Ухвала суду № 135564498, 09.04.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1911/25

Номер провадження №1-кп/351/122/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Снятинського районного суду Івано-Франківської області у кримінальному провадженні № 12024091230000167, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України та про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Снятинського районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження № 12024091230000167, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.

Ухвалою Снятинського районного суду від 02.04.2026 застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 продовжено до 31травня 2026 року включно.

08 квітня 2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_8 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт з 23:00 до06:00 часу доби із покладенням на нього таких обов`язків: не відлучатися з міста без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання. Клопотання обгрунтоване тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не підтверджуються жодними доказами. ОСОБА_4 не має наміру переховуватися від суду, ризик впливу на свідків відсутній, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у обвинуваченого не має можливості, скоювати нові злочини останній не збирається. Вважає, що застосування домашнього арешту з 23:00 до 06:00 часу доби до ОСОБА_4 буде достатнім та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження. Івасюк має міцні соціальні зв`язки, є особою з інвалідністю, учасником бойових дій, має на утриманні малолітню дитину, дружину та хворого батька, здійснює волонтерську діяльність, а тому підстави переховуватися від органів досудового розслідування чи суду відсутні.

Захисник ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання, просив суд його задовольнити, додатково обгрунтовуючи його необхідністю застосування судом принципів презумпції невинуватості, верховенства права, рівності всіх учасників перед законом і судом та змагальності сторін.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав подане його захисником клопотання та просив змінити йому обраний запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, вказуючи на те, що матеріали кримінального провадження містять докази щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 на те, що судом не досліджено жодного доказу, не допитано жодного свідка чи потерпілого, є безпідставним, оскільки стороною захисту вживаються заходи на затягування розгляду кримінального провадження. Щодо наявності у обвинуваченого ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків повідомив, що такі ж соціальні зв`язки були у ОСОБА_4 на момент вчинення кримінальних правопорушень, що не перешкоджало йому вчинити ці правопорушення.

Вислухавши сторони, дослідивши клопотання та додані до нього документи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02.04.2026 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 31 травня 2026 року включно.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів. За вчинення злочину, відповідно до ч. 3 ст. 307 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочинів, які йому інкримінуються та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених статтями 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів, так як найтяжчий із інкримінованих злочинів відноситься до категорії особливо тяжких, за який передбачене покарання відповідно до санкції ч. 3 ст. 307 КК України позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна свідчить про можливість ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), враховуючи той факт, що свідки не допитані в судовому засіданні обвинувачений може незаконно впливати на свідків чи потерпілого у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), змінивши йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, а також з огляду на кількість та систематичність вчинених злочинів та на кількість вилучених наркотичних засобів, обвинувачений готувався неодноразово збувати наркотичні засоби та може і надалі вчиняти злочини у сфері обігу наркотичних засобів (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Тому суд дійшов висновку, що обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою до обвинуваченого відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Враховуючи викладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечити виконання ним процесуальних рішень, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності.

На підставі наведеного, керуючись статтями 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196 197,199, 201, 331, 369, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_9