Рішення № 135560483, 09.04.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/118/26

Провадження № 2/581/166/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2026 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Сутність заявлених до суду вимог

У лютому 2026 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 16 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3983609, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці грошові кошти в сумі 3000 грн 00 коп на строк 360 днів із 16 вересня 2023 року по 10 вересня 2024 року із періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, тобто виконало свої зобов`язання в повному обсязі, а відповідачка, у свою чергу, не виконала умов кредитного договору. Крім того, з 16 вересня 2023 року по 24 травня 2024 року відповідачкою здійснено оплати на рахунок ТОВ «Лінеура Україна» в розмірі 1400 грн 00 коп, які спрямовані на оплату процентів за користування грошовими коштами. 24 травня 2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №24/05/2024, відповідно до якого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до сіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №3983609 від 16 вересня 2023 року у розмірі 16540 грн 00 коп, із яких: заборгованість за тілом кредиту 3000 грн 00 коп, заборгованість за процентами 13540 грн 00 коп. У наступному, рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25 листопада 2024 року змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал». У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань у відповідачки перед позивачем утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором №3983609 від 16 вересня 2023 року у розмірі 23080 грн 00 коп, із яких: сума кредиту 3000 грн 00 коп, сума процентів за користування кредитом 13540 грн 00 коп, нараховані позивачем проценти за 109 календарних днів 6540 грн 00 коп, яку разом із судовим збором у розмірі 2662 грн 40 коп та витратами на правову допомогу у розмірі 10000 грн 00 коп товариство просило суд стягнути з відповідача.

Позиція позивача, відповідача по даній справі та процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою судді місцевого суду від 04 березня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачка правом подачі відзиву на позовну заяву не скористалася, судом вжито заходів для її повідомлення про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання з дотриманням вимог статей 128, 130 ЦПК України. Суду повернуто поштове повідомлення №R067117356482 з довідкою УДППЗ «Укрпошта» - «вищезазначене поштове відправлення, поштовий переказ отримано особисто 18 березня 2026 року».

Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Установлені судом фактичні обставини даної справи

16 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №3983609 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, на підставі якого остання отримала кредит в сумі 3000 грн 00 коп строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом: стандартна процентна ставка становить 2,00% за кожен день, знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день, дата надання кредиту 16 вересня 2023 року або 17 вересня 2023 року, тип процентної ставки фіксована, мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби, кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом зобов`язання щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф у розмірі 15,00% від суми кредиту, що становить 450 грн 00 коп, на 4-й день такого невиконаного та/або неналежного виконання та у розмірі 1,10% від суми кредиту, що становить 33 грн 00 коп, починаючи з 5 дня за кожен день такого порушення, тобто за кожен день такого невиконаного та/або неналежного виконання, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) (а.с.24-36,67,74-83).

Згідно із таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит №3983609 від 16 вересня 2023 року, що є Додаток № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3983609 від 16 вересня 2023 року, загальна вартість кредиту складає 22809 грн 00 коп, з яких: 3000 грн 00 коп сума кредиту, 19809 грн 00 коп проценти за користування кредитом, розрахунковий період складає 360 дні, який поділяється на 12 періодів по 30 днів з відповідними датами платежу. Вказана таблиця також підписана електронним підписом відповідачки шляхом використання одноразового ідентифікатора ( а.с.68).

Також 16 вересня 2023 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, тим самим ознайомилася з умовами кредиту, процентною ставкою (а.с.85-87).

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платежі рішення» ТОВ «УПР», 12 березня 2019 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Універсальні платежі рішення» ТОВ «УПР» укладено договір на переказ коштів №ФК-П-19/03-01, та відповідно до зазначеного договору успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 16 вересня 2023 року о 05 год 38 хв на суму 3000 грн 00 коп, призначення платежу: зарахування 3000 грн 00 коп на карту № НОМЕР_1 (а.с.58-60).

Відповідно до наданого ТОВ «Лінеура Україна» розрахунку за договором №3983609 від 16 вересня 2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 24 травня 2025 року за період з 16 вересня 2023 року по 24 травня 2024 року, за ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості складає 16540 грн 00 коп (а.с.90-94).

24 травня 2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №24/05/2024, згідно з яким до ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги за договором №3983609 від 16 вересня 2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, а саме ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 16540 грн 00 коп, із яких: заборгованість за тілом кредиту 3000 грн 00 коп, заборгованість за процентами 13540 грн 00 коп, перехід між сторонами договору прав вимоги оформлено відповідним актом (а.с.21,22,23,61-66,88).

25 листопада 2024 року рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с.42-48,49).

Відповідно до наданого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» розрахунку за договором №3983609 від 16 вересня 2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 10 вересня 2024 року за 109 календарних днів за період з 25 травня 2024 року по 10 вересня 2024 року, за ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості складає 23080 грн 00 коп із яких: сума кредиту 3000 грн 00 коп, сума процентів за користування кредитом 13540 грн 00 коп, нараховані позивачем проценти за 109 календарних днів 6540 грн 00 коп (а.с.95-96).

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 20 березня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку здійснено переказ коштів: 16 вересня 2023 року у розмірі 3000 грн 00 коп (а.с.111).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору; 15) право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 8 цього Закону доповнено частиною п`ятою.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Висновки суду по суті заявлених вимог

1. За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, які врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України та нормами законодавства про електронну комерцію та споживче кредитування, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов`язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.

Матеріалами справи підтверджується ініціювання ОСОБА_1 укладання договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, її звернення до ТОВ «Лінеура Україна» із зазначенням бажаного розміру позики, надання нею необхідних для укладення договору особистих даних, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, номер мобільного телефону (а.с.68,74-83).

Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту підписані електронним підписом відповідачки шляхом використання одноразового ідентифікатора, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону, та довівши у доступній формі відповідачці умови кредитування.

Із наданого позивачем суду розрахунку заборгованості вбачається неповне повернення відповідачкою отриманих кредитних коштів, процентів за їх користування у строки визначені електронним кредитним договором, тому суд уважає, що підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача суми заборгованості за тілом кредиту та правильно обрахованими процентам за користування кредитними коштами, розрахунок яких наведено нижче.

Розрахунок розміру заборгованості по тілу кредиту відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.

2. Разом із цим, 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Даним законом передбачено зокрема, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Як вбачається зі змісту позовних вимог та розрахунків заборгованості (а.с.90-94,95-96) ТОВ «Лінеура Україна», обраховуючи заборгованість за відсотками, починаючи з 16 вересня 2023 року по 24 травня 2024 року та у наступному позивач, обраховуючи заборгованість за відсотками, починаючи з 25 травня 2024 року по 10 вересня 2024 року, не дотрималися зазначених вище положень закону щодо розміру денної процентної ставки, нараховуючи процентну ставку «Стандарт» в розмірі 2,0 за один день користування кредитом.

Тому суд, застосовуючи у даному спорі принцип "суд знає закон" в межах наданих йому процесуальних повноважень та заявлених позовних вимог, надаючи самостійну кваліфікацію правової природи відносин між сторонами спору, уважає за необхідне самостійно обрахувати правильно визначений відповідно до норм закону розмір процентів за користування кредитними коштами із поділом його на два періоди: з 17 вересня 2023 року (для обрахунку процентів не враховується день видачі кредиту) по 23 грудня 2023 року та з 24 грудня 2023 року до 10 вересня 2024 року. На думку суду, остаточно стягненню з відповідача підлягає сукупний розмір 12340 грн 00 коп процентів за користування кредитом відповідачкою (розрахунок виглядає так: за перший період: 3000,00 грн сума боргу * 2% в день) / 100% * 98 днів =5880 грн 00 коп, за другий період 3000,00 грн сума боргу * 1% в день) / 100% * 262 днів =7860 грн, всього 13740 грн 00 коп 1400 грн проплат відповідача, розподілених у рахунок погашення процентів по кредитному договору).

Таким чином, вимоги про стягнення процентів є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню у вищеобрахованому судом розмірі.

3. Також судом ураховується той факт, що ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу від 24 травня 2024 року №24/05/2024 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», яке у наступному було переіменовано у ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст.513 ЦК України.

4. Із урахуванням вищенаведеного, суд уважає, що право позивача на вільне володіння та користування належними йому грошовими коштами є частково порушеним і воно підлягає судовому захисту, а тому з відповідача необхідно стягнути фактично отриману суму кредитних коштів та перерахований борг за відсотками.

Розподіл судових витрат по справі

Із матеріалів справи убачається, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662 грн 40 коп. Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ураховуючи часткове задоволення заявленого позову (на 66 %), суд пропорційно стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1757 грн 18 коп.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, представником позивача надано: договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Столітній М.М. від 18 вересня 2020 року, ордер про надання правничої допомоги від 10 грудня 2024 року, заявка № 15677 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року на загальну суму 10000 грн, акт №15677 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, виконаних адвокатом Столітнім М.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» щодо стягнення кредитної заборгованості на підставі договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року на загальну суму робіт 10000 грн 00 коп, рахунок на оплату № 15677-23/02-2026 від 23 лютого 2026 року (а.с.18-19,37,70-71,84,89,97).

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує те, що дана справа не є складною за предметом та підставою позову, у ній представник позивача підготував і подав позов до суду, не приймаючи участі у судових засіданнях, надав юридичну консультацію позивачу, отримавши від неї відповідні документи, у даній категорії спорів сформована усталена судова практика, обсяг наданих правових послуг як за своїм змістом та тривалістю не є значним, певне значення даної справи для позивача, яке пов`язується із стягненням із відповідача належних позивачу грошових коштів.

Разом із цим, суд, практично застосовує норму ч.3 ст.141 ЦПК України, якою визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У даній справі суд, ураховуючи сутність правничої допомоги, яка повинна надаватися у даній справі із урахуванням сутності існуючого спору, не вбачає правових умов для віднесення до змісту правової допомоги таких видів послуги як зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства, дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи, аналіз чинного законодавства, підготовка декількох позицій на підставі вивчення питання для ефективного захисту права клієнта, письмова юридична консультація, проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів, складання та оформлення адвокатських запитів (вони за своїм сутнісним змістом включаються до послуги складання позовної заяви після самостійного отримання стороною позивача доказів із необґрунтованим витраченням на них від 0,5 до 1 години часу), а також із урахуванням ціни позову та частково задоволених судом позовних вимог заявлені витрати є необґрунтовано завищеними та не відповідають критеріям обґрунтованості, реальності та пропорційності таких витрат щодо предмету спору, включаючи ціну позову та складність справи. Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про доцільність стягнути з відповідача зменшений розмір цих витрат у сумі 4000 грн 00 коп. Дані висновки суду узгоджуються із наближеними правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, у п.148,149 постанови від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, та із правовими висновками, сформульованими у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20), у п.141-144 постанови цього суду від 29 січня 2025 року у справі № 756/1428/22.

Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»: заборгованість за кредитним договором №3983609 від 16 вересня 2023 року в розмірі 15340 (п`ятнадцять тисяч триста сорок) гривень 00 копійок, із них: сума заборгованості за тілом кредиту 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, заборгованість за процентами 12340 (дванадцять тисяч триста сорок) гривень 00 копійок.

Відмовити у задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення частини процентів за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 1757 грн 18 коп повернення судового збору та 4000 грн 00 коп понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження юридичної особи: м.Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 445559822).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення суду складено 09 квітня 2026 року.

Суддя Д. В. Бутенко