команди КП «РОПЦ» РОР щодо присвоєння їй другої групи інвалідності.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою із завідувачем планово-консультативного поліклінічного (приймальне) відділення, головою ЛКК та членом експертної команди з повсякденного функціонування особи КП «РОПЦ» РОР ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, одержав для себе та ОСОБА_8 неправомірну вигоду на загальну суму 2000 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на вказані дати становить 87 680 гривень) за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на адміністратора та лікарів експертної команди комунального підприємства «Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради, які перебувають у складі Центру оцінювання функціонального стану та відповідно до п.п. «а, ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 369-2 КК України є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, щодо присвоєння ОСОБА_9 групи інвалідності.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особами уповноваженими на виконання функцій держави, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

31 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаного злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами.

Разом з тим, на підставі ст. 177 КПК України, слід зазначити обставини, які свідчать про те, що наявні ризики, які виправдовують застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, а саме, необхідністю запобігти спробам останнього:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обґрунтування ризику: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду - являється те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України відноситься до категорії нетяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

У зв`язку із покаранням, яке загрожує підозрюваному за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, та усвідомлення ОСОБА_4 , що його протиправну діяльність викрито, - дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а тому лише застосування застави щодо останнього забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Застосування домашнього арешту або особистого зобов`язання не зможе забезпечити дотримання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.

Обґрунтування ризику: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, - являється те, що ОСОБА_4 займається злочинною діяльністю протягом тривалого часу, а вчинення злочинів є основним джерелом доходу для нього. Вказане також підтверджується тим, що на даний момент ОСОБА_4 ніде офіційно не працевлаштований, доходом є пенсія а у зв`язки із тривалою роботою у закладах медицини збереглися відповідні зв`язки та контакти які останній використовує для своєї злочинної діяльності.

Відсутність офіційного працевлаштування, постійних доходів, дає підстави вважати, що грошові кошти на проживання ОСОБА_4 отримує в тому числі шляхом вчинення злочинів.

При з`ясуванні обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, слід врахувати при застосуванні ОСОБА_4 запобіжного заходу: наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним вищевказаного кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2КК України, яке передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк до 5 років, та відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином; вік та стан здоров`я підозрюваного, який являється працездатною та здоровою особою; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання частково, просили зменшити розмір застави.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025180000000064 від 14.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

31 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Однією з загальних засад кримінального провадження є верховенство права. Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але і високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», у справі «Летельє проти Франції» вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також за статтею 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За частинами 4, 5 статті 182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За частиною 6 статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

За частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається розмір застави від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також, згідно із практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), слід мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клішин проти України" у справі від 23.01.2012 №30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких зокрема підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, а також є підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а тому лише застосування застави щодо останнього забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Так, у рішенні ЄСПЛ по справі "Бессієв проти Молдови" суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_4 з урахуванням наявних ризиків, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж застава, не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку такого, нівелювати наявні ризики та не забезпечить дієвості кримінального провадження.

Суд приймає до уваги також практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, у рішенні "Мангурас проти Іспанії" від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. При цьому ЄСПЛ також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні прокурора, суд вважає, що наведені обставини свідчать про високий ступінь наявних ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а тому лише застосування застави щодо останнього забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків при цьому судом оцінена наявність обставин, які за статтею 178 КПК повинні враховуватись при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зокрема міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, стан здоров`я тощо.

При цьому, внаслідок існування ризиків суд вважає необхідним покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, а саме: а) не спілкуватися та ніяким чином не впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема членів експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального підприємства «Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради;б) прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом у зв`язку з реалізацією завдань кримінального провадження; в) не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого; г) повідомляти слідчого про зміну місця свого проживання та місця роботи; ґ) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзду в Україну

Керуючись статтями 176, 177, 178, 182, 194, 196, 315, 372, 532 КПК, суд,

УХВАЛИВ :

Клопотання задовольнити частково.

Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Селець, Сарненського району, Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, пенсіонера, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України - запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33 280 гривень.

Звільнити негайно ОСОБА_4 з під варти в залі суду.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Отримувач коштів ТУ ДСА в Рівненській області, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 26259988, IBAN № UA048201720355229002000010559.

Відповідно до ч. 5 ст. 191 КК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

а) не спілкуватися та ніяким чином не впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема членів експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального підприємства «Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради;

б) прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом у зв`язку з реалізацією завдань кримінального провадження;

в) не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого;

г) повідомляти слідчого про зміну місця свого проживання та місця роботи;

ґ) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзду в Україну

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до частини 6 статті 182 КПК підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невнесення застави ним (або заставодавцями), до нього може бути застосований інший, більш суворий запобіжний захід.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до частини 8 статті 182 КПК у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Слідча суддя Рівненського міського суду ОСОБА_10