Рішення № 135568783, 08.04.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/856/26

Справа № 279/54/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Л.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/54/26 за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства "Кіровгеологія" про відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що 04 липня 2025 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області у справі № 279/2217/25 було винесено рішення, яким визнано незаконним наказ № 39/ос від 20.03.2025 р. про звільнення її з посади начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності, поновлено на зазначеній посаді в КП «Кіровгеологія», та стягнуто з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.03.2025 по 07.07.2025 у сумі 47 551,14 грн; зобов`язано відповідача допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі. Рішення суду набрало законної сили 05.08.2025 року, проте, станом на 31.12.2025 року рішення суду в частині поновлення на роботі не виконано. Відповідачем не допущено її до роботи, не поновлено трудові відносини, не надано доступ до робочого місця, не виплачено заробітну плату за період після 07.07.2025 року. Таким чином, з 08.07.2025 по 31.12.2025 (включно) вона перебуває у вимушеному прогулі з вини відповідача, який ухиляється від виконання судового рішення. Просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за вимушений прогул з 08.07.2025 по 31.12.2025 року у сумі 95 102 гривні 28 копійок, зобов`язати відповідача негайно виконати рішення суду від 04.07.2025 у частині поновлення на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності, та зобовязати відповідача нарахувати та сплатити страхові внески з середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому вказав, що рішенням суду від 04.07.2025 у справі № 279/2217/25 ухвалено поновлення заявника на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Казенного підриємства «Кіровгеологія» та стягнуто суми заявлені позовними вимогами. На виконання рішення Kopocтенського міськрайонного суду Житомирської області Казенним підприємством «Кіровгеологія» видано наказ поновлення на роботі ОСОБА_1 від 02.03.2026 №07/ос. Таким чином, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Просив відмовити у задоволенні паозовних вимог повністю.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій вказав, що 16.03.2026 року відповідач подав відзив, у якому стверджує, що рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.07.2025 у справі № 279/2217/25 нібито виконано шляхом видання наказу № 07/ос від 02.03.2026 року про поновлення її на посаді, і просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Наказ № 07/ос від 02.03.2026 є формальним і фіктивним. Уже 03.03.2026 (наступного дня) видано наказ № 09/ос, яким дія трудового договору з нею призупинена з 03.03.2026 у зв`язку з відсутністю штатної одиниці (посилання на скорочення 2024 року). Це унеможливлює виконання п. 2 та п. 4 наказу № 07/ос («поновити на посаді», «допустити до виконання посадових обов`язків»). Відповідач у відзиві приховав наказ № 09/ос від 03.03.2026 і не повідомив суд про призупинення договору, що є введенням суду в оману. Пункт 5 наказу № 07/ос зобов`язував головного бухгалтера ОСОБА_2 нарахувати їй заробітну плату. 13.03.2026 року подала відповідну заяву до сьогодні жодної відповіді, довідки про нараховану/виплачену зарплату не надано. Фактичного поновлення на роботі не відбулося: її не допущено до робочого місця, трудові обов`язки не виконуються, заробітна плата не нараховується і не виплачується. Формальне видання наказу без реального виконання рішення суду не припиняє вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП України). Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі: стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за період вимушеного прогулу з 08.07.2025 по 31.12.2025 у сумі 95 102 грн 28 коп.; зобов`язати відповідача негайно виконати рішення суду в частині поновлення мене на посаді. Дослідивши письмові матеріалами справи та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне : Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Згідно частин першої, другої статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Надаючи оцінку наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов`язаного з незаконним звільненням, починаючи з 08.07.2025 року по 31.12.2025 суд зазначає наступне. Судом встановлено, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 279/2217/25, яке набрало законної сили, визнано незаконним і скасовано наказ (розпорядження) №39/ос про припинення трудового договору (контракту) від 20.03.2025 року Казенного підриємства "Кіровгеологія" про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності з 28.03.2025 року за скороченням чисельності та штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України;

Визнано незаконним і скасовано наказ (розпорядження) №54/ос про припинення трудового договору (контракту) від 11.04.2025 року "По особовому складу" Казенного підриємства "Кіровгеологія" про звільнення ОСОБА_1 , начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Казенного підриємства "Кіровгеологія" на наступний день за днем закінчення листка тимчасової непрацездатності, за скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України;

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Казенного підриємства "Кіровгеологія";

Стягнуто з Казенного підриємства "Кіровгеологія" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 47551 (сорок сім тисяч п`ятсот п`ятдесят одна) гривень 14 копійок.

Враховуючи, що положеннями ст. 235 КЗпП України передбачено, зокрема, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги у зазначеній частині. Позивачем зазначено, що рішення суду набрало законної сили 05.08.2025 року, однак на станом на 31.12.2025 року рішення суду в частині поновлення на роботі не виконано, до роботи її не допущено, не поновлено трудові відносини, не надано доступ до робочого місця, не виплачено заробітну плату за період після 07.07.2025 року. Таким чином, з 08.07.2025 по 31.12.2025 вона перебуває у вимушеному прогулі з вини відповідача, який ухиляється від виконання судового рішення. Згідно статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якої виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі. З метою вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України підлягає встановленню: - чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - підлягає встановленню період затримки, та, відповідно, розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період. Частина друга статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII передбачає, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Згідно пункту 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Судом встановлено, що відповідачем на виконання рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області 04.07.2025 року у цивільній справі №279/2217/25 видано наказ 07/ос від 02.03.2026, яким, зокрема, поновлено ОСОБА_1 на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Казенного підприємства "Кіровгеологія". За встановлених у справі обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, починаючи з 08.07.2025 по 31.12.2025 включно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відносно розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з відповідача, суд зазначає таке. Порядок обчислення середнього заробітку для визначення оплати вимушеного прогулу визначений у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 (далі - Порядок №100). Згідно з пунктом 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. У відповідності до пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати. Положення статті 236 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання заробітної плати чи неможливості працевлаштуватись. Зазначене узгоджується із правовою позицією викладеної у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 552/3404/17. Згідно з пп. «л» п.1 Порядку №100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Суд бере до уваги, що обставини щодо розміру середньоденної заробітної плати позивача встановлені у рішенні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.07.2025 року і, які відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України не потребують доказування у даній справі. Середньоденна заробітна плата складає 754, 78 гривень. Судом встановлено, що період стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, передбаченого статтею 235 КЗпП України з 08.07.2025 року по 31.12.2025 року становить 126 робочих днів. З огляду на викладене, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні, виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку. З матеріалів справи вбачається, що позивачем зроблений розрахунок середнього заробітку за вимушений прогул, за період з 08.07.2025 року по 31.12.2025 року за 126 днів затримки розрахунку, становить 95102,28 грн. (754,78 грн. (середньоденний розмір заробітної плати) х 126 робочих днів). Указана сума відповідачем не спростована та не оспорена. Таким чином, оскільки позивачу не виплачено при звільненні не були виплачені належні йому кошти в день звільнення з вини відповідача, тому вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 95102,28 грн. підлягає задоволенню. На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.115, 235,236 КЗпП України,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за вимушений прогул задовольнити частково.

Стягнути з Казенного підприємства "Кіровгеологія" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за вимушений прогул з 08.07.2025 року по 31.12.2025 року в розмірі 95102 (дев`яносто п`ять тисяч сто дві) гривні 28 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Казенного підприємства "Кіровгеологія" на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Казенне підприємство "Кіровгеологія", місце знаходження: 01103, м.Київ, вул.Бойчука Михайла, 8/9, код ЄДРПОУ 14308279.

Суддя