Рішення № 135565630, 12.03.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5448/25

2/405/1778/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

12 березня 2026 року м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді Драного В.В.

при секретарі Дятел О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 5811,60 грн. та судових витрат у справі. В обґрунтування зазначив, що 04.02.2020 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено договір № 3031817630/231651 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Гоуфінгоу» надав відповідачу фінансовий кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом, що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом, у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором в повному обсязі. В свою чергу, ТОВ «Гоуфінгоу» надав відповідачу грошові кошти на наступних умовах: сума виданого кредиту 2 000,00 грн., дата надання кредиту 04.02.2020, строк кредиту - 16 днів, валюта кредиту - UAH, стандартна процента ставка 1,85% за добу. Факт отримання відповідачем коштів підтверджується інформаційною довідкою, відповідно до якої 04.02.2020 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2 000,00 грн. 31.05.2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» і ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 1-31/05/21, відповідно до умов якого ТОВ «Гоуфінгоу» відступило ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором № 3031817630/231651 від 04.02.2020 року. 03.06.2021 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» і ТОВ «Дебт Коллекшн» укладено договір факторингу № 1-03/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» відступило ТОВ «Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором № 3031817630/231651 від 04.02.2020 року. Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 5811,60 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 3811,60 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним договором у розмірі 5811,60 грн., та понесені позивачем судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2422,40 грн. та орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в сумі 10 500,00 грн.

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 05.09.2025 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

16.12.2025 року за вх. № 38295 до суду від представника позивача Пархомчук С.В. надійшла заява, в якій він просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правову допомогу в сумі 10 500,00 грн., проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст. ст. 128-131 ЦПК України. Заяв, клопотань до суду від відповідача не надходило, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04.02.2020 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 3031817630/231651, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора. Сума виданого кредиту 2 000,00 гривень, дата надання кредиту - 04.02.2020 року, строк кредиту 16 днів, валюта кредиту - UAH, стандартна процента ставка 1,85% в день.

Із змісту положень п. 2.3 договору вбачається, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

На виконання вимог кредитного договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахунку кредитних коштів.

Згідно довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 , з яким 04.02.2020 року укладено договір № 3031817630/231651 було ідентифіковано ТОВ «Гоуфінгоу», одноразовий ідентифікатор R35247, на номер телефону позичальника НОМЕР_2 .

Згідно відповіді за вих. № 2025-ПО/217 від 19.08.2025 року, наданої на адвокатський запит адвоката Парфомчука С.В., ТОВ «Платежі онлайн» надало Додаток № 1, в якому під № 912 міститься інформація про перерахування грошових коштів 04.02.2020 року в розмірі 2000,00 грн., на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

31.05.2021 року ТОВ «Гоуфінгоу» відступив на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» право вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 , згідно договору факторингу №1-31/05/21.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №1-31/05/21 від 31.05.2021 року встановлено, що ОСОБА_1 має заборгованість на суму 5811,60 грн., згідно договору № № 3031817630/231651 від 04.02.2020 року.

03.06.2021 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» відступив на користь ТОВ ФК "Дебт Коллекшн" право вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 , згідно договору факторингу 1-03-06/2021 року.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №1-03/06/21 від 03.06.2021 року встановлено, що ОСОБА_1 має заборгованість на суму 5811,60 грн., згідно договору № 3031817630/231651 від 04.02.2020 року.

Випискою з особового рахунку за договором № 3031817630/231651 від 04.02.2020 року встановлено, що станом на 26.05.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 5811,60 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 3811,60 грн.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав своєчасно позичальнику, а потім новому кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведена обставина порушення відповідачем передбаченого договором обов`язку погашення заборгованості, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення коштів, сплати відсотків за фактичний період користування кредитними коштами, у зв`язку з чим заборгованість в сумі 5811,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Що стосується витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, компенсація витрат на правову допомогу у цивільних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді, при складанні процесуальних документів, наданні інших необхідних для представництва та захисту прав замовника послуг.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами, в порядку ст.ст. 76-83 ЦПК України.

У питаннях відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд притримується позиції, що право на задоволення чи відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 11.07.2025 року адвокат Пархомчук С.В. надає правову допомогу ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн».

Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу в сумі 10500,00 грн. представником позивача адвокатом Пархомчук С.В. надано до суду копію акту про отримання правової допомоги від 04.12.2025 року до договору про надання правової допомоги від 11.07.2025 року, який укладено ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн» з адвокатом Пархомчуком С.В., згідно якого розмір судових витрат, які включають надання адвокатом послуг, складають:

1) зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн» та ОСОБА_1 у рамках кредитного договору від 04.02.2020 року (1 година - 2000,00 грн.);

2) складення та подання до суду позовної заяви (2,5 години - 5000,00 грн.);

3) інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень щодо процесуального статусу судової справи (1,5 години - 3000,00 грн.);

4) канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500,00 грн., а всього 10500,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн» послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу, які позивачем сплачено, що підтверджується платіжною інструкцією № 9751 від 04.12.2025 року.

При цьому, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що можливо зменшити розмір витрат на правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц)

Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи №873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспіввісною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 10500,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом Пархомчуком С.В. обсягом та часом послуг у суді, (розгляд даної справи здійснювався за відсутності учасників справи), розміром заборгованості відповідача, не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та реальної вартості послуг на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Крім цього, відповідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Дебт Коллекшн» (01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 12, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44243120) заборгованість за кредитним договором № 3031817630/231651 від 04.02.2020 року в сумі 5811,60 грн., а також судові витрати: судовий збір в сумі 2422,40 грн.; витрати на професійну правову допомогу в сумі 3000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В порядку статті 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького В.В. Драний