Ухвала суду № 135566154, 08.04.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1658/26

Провадження № 2/642/1358/26

УХВАЛА

Іменем України

08 квітня 2026 року Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2026 до Холодногірського районного суду м. Харкова за підсудністю з Основ`янського районного суду м. Харкова надійшла цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розглянувши матеріали вказаної позовної заяви суддя доходить висновку, що справа за вказаним позовом не може бути прийнята до провадження Холодногірським районним судом м. Харкова та підлягає поверненню до Основ`янського районного суду м. Харкова як помилково направлена з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ухвали судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 05.03.2026 як підставу для передачі цієї справи за підсудністю до Холодногірського районного суду м. Харкова суддя зазначив, що згідно з відповіддю № 2422155 від 05.03.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної соціальної сфери відповідач ОСОБА_1 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Холодногірського району м. Харкова.

При цьому суддя Основ`янського районного суду м. Харкова посилалася на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.08.2024 у справі № 607/5535/22.

Так, Касаційним цивільним судом Верховного Суду у постанові від 14.08.2024 у справі № 607/5535/22 було викладено висновок про те, що особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

Отже у справі, що розглядалася Верховним Судом, останній підтвердив право позивача, який є внутрішньо-переміщеною особою, звертатися до суду за правилами альтернативної підсудності за місцем реєстрації свого тимчасового перебування як внутрішньо переміщеної особи.

Як вбачається з відповіді Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 08.04.2026 станом на 08.04.2026 за відомчою інформаційною системою ДМС місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка змінила прізвище на « ОСОБА_4 », зареєстроване з 13.09.2006 за адресою: АДРЕСА_2 , за паспортом громадянина України № НОМЕР_1 , оформленим 07.03.2024, орган видачі 6356.

Таким чином, як станом на дату подання позовної заяви 19.02.2026, так і на момент надходження вказаної справи до Холодногірського районного суду м. Харкова 30.03.2026 відповідач не знята з місця реєстрації за зазначеною адресою.

Вказана адреса реєстрації місця проживання відповідача не відноситься до територіальної юрисдикції Холодногірського районного суду м. Харкова.

При цьому суддя враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21, згідно якої в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Отже, враховуючи, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є адреса: АДРЕСА_2 , та виходячи із правил підсудності, встановлених ст. 27 ЦПК України, вказана позовна заява підсудна Куп`янському міськрайонному суду Харківської області.

Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 20.04.2023 № 399/0/15-23 «Про зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Харківської області» з 01.05.2023 року територіальна підсудність судових справ Куп`янського районного суду Харківської області визначено за Основ`янським районним судом міста Харкова.

Відповідно до п.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року в справі № 855/364/19, від 05 березня 2020 року у справі № 640/12339/19 зазначено, що якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад, як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов`язковості положень інституту підсудності справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Таке рішення є виконанням вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Законом України «Про виконання рішень, застосуванням практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону та є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Отже суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Враховуючи викладене, а також той факт, що суддею Основ`янського районного суду м. Харкова було передчасно зроблено висновок про непідсудність цієї справи Основ`янському районному суду м. Харкова, суддя з метою недопущення порушення правил підсудності доходить висновку, що цивільну справу № 646/1658/26 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід повернути до Основ`янського районного суду м. Харкова як помилково направлену.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187, 260, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу № 646/1658/26 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути до Основ`янського районного суду м. Харкова як помилково направлену.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вячеслав ПАШНЄВ