Рішення № 135563990, 26.03.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/10683/25

Провадження № 2/185/6632/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 березня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Добрелі Ю.А., представника позивача Чупілко М.В., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, третя особа: Департамент державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з даним позовом у якому просить суд визнати за ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) право власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку (літ. «А1»), літньої кухні (літ. «Б»), сараїв (літ. «В, Г»), уборної (літ. Д»), літнього душу (літ. «Е»), погребу (літ. «Пг»), водопроводу («3»), колодязя («5).

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що у зв`язку з тим, що в досудовому порядку вирішити питання неможливо, позивач звернувся до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, суд належним чином повідомляв про час та місце розгляду справи.

Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Судом ухвалено слухати справу в заочному судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено наступне.

Позивач по справі є власником домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку (літ. «А1»), літньої кухні (літ. «Б»), сараїв (літ. «В, Г»), уборної (літ. Д»), літнього душу (літ. «Е»), погребу (літ. «Пг»), водопроводу («3»), колодязя («5).

У зв`язку з тимчасовою окупацією м. Кремінна у позивача виникла необхідність в судовому порядку підтвердити своє право власності на вказане майно.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст. 317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою, по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Згідно роз`яснень наведених у пункті 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

У частині 1 статті 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Позивач є власниками житлового будинку, однак на теперішній час моє право власності на не визнається органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та я не можуть здійснити у державного реєстратора прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності, що позбавляє можливості розпорядитись своєю власністю на власний розсуд або отримати компенсацію за пошкоджене/знищене внаслідок бойових дій майно. Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» № 2923, є фізичні особи громадяни України власники пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна. Реєстр пошкодженого та знищеного майна забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, зберігання, захист та облік, крім іншого, і таких відомостей (документів): документи та/або відомості про підтвердження права власності на пошкоджене чи знищене майно.

Суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, третя особа: Департамент державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку (літ. «А1»), літньої кухні (літ. «Б»), сараїв (літ. «В, Г»), уборної (літ. Д»), літнього душу (літ. «Е»), погребу (літ. «Пг»), водопроводу («3»), колодязя («5).

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В. О. Головін