Ухвала суду № 135569875, 08.04.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/485/26

6/368/20/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Шевченко І.І.

за участю секретаря Назаренко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кагарлик в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за заявою Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»», представник заявника адвокат Кролевець Руслан Ігорович, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2026 Товариство з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»», представник заявник адвокат Кролевець Руслан Ігорович звернулося до суду із заявою, стягувач: Товариство з обмеденою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою судді Кагарлицького районного суду Київської області від 27.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно відповіді Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області за № 837/04-17 від 02.04.2026 на запит суду щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відомостями реєстру територіальної громади був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявник в особі Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»», представник заявника адвокат Кролевець Руслан Ігорович в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просив розгляд справи провести за відсутності представника заявника.

Стягувач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»» в судове засідання не з`явились, хоча про час, день та місце його проведення були повідомлені у встановленому законом порядку.

Боржник: ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заінтересована особа в особі Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович в судове засідання не з`явились, хоча про час, день та місце його проведення були повідомлені у встановленому законом порядку.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено в суді та вбачається із повідомлення Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за № 244//22.20-27 від 07.04.2026 в архіві відділу наявний актовий запис № 4 від 30.07.2024 про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України регламентовано, що суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до положень ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

За змістом норми ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Частинами 1, 4 ст. 25 ЦК України встановлено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правонаступництво це заміна сторони або третьої особи у справі (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якими до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов`язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника.

Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно у разі, коли відповідач у справі на момент відкриття провадження у цивільній справі мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто, правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у цивільних справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

В кредитних правовідносинах в зв`язку зі смертю боржника має місце перехід обов`язків боржника до його спадкоємців, а нормами матеріального права визначено порядок пред`явлення вимоги кредитора до спадкоємців та обов`язки останніх (ст. 1281, 1282 ЦК України).

Водночас, залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам (засадам) цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

За таких обставин, виходячи з характеру спірних правовідносин, оскільки позов пред`явлено 26.03.2026 тобто після смерті ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), то за життя останній не набув процесуальних прав і обов`язків, в зв`язку з чим такі не набуті за життя процесуальні права і обов`язки не могли перейти до інших осіб, що випливає також і з положень ст. 1218, 1219 ЦК України.

З урахуванням викладеного, оскільки ОСОБА_1 помер до звернення заявника із заявою про заміну сторони виконавчого, відповідно його цивільна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність є припиненими і останній не може бути боржником у даній справі, відтак у суду відсутні підстави для зупинення провадження з метою встановлення кола можливих правонаступників.

Крім того, з аналізу вищенаведених норм чинним законодавством України не передбачено можливості пред`явлення заяви до особи, яка на час звернення до суду з вимогами до боржника померла та правоздатність якої на підставі положень ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася.

У своїй постанові від 16.05.2018 по справі № 183/4229/14 Верховний Суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

У постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №127/328/17 зазначено, що норма ст. 205 ЦПК 2004 року (ст. 255 чинного ЦПК) є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених у п.п.1-8 ч. 1 ст. 255 ЦПК (п.п.1-7 ст. 205 ЦПК 2004 року), незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів («Diya 97 v. Ukraine», №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 помер, його правоздатність відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинилась, а провадження в даній справі відкрито 26.03.2026, в силу вказаного вище він не міг бути стороною по справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст. ст. 255, 256, 259-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»», представник заявника адвокат Кролевець Руслан Ігорович, стягував Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про заміну сторони виконавчого провадження закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 08.04.2026 р.

Суддя І.І. Шевченко