Рішення № 135568826, 07.04.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2547/25

Провадження № 2/935/284/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 квітня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:головуючого - судді Щербаченко І.В., із секретарем судового засідання Кумечко С.М., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 00-9816953 від 17.06.2024 у розмірі 21 716,75 грн., судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 17.06.2024 року між ТОВ «Макс кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-9816953 у формі електронного документу з використанням електронного підпису 82144. На виконання умов кредитного договору первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.

20.01.2025 між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу № 20012025-МК/Ейс відповідно до умов якого позивачеві відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу, акту прийому-передачі до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 21 716,75 грн., яка складається з: 6 325,00 грн - заборгованість по кредиту, 15 391,75 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Відповідач належним чином не виконала свого зобов`язання щодо повернення коштів, тому виникла вказана заборгованість, яку просить стягнути позивач.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином. Через систему «Електронний суд» направлено додаткові пояснення, в якій остання повідомила, що дійсно укладала кредитний договір та отримувала кредитні кошти. Частково виконувала зобов`язання, зокрема здійснювала пролонгації договору, сплачуючи відповідні платежі. Вважає заявлений до стягнення розмір заборгованості у сумі 21 716,75 грн. надмірним та таким, що значно перевищує розмір отриманого кредиту ( 5 325 грн). Просить суд визнати, що основна сума кредиту підлягає поверненню. Зменшити розмір штрафних санкцій, пені та процентів як таких, що є неспівмірними з розміром основного боргу та порушуючи принцип справедливості та розумності. Врахувати часткове виконання зобов`язань (пролонгації). Розгляд справи проводити без участі відповідача.

Позивач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Через систему «Електронний суд» направлено додаткові пояснення в якій останній зазначив, що відповідачем не надано до суду спростування щодо правильності проведеного позивачем розрахунку суми заборгованості чи наявності помилок у розрахунку. Просили стягнути з відповідача суму заборгованості 21716,75 грн. та сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.06.2024 року між ТОВ «Макс кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9816953, який укладений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора 82144.

Відповідно до п. 1.2 договору сума ліміту кредитної лінії складає 5500,00 грн, строк дії кредитної лінії 360 календарних днів (п. 1.3 договору). Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка складає 1,45 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору. (п. 1.5, 1.5.1 договору).

Згідно з п. 2.8 договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання /видачі кредиту 17 червня 2024 сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 5500,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електроннного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки про ідентифікацію сформованої ТОВ «Макс кредит» вбачається, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , підписала кредитний договір № 00-9816953 від 17.06.2024 одноразовим ідентифікатором 82144.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9816953 складеного ТОВ «Макс кредит» вбачається, що загальна сума заборгованості становить 21716,75 грн, з яких: 5500,00 грн - сума заборгованості за кредитним договором, 15391,75 грн - сума заборгованості за процентами, 825,00 грн сума заборгованості за нарахованими комісіями, 2750 грн - штрафні санкції (яку позивач не просить стягнути)

20.01.2025 ТОВ «Макс кредит» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (фактор) уклали договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, та відповідно до реєстру боржників до договору факторингу клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта, зокрема щодо ОСОБА_1 в розмірі 21716,75 грн.

Частиною першою та другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з частиною першою статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування) під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевказане, та те, що в матеріалах справи міститься копія кредитного договору, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто сторонами погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також визнання відповідачем отримання кредитних коштів, відсутні докази повернення отриманого кредиту, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення на користь позивача заборгованість за кредитним договором №00-9816953 від 17.06.2024 в розмірі 21 716,75 грн., з яких 6325,00 грн -тіло кредиту, 15 391,75 грн - відсотки за користування кредитом, що нараховані в межах строку дії кредитного договору.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, в тому числі й щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

До матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду №25770856543, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а також акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 з переліком наданих послуг у розмірі 7 000 грн.

З огляду на зазначене, суд вважає, що стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 4 000 грн. є обґрунтованим та доведеними належними доказами, враховуючи також критерій реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності.

Згідно з ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Враховуючи викладене вище на підставі ст.ст. 512,526, 1049,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265-268, 274, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄРДПОУ 42986956 заборгованість за кредитним договором № 00-9816953 від 17.06.2024 в розмірі 21 716 (двадцять одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 75 коп., судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄРДПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул.Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Щербаченко