Ухвала суду № 135561460, 07.04.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 520/13865/13-ц

Провадження № 6/947/154/26

УХВАЛА

07.04.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Матвієвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», за участі заінтересованих осіб: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 , Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну сторони виконавчого провадження по справі та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №520/13865/13-ц,

ВСТАНОВИВ:

08.03.2026 року заявником ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» скеровано до суду в електронній формі через підсистему Електронний суд заяву, за участі заінтересованих осіб: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 , Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну сторони виконавчого провадження по справі та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №520/13865/13-ц, в якій просить суд:

- замінити стягувана у виконавчому листі № 520/13865/13-ц від 01.08.2014 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС»;

- видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 520/13865/13-ц від 01.08.2014р., про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви представник заявника посилається на те, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого останній було надано грошові кошти на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. В подальшому рішенням суду у справі №520/13865/13-ц, позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за вищевказаним кредитним договором №б/н, після чого судом було видано виконавчий лист №520/13865/13-ц від 01.08.2014 року, який перебував на примусовому виконанні №49577628, в рамках якого 10.06.2019 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, а оригінал виконавчого листа направлено стягувачу.

Як вказує представник заявника, 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 .

Таким чином, як вказує представник заявника, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло право вимоги за кредитним договором до ОСОБА_1 , а відтак відбулось правонаступництво у тому числі стягувача за виконавчим документом №520/13865/13-ц, строк пред`явлення якого до виконання не сплив.

Крім того, представник заявника вказує, що на даний час у заявника, відсутній виконавчий лист, що свідчить про його втрату в ході листування між відділом ДВС та первісним стягувачем.

Вказані обставини зумовили звернення заявника до суду з даною заявою.

Зазначену заяву зареєстровано судом 10.03.2026 року та у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.

Дійшовши до висновку про відповідність поданої заяви вимогам ст. 183, 442 ЦПК України, підсудність справи Київському районному суду міста Одеси, ухвалою судді від 11.03.2026 року вказану заяву прийнято і призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Одночасно, ухвалою судді від 11.03.2026 року, судом витребувано з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформацію щодо наявності на виконанні виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №520/13865/13-ц, виданого Київським районним судом міста Одеси, стягувачем за яким є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», боржником - ОСОБА_1 , якщо так, то надати до суду належним чином завірену копію відповідних матеріалів виконавчого провадження.

На виконання вказаної ухвали суду, до суду 19.03.2026 року надійшла відповідь з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

До судового засідання призначеного на 07.04.2026 року сторони по справі не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлені належним чином.

Представника заявника у поданій до суду заяві зазначив про підтримання заяви та проведення її розгляду за його відсутності.

Інші учасники про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч.3 статті 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Приймаючи викладене та у відповідності до положень ст. 442 ЦПК України, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі в судовому засіданні 07.04.2026 року на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву, перевіривши наведені заявником доводи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №520/13865/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

З наслідком розгляду вказаної позовної заяви, 16.06.2014 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено заочне рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк заборгованість по кредитному договору № б/н від 18 березня 2011 року, яка станом на 31 серпня 2013 року складає 24747 (двадцять чотири тисячі сімсот сорок сім) гривень 09 (дев`ять) копійки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 247 (двісті сорок сім) гривень 47 (сорок сім) копійок.

Вказане рішення суду сторонами по справі не оскаржувалось та набрало законної сили.

Також судом встановлено, що у відповідності до довідки секретаря Київського районного суду міста Одеси від 07.04.2026 року, матеріали цивільної справи №520/13865/13-ц знищені за закінченням терміну зберігання.

01.08.2024 року Київським районним судом міста Одеси видані стягувачеві ПАТ КБ «Приватбанк» відповідні виконавчі листи №520/13865/13-ц відносно боржника ОСОБА_1 для примусового виконання вищевказаного рішення суду.

Судом встановлено, що виконавчий лист №520/13865/13-ц, виданий Київським районним судом міста Одеси відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк заборгованості по кредитному договору № б/н від 18 березня 2011 року, станом на 31 серпня 2013 року, в сумі 24747 гривень 09 копійки, перебував на примусовому виконанні в Другому Київському відділі державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області в межах виконавчого провадження ВП №49577628.

10.06.2019 року старшим державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Нємазєнко А.В. в рамках вказаного виконавчого провадження ВП №49577628 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», якою регламентовано повернення виконавчого документу стягувачу, якщо зокрема у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 5 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Суд зазначає, що за змістом частин першої, другої статті 12 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили.

В той же час, визначені цим Законом № 1404-VIII строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану згідно із положеннями пункту 10-2, яким було доповнено Прикінцеві та перехідні положень цього Закону згідно із Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, запроваджено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан, який запроваджено в Україні 24 лютого 2022 року, наразі не припинено та не скасовано.

Таким чином, з дня набрання чинності Законом № 2129-IX, а саме з 26 березня 2022 року, відповідні строки пред`явлення виконавчого документа до виконання є перервані.

Приймаючи вищевикладене, оскільки трирічний строк для повторного пред`явлення до виконання виконавчого листа №520/13865/13-ц, виданого Київським районним судом міста Одеси відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк заборгованості по кредитному договору № б/н від 18 березня 2011 року, станом на 31 серпня 2013 року, в сумі 24747 гривень 09 копійки, починаючи з 10.06.2019 року станом на 26.03.2022 року не сплив, останній є перерваним, що свідчить про те, що строк для повторного пред`явлення вищевказаного виконавчого листа до виконання станом на цей час не пропущено, оскільки він перерваний з 26 березня 2022 року в силу Закону № 2129-IX.

Також судом встановлено, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено Договір факторингу №8-22-08/2025, відступлено право грошової вимоги за кредитними договором.

Згідно акту №1 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань № 1 від 08 вересня 2025 року за Договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, АТ КБ «ПриватБанк» передав ТОВ «Капіталресурс» реєстр боргових зобов`язань № 1 від 08 вересня 2025 року.

Згідно витягу з реєстру боргових зобов`язань №1 до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, АТ КБ «ПриватБанк» передав ТОВ «Капіталресурс» у тому числі право вимоги за кредитним договором №б/н від 18.03.2011 року укладеним з ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку вищевказаному договору, судом враховується, що відповідно до приписів статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019р. по справі № 916/2286/16.

Приймаючи вищевикладене, оскільки матеріали справи не містять доказів, що вищевказаний договір факторингу №8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, оскаржувався, визнавався недійсним, у тому числі частково, за наслідком чого судом останній приймається в якості належного та допустимого доказу.

Заявником у даній заяві порушено питання про заміну сторони виконавчого провадження на його правонаступником, що врегульовано положеннями статті 442 ЦПК України Розділу VI процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду зі заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У пункті 2.12 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України за № 512/5 від 02.04.2012 року, передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду зі заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

Відповідно до п. 2.13 вказаної інструкції, правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного Кодексу України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 Цивільного Кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до положень ст. 514 Цивільного Кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 Цивільного Кодексу України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 Цивільного Процесуального Кодексу України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір рецесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 21.03.2018 року у справі № 6-1355/10, яка в силу Закону є обов`язковою до застосування в цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.

Під час розгляду даної заяви судом одночасно на виконання приписів ч.4 ст. 263 ЦПК України враховуються висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 803/1273/16, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. При цьому, процесуальне правонаступництво в розумінні вищезазначеного допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення. Велика Палата Верховного Суду вважає безпідставними висновки судів, що продаж права вимоги за кредитним договором тягне за собою заміну кредитора в зобов`язанні, що призведе до повторного стягнення з товариства заборгованості за одним кредитним договором різними кредиторами та порушення прав позивача, оскільки наслідками такого продажу є виключно заміна стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення господарського суду.

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII та статті 442 ЦПК України, вибуття кредитора у спірних правовідносинах повинно відбутися саме на стадії виконавчого провадження, що відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 641/6120/14-ц.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України.

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі №727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником вважалася можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).

Також у даній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року по справі № 2-7763/10 дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження, як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. У випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Приймаючи вищевикладене, судом встановлено, що на підставі договору факторингу №8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, право вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями що виникли за кредитним договором №б/н від 19.03.2011 року перейшло до ПАТ КБ «Приватбанк».

Приймаючи викладене, оскільки судом встановлено, що ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» стало правонаступником відповідних прав та обов`язків ПАТ КБ «Приватбанк» за вимогами до ОСОБА_1 за зобов`язаннями що виникли за кредитним договором №б/н від 19.03.2011 року, заборгованість за яким в свою чергу стягнута на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 16.06.2014 року у справі №520/13865/13-ц, для виконання якого видано відповідний виконавчий лист, який наразі не перебуває на примусовому виконанні, строк для повторного пред`явлення якого не сплив, суд доходить до висновку про наявність правових та процесуальних підстав для заміни первісного стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» за виконавчим листом №520/13865/13-ц, виданим 01.08.2024 року Київським районним судом міста Одеси відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк заборгованості по кредитному договору № б/н від 18 березня 2011 року, станом на 31 серпня 2013 року, в сумі 24747 гривень 09 копійки. За наслідком чого заява заявника в цій частині вимог є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги заявника про видачу дублікату виконавчого листа, суд зазначає наступне.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення», у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України).

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20).

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Приймаючи вищевикладене суд зазначає, що як вбачається з доводів заявника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» в останнього відсутній виконавчий лист №520/13865/13-ц, виданий 01.08.2024 року Київським районним судом міста Одеси відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк заборгованості по кредитному договору № б/н від 18 березня 2011 року, станом на 31 серпня 2013 року, в сумі 24747 гривень 09 копійки, який в свою чергу був повернутий Другим Київським відділом державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, що свідчить про відсутність даного виконавчого документа як у заявника, так в у відділі державної виконавчої служби, що свідчить про підстави його втрати.

Судом встановлено, що строк для повторного пред`явлення вказаного виконавчого листа не сплив.

Отже, зважаючи на те, що вказаний виконавчий лист наразі втрачений, суд вважає наявними підстави для видачі новому стягувачу дублікату відповідного виконавчого листа.

Приймаючи вищевикладені обставини в цілому, суд доходить до висновку про обґрунтованість заяви заявника та її задоволення.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. 512, 514 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», за участі заінтересованих осіб: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 , Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну сторони виконавчого провадження по справі та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №520/13865/13-ц задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (м. Київ, просп. Степана Бандери, буд.28А, код ЄДРПОУ 43513923) у виконавчому листі №520/13865/13-ц, виданому 01.08.2024 року Київським районним судом міста Одеси відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк заборгованості по кредитному договору № б/н від 18 березня 2011 року, станом на 31 серпня 2013 року, в сумі 24747 гривень 09 копійки.

Видати стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа №520/13865/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк заборгованості по кредитному договору № б/н від 18 березня 2011 року, станом на 31 серпня 2013 року, в сумі 24747 гривень 09 копійки.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий Л. В. Калініченко