Рішення № 135564015, 09.03.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3102/25

Провадження № 2-о/185/196/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Ровеньківської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у подальшому уточнивши свої вимоги, в якій просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт припинення трудових відносин між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , та Виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради, код ЄДРПОУ: 04051974, з 22 травня 2016 року на підставі ст. 38 КЗпП України, - за власним бажанням.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що з 03.02.2012 вона була призначена на посаду головного спеціаліста юридичного відділу апарату Ровеньківської міської ради та її виконавчого комітету, як така, що витримала конкурс, з раніше присвоєним 13 рангом посадової особи місцевого самоврядування. ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народилася дочка ОСОБА_2 , тому, відповідно до Закону України «Про відпустки», їй було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У квітні 2014 року за місцем її проживання та роботи у м. Ровеньки Луганської області розпочалися бойові дії, та вона разом з дитиною змушені були покинути місце проживання та виїхати за межі Луганської області. Деякий час вона разом з дитиною шукали притулок у різних неокупованих містах України. 21 травня 2016 року у неї закінчилася відпустка по догляду за дитиною, однак вона позбавлена можливості звільнитися з Виконавчого комітету Ровеньківської міської ради, так як зазначена юридична особа перебуває на тимчасово окупованій території України. 18.06.2018 вона разом з дитиною була взята на облік внутрішньо переміщеної особи з постійним місцем проживанням у м. Павлограді Дніпропетровської області. В позасудовому порядку неможливо встановити факт припинення трудових відносин між нею та Виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради, тому виникла необхідність у підтвердження зазначеного факту у судовому порядку.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2025 відкрито провадження у справі.

У судове засідання заявник не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини не явки.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03 лютого 2012 року була призначена на посаду головного спеціаліста юридичного відділу апарату Ровеньківської міської ради та її виконавчого комітету, як така, що витримала конкурс, з раніше присвоєним 13 рангом посадової особи місцевого самоврядування (розпорядження № 57к від 03.02.2012), що підтверджується записами у трудовій книжці.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 народилася дочка - ОСОБА_2 , тому, відповідно до Закону України «Про відпустки», заявнику було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

У квітні 2014 року за місцем проживання та роботи заявника у м. Ровеньки Луганської області розпочалися бойові дії, та вона разом з дитиною змушені були покинути місце проживання та виїхати за межі Луганської області.

21 травня 2026 року у заявника закінчилася відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, однак заявник позбавлена можливості звільнитися з Виконавчого комітету Ровеньківської міської ради, так як зазначена юридична особа перебуває на тимчасово окупованій території України

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786.

Відповідно до вказаного Переліку, вся територія Ровеньківського району Луганської області з 07.04.2014 тимчасово окупована Російською Федерацією.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085 затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. До таких населених пунктів віднесено і м. Ровеньки Луганської області.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходження Виконавчого комітету Ровеньківської міської ради, код ЄДРПОУ: 04051974: Луганська область, м. Ровеньки, вул. Леніна, буд. 41.

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.06.2018 за № 1216-560244 фактичне місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 52 розділу ХІ Закону України «Про зайнятість населення» та частини четвертої статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що під час дії воєнного стану для отримання статусу безробітного внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії, у яких не розірвані трудові договори з роботодавцем, подають до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору, про що повідомляються роботодавець (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та територіальний орган Пенсійного фонду України.

12.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до Павлоградської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості для того, щоб припинити трудові відносини з Виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.

19.02.2025 ОСОБА_1 отримала відповідь від Павлоградської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості, в якій було зазначено, що заявник вважається «зайнятою особою» в розумінні Закону України «Про зайнятість населення», а факт звільнення згідно українського законодавства необхідно визнавати звернувшись до суду.

З цих підстав, ОСОБА_1 не може підтвердити припинення служби в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Разом з тим, положеннями ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено гарантії прав і свобод громадян України, які виїхали за межі тимчасово окупованої території, визначено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Крім цього, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII від 20.10.2014, Внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України у зв`язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору.

Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.

При таких обставинах, враховуючи те, що установа заінтересованої особи знаходиться на непідконтрольній Україні території, поштова служба зв`язку не працює у заявника відсутня можливість припинити трудові відносини в інший спосіб, окрім звернення до суду, з метою отримання можливості в подальшому реалізовувати своє право на працю.

Відповідно до статей 3, 221, 231 КЗпП України в порядку передбаченому главою ХV цього Кодексу, підглядають розглядові індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності, у тому числі членів кооперативів, їх об`єднань, членів кооперативних сільськогосподарських підприємств, членів інших громадських організацій, які перебувають з ними в трудових відносинах, членів селянських (фермерських) господарств, які працюють за трудовим договором із фізичними особами.

У статті 232 КЗпП України визначено, які трудові спори безпосередньо розглядаються в судових і, як правило, це спори про звільнення, і спори про відмови у прийнятті на роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Аналогічні положення містяться в Європейській соціальній хартії (переглянута) від 03.05.1996 (ратифікована Україною 14.09.2006).

Так, ст. 1 Хартії визначає що з метою забезпечення ефективного здійснення права на працю сторони зобов`язуються: визнати однією зі своїх найголовніших цілей і одним зі своїх найголовніших обов`язків досягнення та підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості, маючи на меті досягнення повної зайнятості; ефективно захищати право працівника заробляти собі на життя професією, яку він вільно обирає; створювати безкоштовні служби працевлаштування для всіх працівників або забезпечувати їхнє функціонування; забезпечувати належну професійну орієнтацію, підготовку та перекваліфікацію або сприяти їм.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З огляду на викладене, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилається заявник, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, враховуючи, що Виконавчий комітет Ровеньківської міської ради, де була працевлаштована ОСОБА_1 , розташований на території, яка є тимчасово окупованою територією України, враховуючи, що трудові відносини між заявником та Виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради були припинені, заявниця позбавлена можливості оформити припинення трудових відносин у встановленому законодавством порядку, що порушує її конституційні права, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог ОСОБА_1 про встановлення факту припинення трудових відносин.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 4, 19, 95, 263, 264, 265, 293-294, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХ В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Ровеньківської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , та Виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради, код ЄДРПОУ: 04051974, з 22 травня 2016 року на підставі ст. 38 КЗпП України, - за власним бажанням.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Заінтересована особа Виконавчий комітет Ровеньківської міської ради, місцезнаходження: Луганська область, м. Ровеньки, вул. Леніна, буд. 41, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04051974.

Суддя В.М. Бондаренко