Рішення № 135565861, 09.04.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/240/26

Провадження № 2/615/284/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 615/240/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таскомбанк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

12 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таскомбанк»(далі по тексту - позивач, ТОВ «Таскомбанк») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за заявою договором № 002/3506845-СК від 12 травня 2017 року у розмірі 76 550,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12 травня 2017 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено заяву договір № 002/3506845-СЕ про відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки (із можливістю встановлення кредитного ліміту). Відповідно до вказаної заяви договору, позивачу був встановлений кредитний ліміт у розмірі 36 700,00 грн та погоджено розмірі відсотків, а саме: за період з 12 травня 2017 року по 30 листопада 2017 року у розмірі 48 %; за період з 01 грудня 2017 року по 31 січня 2019 року у розмірі 39,60 %; за період з 01 лютого 2019 року по 01 вересня 2025 року у розмірі 43,20 %. Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений у договорі, що підтверджується випискою. Отже, позивач свої зобов`язання за кредитом та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов договору. Разом з тим, відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав, в зв`язку з чим має перед позивачем непогашену заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 76 550,47 грн, з яких 36 386,40 грн, заборгованість за тілом кредиту, 34 459,54 грн. заборгованість за відсотками, 5 704,53 грн заборгованість по комісії.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

Заяви по суті справи від сторін не надходили.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Подав до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Таскомбанк». Також зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу реєстрації місця проживання, які були повернуті на адресу суду з відміткою «адреса відсутній».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 17 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 03 березня 2026 року визнано обов`язковою явку представника позивача Акціонерного товариства «Таскомбанк» у судове засідання, яке призначено на 19 березня 2026 року о 09 год 00 хв.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 19 березня 2026 року визнано обов`язковою явку представника позивача Акціонерного товариства «Таскомбанк» у судове засідання, яке призначено на 07 квітня 2026 року о 10 год 30 хв.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

12 травня 2017 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Таскомбанк» підписано заяву договір № 002/3506845-СК на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки (з можливістю встановлення кредитного ліміту) (а.с. 6), згідно якої ОСОБА_1 підписанням цієї заяви договору підтвердив, що:

- акцептував публічну пропозицію Акціонерного товариства «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. На підставі цієї заяви-договору просив відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт у гривні в рамках пакету «Кредитка»;

- погодився на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку згідно внутрішніх нормативних документів банку;

- повідомлений, що умови дання та обслуговування кредитної лінії, в тому числі орієнтовний графік погашення, детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх послуг, а також інших фінансових зобов`язань, реальна процентна ставка, абсолютне значення подорожчання кредиту та усі інші умови кредитування за кредитними продуктами в рамках пакету послуг «Кредитка» викладені в додатку 1 до даної заяви договору;

- підписанням цієї заяви договору підтверджує, що був ознайомлений в повному обсязі з цими умовами надання та обслуговування кредитної лінії, йому повністю зрозумілі всі умови, у нього не має зауважень, заперечень або доповнень щодо них.

Вказана заява договір підписані особисто ОСОБА_1 12 травня 2017 року.

Згідно умов надання та обслуговування кредитної лінії за кредитним продуктом «Кредитна картка «Велика п`ятірка» в рамках пакету послуг «Кредитка», що є додатком 1 до заяви-договору № 0023506845-СК, між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 погоджені наступні умови кредитування: кредитна лінія надається на споживці цілі; строк дії ліміту кредитної лінії 365 днів з моменту повідомлення банком про факт встановлення кредитного ліміту, який може бути пролонгований; розмір ліміту кредитної лінії до 100 000,00 грн; процентна ставка за користування лімітом 48 % (а.с. 6 зворот 7).

Умовами також було погоджено супутні послуги банку, а саме: плата за встановлення ліміту кредитної лінії, плата за обслуговування кредитного залишку та розрахунково-касове обслуговування, вартість яких встановлюється відповідно до обраного пакету послуг та кредитного продукту.

Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений у заяві договорі, що підтверджується випискою по особовому рахунку кредитного договору № 002/3506845-CK.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 002/3506845-СК, ОСОБА_1 станом на 02 вересня 2025 року має заборгованість у розмірі 76 550,47 грн, з яких: 36 386,40 грн заборгованість за тілом кредиту; 34 459,54 грн заборгованість за відсотками; 5 704,53 грн заборгованість за комісією (а.с. 75-80).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Зазначені норми матеріального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Положеннями статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом положень ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судовим розглядом встановлено, що між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останньому відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт, однак відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків.

Що стосується стягнення комісії, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Умовами кредитного договору також було погоджено супутні послуги банку, а саме: плата за встановлення ліміту кредитної лінії, плата за обслуговування кредитного залишку та розрахунково-касове обслуговування, вартість яких встановлюється відповідно до обраного пакету послуг та кредитного продукту.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (з подальшими змінами) у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції Закону України від 13 січня 2006 року № 3161-IV, чинній на момент укладення кредитного договору) договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця. Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Згідно із Законом України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» частину четверту статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» доповнено новим абзацом: «Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною».

Застосовуючи під час вирішення спору положення рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011, суд констатує, що у банку припинилося право на отримання усіх платежів, пов`язаних з обслуговуванням кредиту, незалежно від часу укладення кредитного договору, що відповідає імперативному припису частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у наведеній редакції.

Враховуючи імперативне врегулюванням законодавством про захист прав споживачів умов щодо нарахування комісії з обслуговування кредитного договору, пункт кредитного договору щодо сплати за встановлення ліміту кредитної лінії, за обслуговування кредитного залишку, розрахунково-касове обслуговування не підлягає застосуванню, отже відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення комісії в розмірі 5 704,53 грн.

Окрім того, у заяві - договорі та умовах надання та обслуговування кредитної лінії не зазначено розмір комісії, що свідчить про те, що між сторонами не узгоджувались істотні умови договору в частині розміру комісії за супутні послуги банку.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Таскомбанк» підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача заборгованості за заявою договором № 002/3506845-СК від 12 травня 2017 року у розмірі 70 845,94 грн, з яких: 36 386,40 грн заборгованість за тілом кредиту; 34 459,54 грн заборгованість за відсотками.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Таскомбанк» сплачено 2 662,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему Електронний Суд), що підтверджується платіжною інструкцією № 2255349871 від 19 січня 2026 року (а.с. 1).

Приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 463,99 грн (70 845,94 / 76 550,47 х 2 662,40).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таскомбанк» заборгованість за заявою договором № 002/3506845-СК від 12 травня 2017 року у розмірі 70 845 (сімдесят тисяч вісімсот сорок п`ять) грн 94 коп, з яких: 36 386 (тридцять шість тисяч триста вісімдесят шість) грн 40 коп заборгованість за тілом кредиту; 34 459 (тридцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят дев`ять) грн 54 коп заборгованість за відсотками.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таскомбанк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 463 (дві тисячі чотириста шістдесят три) грн 99 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Таскомбанк», місцезнаходження: м. Київ, просп. Леоніда Каденюка, 23, код ЄДРПОУ: 09806443.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 09 квітня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов