Рішення № 135568108, 07.04.2026, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/100/26

Провадження № 2/931/169/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,

за участю: секретаря - Проскуненкової А.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Галкіної Я.Г. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Локачах в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про зняття арешту з майна,

встановив:

10 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Іваничівського ВДВС у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, АТКБ "Приватбанк" про зняття арешту з майна. Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 вона, як донька померлої ОСОБА_2 , звернулася до приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильного І.Г. із заявою про прийняття спадщини. Тоді ж приватним нотаріусом їй було надано інформацію про те, що спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться під арештом на підставі ухвали Локачинського районного суду Волинської області про забезпечення позову від 30.01.2017 року у справі №160/46/17. На підставі вказаної ухвали відкрито виконавче провадження №53438913 від 17.02.2017 року, накладено арешт та внесено обтяження щодо вказаного житлового будинку, адреса: АДРЕСА_1 , що начебто належить ОСОБА_3 , номер обтяження 19069464. Однак, позивач зазначає, що цей будинок належав на праві власності померлій спадкодавиці ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину, та ніколи не належав ОСОБА_3 . Вказує, що судом під час винесення ухвали про забезпечення позову у справі №160/46/17 не було в повному обсязі досліджено докази щодо того, кому належав вищевказаний житловий будинок. Позивач зверталася до Іваничівського ВДВС із заявою про зняття арешту з нерухомого майна, але згідно з відповіддю ВДВС арешт можливо зняти лише на підставі рішення суду.

Зазначає, що наявність накладеного арешту на майно порушує її спадкові права, вона не може оформити своє право на спадщину після смерті матері, скасувати арешт в позасудовому порядку неможливо, оскільки виконавче провадження, в межах якого накладено арешт, знищено за закінченням строків зберігання, а тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Враховуючи вищезазначене, просить зняти арешт з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 16 лютого 2026 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

18.02.2026 року від представника відповідача АТКБ "Приватбанк" - адвоката Мельник В.М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання повідомляє, що заборгованість ОСОБА_4 перед АТ КБ ПриватБанк за зобов`язаннями за договором № б/н за кредитною картою № НОМЕР_1 відсутня, відповідно до виписки по рахунку, яка додається. Відповідно до додаткової угоди №1 від 28.12.2021 р., яку укладено між АТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_5 (копія додається) сторони домовились про часткове прощення боргу та остаточне погашення боргу. Ознайомившись з позовними вимогами повідомляє, що АТ КБ "ПриватБанк" покладається на розсуд суду щодо задоволення позовних вимог. Однак, у випадку заявлення клопотання позивачем щодо розподілу судових витрат між відповідачами та покладення на АТ КБ "ПриватБанк" частини судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, то заперечує проти його задоволення. Просить врахувати позицію банку щодо позовних вимог у даній справі №931/100/26 та зменшити розмір витрат на правову (правничу) допомогу у справі №931/100/26 у разі їх заявлення (а.с. 42-50).

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 18 березня 2026 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_6 у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та просила його задовольнити.

Представник відповідача Іваничівського ВДВС у судове засідання не з`явився, хоча своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 75 зворот). Про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв, відзиву на позов не надійшло.

Представник відповідача АТ КБ "Приватбанк" в судове засідання не з`явився, хоча своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 76 зворот). У відзиві від 17.02.2026 року зазначає, що покладається на розсуд суду при вирішенні справи.

Враховуючи вимоги ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (мама позивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12 зворот) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21 зворот - 22).

З свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВАК №158841 від 25.06.2003 року та свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 25.06.2003 вбачається, що житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належав померлій спадкодавиці ОСОБА_2 (а.с. 13 зворот 14).

З довідки Локачинської селищної ради від 19.03.2025 року № 236 вбачається, що спадкоємцем, який звернувся для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , є дочка померлої ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , Інших спадкоємців немає/нвідомо. Заповіт від імені померлої посвідчувався Колпитівською сільською радою 02.04.2013 року № 18 (а.с. 21 зворот 22).

Факт родинних відносин, а саме, що позивач ОСОБА_7 є дочкою спадкодавиці ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_3 від 05.05.2006 року (а.с. 10 зворот), зміна прізвища позивача на Колосова - повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00055238705 від 09.12.2025 року, свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 06.10.2009 року, виданого повторно (а.с. 22-23, 24).

З довідки про склад спадкоємців від 19.12.2025 року №462/02-14, виданої приватним нотаріусом Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильним І.Г., вбачається, що на підставі матеріалів спадкової справи № 134/2025, заведеної 12.06.2025 року до майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем за заповітом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 17).

Відповідно до ухвали Локачинського районного суду Волинської області про забезпечення позову від 30.01.2017 року №160/46/17 з метою забезпечення позову публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором накладено арешт на нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканці с. Колпитів, Локачинського району Волинської області, на праві приватної власності, в межах суми заявленого позову 38466,24 грн (а.с. 14 зворот - 15).

Станом на 29.07.2025 року ОСОБА_4 не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.18, 42-48).

З листа НБУ від 21.01.2026 року, надісланого позивачу за розглядом її звернення щодо врегулювання відносин з АТ КБ "ПриватБанк" вбачається, що ухвала Локачинського районного суду Волинської області про забезпечення позову від 30.01.2017 року №160/46/17 винесена відповідно до чинного законодавства. Щодо зняття арешту АТ КБ "ПриватБанк" повідомив, що 30.12.2025 року ним було направлено на адресу виконавчої служби електронного листа про зняття арешту з нерухомого майна (а.с.18 зворот - 20).

З листа Іваничівського ВДВС у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 05.11.2025 року №31787 вбачається, що в Локачинському РВ ДВС Головного управління юстиції у Волинській області на примусовому виконанні перебувала ухвала Локачинського районного суду Волинської області про забезпечення позову від 30.01.2017 року №160/46/17 про накладення арешту на нерухоме майно, а саме вищевказаний будинок, боржник ОСОБА_3 , на підставі якої 17.02.2017 року було відкрито виконавче провадження № 53438913. Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - внесене обтяження щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 , за номером запису про обтяження: 19069464. 17.02.2017 державним виконавцем відділу винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення. Щодо зняття арешту ВДВС повідомляє, що відповідно до п.6 ч.4 ст.59 ЗУ "Про виконавче провадження" підставою для зняття арешту з майна є отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову, що в даному випадку відсутнє (а.с. 15 зворот - 16).

Таким чином, вказане виконавче провадження відкрите 17.02.2017, цього ж дня, з метою забезпечення стягнення боргу та керуючись ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про арешт майна боржника та про закінчення виконавчого провадження зв`язку з фактичним виконанням ухвали суду про забезпечення позову.

У справі №160/46/17, у якій було вжито заходи забезпечення позову, ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову не виносилася, отже, жодних законних підстав, передбачених п.6 ч.4 ст.59 ЗУ "Про виконавче провадження", для зняття арешту з майна боржника відділ не мав і станом на даний час не має. Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», якщо підстави, визначені цією статтею відсутні, арешт може бути знятий за рішенням суду.

Частиною 1 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Нормами статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Частиною 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

На сьогодні позивач ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем та власником спадкового майна (в тому числі будинку, на який накладено арешт) з моменту відкриття спадщини (смерті ОСОБА_9 ) незалежно від часу отримання свідоцтва (ст. 1268 ЦК України) має намір оформити свої спадкові права на майно та отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити.

На час звернення до суду з позовною заявою про зняття арешту зі спадкового майна, за наявності арешту (обтяження) на майно, порушується право позивачки ОСОБА_1 , внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а саме позбавлена можливості оформити спадкові права на житловий будинок, який належав померлій ОСОБА_2 ..

Матеріали справи не містять відомостей на підтвердження необхідності існування на даний час арешту спадкового майна, вказаного в позовній заяві.

Згідно п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі №554/8004/16 (провадження 14-431цс19)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

У поданому позові в даній справі позивачем відповідачами визначено АТ КБ "Приватбанк" та Іваничівський ВДВС у Володимирському районі Волинської області.

Оскільки арешт на спірний будинок було накладено в інтересах АТ КБ "Приватбанк", то банк є належним відповідачем. Виконавче провадження на даний час завершено, боржник у виконавчому провадженні не був і не є власником спірного будинку, в зв`язку з чим підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту в заявлений ним спосіб шляхом скасування арешту з майна, позов в частині вимог до АТ КБ "Приватбанк"про зняття арешту з майна, підлягає до задоволення.

В свою чергу, Іваничівський ВДВС у Володимирському районі Волинської області не є ані боржником, ані особою, в інтересах якої накладено арешт. Отже, Іваничівський ВДВС у Володимирському районі Волинської області не є належним відповідачем у цій справі, що є підставою для відмови у позові в частині вимог до ВДВС за необґрунтованістю

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, позов у даній справі задоволено в частині вимог до АТ КБ "Приватбанк", з відповідача АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 12, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 в частині вимог до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про зняття арешту з майна задовольнити.

Зняти арешт з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який був накладений постановою Локачинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області, серія та номер: ВП № 53438913, на виконання ухвали Локачинського районного суду Волинської області про забезпечення позову від 30.01.2017 року справа №160/46/17, виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером обтяження: 19069464.

В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог до Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна відмовити.

Стягнути з АТ КБ «Приватбанк» в користь держави 1064,96 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 08.04.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Відповідач: Іваничівський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: 45300, селище Іваничі вул. Банківська, 6 Володимирського району Волинської області, код ЄДРПОУ - 34766072.

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д Володимирського району Волинської області, код ЄДРПОУ - 14360570.

Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна