Рішення № 135568881, 07.04.2026, Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

____________________

Справа № 281/549/25

Провадження по справі 2/281/270/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Свинченко Г.Д.,

за участі:

секретаря судових засідань Михальченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Лугини цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Лугинського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3243015294-554476 від 21.12.2021 року в розмірі 10587,96 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначена у позові заборгованість утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем боргових зобов`язань, що виникли внаслідок укладення ним договору про надання коштів у позику.

18.12.2025 року винесене заочне рішення по справі яким позовні вимоги задоволено.

Ухвалою суду від 29.01.2026 року скасовано заочне рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 18.12.2025 по справі № 281/549/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження та призначити до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві просив розглядати справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача Луцько В.П. в заяві про перегляд заочного рішення просить розгляд справи здійснювати без участі відповідача та його представника. В заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача зазначив,не погоджується з зазначеним заочним рішенням, вважає його передчасним, незаконним і необґрунтованим, та таким, що прийняте всупереч вимогам чинного законодавства України, з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права без достатнього з`ясування та доведення обставин справи, а зроблені судом висновки такими, що не відповідають об`єктивним обставинам, що мають істотне значення для повного, всебічного та об`єктивного вирішення справи. Свої доводи обґрунтовує тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в розумінні закону, оскільки він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , хоча фактично постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , так як працює на посаді начальника охорони у відділі охорони у ТОВ «Фудком» з 29.11.2024 року і по теперішній час, що підтверджується довідкою з місця роботи (копія додається). 24.12.2025 року відповідач випадково дізнався про існуюче заочне рішення від 18.12.2025 року з повідомлення у додатку Дія. Тому відповідач не мав можливості приймати участь у даній справі, так як не був належним чином повідомлений.

Також позивачем до суду не надано жодних доказів як надання відповідачем реквізитів платіжної банківської картки для безготівкового перерахування суми кредиту, так і належності даної картки останньому. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів надання відповідачу кредитних коштів, зокрема, платіжної інструкції, меморіального ордеру тощо. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин. Отже, представник відповідача вважає, що відсутні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спірним договором, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог (зокрема непідписанням паспорту споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором).

Представник відповідача зазначив, що з наданих адвокатом документів неможливо встановити точної вартості отриманої позивачем правової допомоги саме у даній справі, а також факт оплати вказаних послуг саме за спірним кредитним договором, який є предметом розгляду. Відтак, заявлені представником позивача витрати на правничу допомогу документально не підтверджені, а отже відсутні підстави для відшкодуванні таких витрат.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача просить скасувати заочне рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 18.12.2025 року у справі № 281/549/25; переглянути зазначене заочне рішення Лугинського районного суду Житомирської області; відмовити позивачеві у задоволенні позову в повному обсязі; відмовити позивачеві у стягненні витрат на правничу допомогу; судові витрати покласти на позивача.

Заява про перегляд заочного рішення грунтується на матеріалах цивільної справи та відповідач не надає нових доказів на спростування позовних вимог, крім копії довідки з місця роботи.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Щодо твердження представника позивача про те, що суд позбавив ОСОБА_1 права на судовий захист, справедливий судовий розгляд, можливість надати суду обгрунтовані заперечення та відповідні докази, які спростовують позовні вимоги позивача встановлено наступне.

13.10.2025 року до суду надійшла інформація про реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

14.10.2025 року було винесено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Зазначеною ухвалою також задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо підтвердження або спростування випуску банківської картки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування зазначеної банківської картки за період з 20.12.2021 року по 22.12.2021 року.

Повідомлення про розгляд справи, яке було направлено за місцем реєстрації відповідача, повернулось на адресу суду без вручення.

11.11.2025 року на адресу суду надійшла витребувана інформація від АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Додатково для вжиття всіх заходів для повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи судом, на сайті суду 17.11.2025 року було розміщено оголошення про виклик відповідача та повторно направлено повідомлення про розгляд справи, яке повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній».

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 11 ст.128 ЦПК України, відповідач зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

Відповідач не заперечує того, що дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . У заяві про перегляд заочного рішення зазначено, що ОСОБА_1 фактично постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , так як працює на посаді начальника охорони у відділі охорони у ТОВ «Фудком» з 29.11.2024 року і по теперішній час, що підтверджується довідкою з місця роботи.

Разом з тим, відповідач не надав доказів того, що адреса його місця проживання є зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

21.12.2021 року між ТОВ "Кошельок" та ОСОБА_1 було укладено договір № 3243015294-554476 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Відповідно до даного договору сума кредиту становить: 6700,00 грн., строк позики: 20 днів, проценти за користування кредитом 1,85 %, річна відсоткова ставка 803 %, загальні витрати за кредитом 2480,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 9180,00 грн., реально річна процентна ставка 676 % річних. Кредит надається позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заявці. Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму. Номер електронного платіжного засобу позичальника: НОМЕР_2 .

Грошові кошти були перераховані ОСОБА_1 21.12.2021 року в сумі 6700,00 грн., що підтверджується листом № 09/605-09/47 від 15.09.2025 року, повідомленням XPAY Group LLC, листом АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-251030/39570-БТ від 07.11.2025 року та випискою за період з 20.12.2021-11.12.2021.

Відповідач кредитними коштами скористався, частково погашав заборгованість за кредитом, але свої зобов`язання за укладеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, розмір якої, за розрахунком позивача, станом на 06.10.2025 року складає 10587,96 грн., з яких: 4791,00 грн. - заборгованості за сумою кредиту, 5796,96 грн. - заборгованість за відсотками за користування позикою.

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що статтею 204 ЦК України регламентована презумпція правомірності правочину. Відповідно до наведеної норми права, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На час розгляду справи кредитний договір недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом частин 1, 3 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування позикодавцеві грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів.

За загальними принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12,13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не надав жодних доказів на спростування укладення кредитного договору та його обов`язку повернення грошових коштів та відсотків за користування ними у розмірі, зазначеному позивачем.

Оскільки позивач довів належними доказами факт укладення відповідачем договору позики, часткового погашення заборгованості, невиконання в повному обсязі його умов відповідачем, а також розмір боргу, правильність якого відповідачем не оспорено, суд дійшов висновку про задоволення повністю позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором позики у розмірі 10587,96 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви додано: договір про надання правничої (правової) допомоги, додаток до договору про надання правничої (правової) допомоги з детальним описом робіт, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 року по справі №275/150/22 зазначив, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Надаючи оцінку наведеним доказам, суд звертає увагу, що зазначена на виконання правничих послуг вартість робіт є завищеною з огляду на складність справи, яка розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін, тобто наявна непропорційність з врахуванням необхідного часу для захисту прав особи.

З огляду на викладене, суд, керуючись принципом доцільності та справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу грошову суму в розмірі 5 000,00 грн.

Також з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" (ЄДРПОУ: 40842831, місцезнаходження: вул. Антонова, б. 8А, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08135) заборгованість за кредитним договором №3243015294-554476 від 21.12.2021 року в розмірі 10587 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят сім) гривень 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" (ЄДРПОУ: 40842831, місцезнаходження: вул. Антонова, б. 8А, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08135) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Галина Свинченко