Рішення № 135560544, 07.04.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 588/128/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Матюшенко М. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом про стягнення із відповідача заборгованості та судових витрат, мотивуючи його тим, що 23 серпня 2021 року відповідач уклав з ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» договір №2936815154-111629, на підставі якого отримав кредитні кошти в сумі 3500,00 грн строком на 20 діб. Дата повернення кредиту 12 вересня 2021 року (включно). Плата за користування кредитом встановлена в розмірі 1,95% за кожен день користування кредитом.

23 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №3764684, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 4000,00 грн. Проценти за користування кредитом 1056,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5,0% від фактично залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

30 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №103875763, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 1500,00 грн. Проценти за користування кредитом становлять 562,5 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5,0% від фактично залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

01 серпня 2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2862833 для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, сума позики 1300,00 грн. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований 1,99 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Базова процентна ставка за позикою фіксована 1,99 % від суми позики за кожен день користування позикою. Розмір процентів на прострочену позику фіксований 1,01% від суми позики за кожен день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою.

29 серпня 2021 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 укладено договір №555154946339, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 4000,00 грн. Знижена процентна ставка, фіксована 400,00% річних від суми позики у межах строку надання позики. Стандартна процентна ставка, фіксована 950,0% річних від суми позики.

На підставі договорів факторингу ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату отримав право грошової вимоги до відповідача. Останній, скориставшись кредитними коштами, свої зобов`язання щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків належним чином не виконує, внаслідок чого станом на день подання позову у нього виник борг в сумі 78026,64 грн. У добровільному порядку ОСОБА_1 не вчиняє дій, спрямованих на погашення заборгованості. Тому позивач звернувся з вказаним позовом до суду і просить стягнути з відповідача борг по кредиту в сумі 78026,64 грн, сплачений ним судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Ухвалою суду від 04 березня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час повідомлений належним чином. В позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Безуглої К. В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що відповідач позовні вимоги визнає частково. Не визнає комісію в розмірі 150 грн за договором від 30 липня 2021 року, комісію в розмірі 280 грн за договором від 23 липня 2021 року. Також, вважає, що витрати на правничу допомогу в розмір 25 000,00 грн є завищеними та неспіввісними зі складністю справи та є необґрунтованими.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Повно, об`єктивно та всебічно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 23 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №3764684, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 4000,00 грн, строком на 30 днів. Термін повернення кредиту 22 серпня 2021 року. Комісія за надання кредиту 280,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 1056,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5,0% від фактично залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту №3764684 та графік платежів за договором про споживчий кредит. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором W50211, який було відправлено на телефонний номер НОМЕР_1 (а.с. 32, 42-49).

Згідно з квитанцією на картковий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 23 липня 2021 року перераховано кошти в розмірі 4000,00 грн (а.с. 50).

З розрахунку заборгованості за договором №3764684 у ОСОБА_1 наявна заборгованість у сумі 10812,00 грн, яка складається із 3600,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 6932,00 грн - заборгованості по процентам та 280,00 грн заборгованості по комісії (а.с. 51-52).

З розрахунку заборгованості за договором №3764684 у ОСОБА_1 за період з 28 серпня 2025 по 20 січня 2026 року наявна заборгованість у сумі 26472,00 грн, яка складається із 3600,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 22592,00 грн - заборгованості по процентам, 280,00 грн заборгованості по комісії (а.с. 85).

30 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №103875763, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 1500,00 грн строком на 30 днів. Дата повернення кредиту 29 серпня 2021 року. Комісія за надання кредиту 150,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 562,5 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5,0% від фактично залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту №103875763 та графік платежів за договором про споживчий кредит (а.с. 53-58, 61).

Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію акцепт договору ОСОБА_1 підписано одноразовим ідентифікатором F54354 від 30 липня 2021 року, номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 68).

30 липня 2021 року на картковий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 перераховано кошти в розмірі 1500,00 грн, що підтверджується квитанцією (а.с. 69).

З розрахунку заборгованості за договором №103875763 у ОСОБА_1 за період з 30 липня 2021 року по 19 листопада 2021 року наявна заборгованість у сумі 5765,78 грн, яка складається із 1283,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 4332,78 грн - заборгованості по процентам та 150,00 грн - заборгованість по комісії (а.с. 59-60).

З розрахунку заборгованості за договором №103875763 у ОСОБА_1 станом на 28 серпня 2025 року наявна заборгованість у сумі 10192,13 грн, яка складається із 1283,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 8759,13 грн - заборгованості по процентам та 150,00 грн - заборгованість по комісії (а.с. 81).

01 серпня 2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2862833. Сума позики 1300,00 грн. Строк позики 15 днів до 16 серпня 2021 року. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований 1,99000 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Базова процентна ставка за позикою, фіксований 1,99000 % від суми позики за кожен день користування позикою. Розмір процентів на прострочену позику, фіксований 1,01% від суми позики за кожен день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором v25740. Також відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору позики №2862833 від 01 серпня 2021 року, яка підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором f66777 (а.с. 13-20).

01 серпня 2021 року через WayForPay згідно з укладеним договором на переказ коштів №ВП-220319-6 від 22 березня 2019 року було успішно перераховано кошти в сумі 1300,00 грн, маска картки НОМЕР_3 (а.с. 41).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики у ОСОБА_1 станом на 29 грудня 2021 року наявна заборгованість в розмірі 4026,1 грн, з яких 1300,00 грн - заборгованість за сумою позики та 2726,1 грн - заборгованості по процентах (а.с. 21).

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 28 серпня 2025 року за договором позики №2862833 у ОСОБА_1 наявна заборгованість в сумі 4774,51 грн, з яких 1300,00 грн- заборгованість по тілу кредиту, 3474,51 грн - заборгованість по відсоткам (а.с. 79).

23 серпня 2021 року відповідач уклав з ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» договір №2936815154-111629, на підставі якого отримав кредитні кошти в сумі 3500,00 грн строком на 20 діб. Плата за користування кредитом встановлена в розмірі 1,95% за кожен день користування кредитом (матеріали електр. справи).

23 серпня 2021 року через систему іPay на картковий рахунок ОСОБА_1 було перераховано кошти в сумі 3500,00 грн, маска картки НОМЕР_4 , що підтверджується листами на адресу ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» (а.с. 70-71).

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 21 грудня 2021 року за договором позики №2936815154-111629 у ОСОБА_1 наявна заборгованість в сумі 4860,00 грн, з яких 3500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 1360,00 грн - заборгованість по відсоткам (а.с. 72-73).

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 28 серпня 2025 року за договором позики №2936815154-111629 у ОСОБА_1 наявна заборгованість в сумі 27382,50 грн, з яких 3500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 23882,50 грн - відсотки за договором (а.с. 78).

29 серпня 2021 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 укладено договір №555154946339, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 4000,00 грн на строк 20 календарних днів під проценти, вказані в п. 1.1.1. Знижена процентна ставка, фіксована 400,00% річних від суми позики у межах строку надання позики. Стандартна процентна ставка, фіксована 950,0% річних від суми позики. Договір, анкета клієнта, а також паспорт позики підписано електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором (СМС-код) 4061 та h24308 та (а.с. 22-26, 33-40, 90-92).

21 грудня 2021 року було укладено договір № 21-12/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкассо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2936815154-111629.

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2936815154- 111629.

28 серпня 2025 року було укладено договір № 28-08/25, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2936815154-111629.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2936815154-111629 (матеріали електр. справи).

29 листопада 2021 року було укладено договір № 29-11-102, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3764684.

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимог за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3764684.

28 серпня 2025 року було укладено договір № 28-08/25, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3764684.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги відповідача за договором № 3764684 (матеріали електр. справи).

17 грудня 2021 року було укладено договір № 17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором 103875763.

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 103875763.

28 серпня 2025 року було укладено договір № 28-08/25, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103875763.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 103875763 (матеріали електр. справи).

29 грудня 2021 року було укладено договір № 29/12-2021, відповідно до якого "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорам позичальників, в тому числі за договором № 2862833.

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2862833.

28 серпня 2025 року було укладено договір № 28-08/25, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2862833.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2862833 (матеріали електр. справи).

18 грудня 2023 року було укладено договір № 18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555154946339.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 555154946339 (матеріали електр. справи).

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні установлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитних договорів, у тому числі щодо строку кредитування та відсотків за користування кредитом, розмір та порядок нарахування яких визначено в договорах, які ОСОБА_1 підписав в електронному вигляді.

Указані договори відповідно до вимог статті 628 ЦК України є обов`язковими до виконання кредитором та позичальником.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України)

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки між первісними кредиторами та позивачем укладені Договори факторингу, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитними договорами перед новим кредитором ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.

У цій справі відповідач обставини укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та перехід права грошової вимоги до позивача не заперечує.

Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс», як набувача права вимоги до цього боржника на підставі договорів відступлення прав вимог, заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 77596,64 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У цій справі, у кредитному договорі №103875763 від 30 липня 2021 року зазначено, що умовами пункту 1.5.1 як складова витрат позичальника за кредитом передбачена комісія за надання кредиту в сумі 150 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово.

Аналіз пункту 1.5.1 указаного Договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з наданням кредиту, які надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена комісія у розмірі 10,00% від суми кредиту одноразово. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

У цій справі, у кредитному договорі №3764684 від 23 липня 2021 року зазначено, що умовами пункту 1.5.1 як складова витрат позичальника за кредитом передбачена комісія за надання кредиту в сумі 280 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 7,00 % від суми кредиту одноразово.

Аналіз пункту 1.5.1 указаного Договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з наданням кредиту, які надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена комісія у розмірі 7,00% від суми кредиту одноразово. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що положення пункту 1.5.1 Договору про споживчий кредит щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Указаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22, в якій надавалась правова оцінка тотожному пункту договору про споживчий кредит, стороною якого є ТОВ «Мілоан».

Також суд зауважує, що положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними. Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки пункти 1.5.1 Договорів про споживчий кредит, якими установлений обов`язок позичальника сплачувати комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% та 7,00% від суми кредиту одноразово є нікчемними, суд на підставі частини п`ятої статті 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину. Зокрема, сума боргу підлягає зменшенню на суму комісії за надання кредиту за кредитним договором №103875763 від 30 липня 2021 року у розмірі 150,00 грн та за кредитним договором №3764684 від 23 липня 2021 року у розмірі 280,00 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача просить стягнути витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

У цьому випадку позивач підтверджує понесення ним витрат на професійну правничу допомогу такими доказами, а саме договором про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024 року, разом з додатками (матеріали електр. справи).

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності розміру витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем документи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи, обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт.

Отже, з урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, на 99,45 %, то з відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати в пропорційному розмірі.

Тобто, підлягають стягненню пропорційно до задоволених вимог витрати на правничу допомогу у розмірі 2983,50 гривень (3000,00*99,45 %) та судовий збір в сумі 2647,76 грн (2662,40*99,45 %).

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371) заборгованість за кредитними договорами в сумі 77 596 (сімдесят сім тисяч п`ятсот дев`яносто шість) гривень 64 копійки, судовий збір в розмірі 2647 (дві тисячі шістсот сорок сім) гривень 76 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 2983 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят три) гривні 50 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. Г. Вортоломей