Ухвала суду № 13556000, 13.01.2011, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 2- 7/2011рік

.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2011 року. смт. Чернігівка Чернігівський районний суд Запорізької області

в складі:

головуючого-судді Поди Н.М.

за участю секретаря: Синяк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чернігівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якій просить позбавити їх батьківських прав відносно їхньої доньки: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідачів аліменти на утримання їхньої доньки.

Позивачка посилається на те, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають малолітню доньку, але не виконують своїх батьківських обовязків, донька з 2002 року проживає в неї та знаходиться на її повному утриманні.

Відповідачі, ОСОБА_3, ОСОБА_4 розлучились. ОСОБА_4 в 2002 р. покинула доньку на позивачку. Відповідачка неодноразово змінювала місце проживання. На даний час на утриманні має ще двох малолітніх дітей від різних чоловіків. Відповідачі вихованням дитини не займаються, не дбають про її здоровя, про забезпечення її житлово-побутовими умовами, не турбуються про її фізичний та моральний розвиток, ухиляються від її виховання та утримання. Дитина знаходиться на повному утриманні позивачки, утримує її за рахунок своєї пенсії та особистого підсобного господарства, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов опікунської ради Широкоярської сільської ради.

У зв'язку з тим, що батьки самоусунулися від виконання батьківських обов'язків, не цікавляться життям своєї дитини, не дбають про її розвиток, не піклуються про її виховання, позивачка просить суд позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх малолітньої дитини, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути аліменти на її утримання.

В судовому засіданні позивачка, ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився надав до суду письмову заяву в якій просив розглянути справу без його участі, проти задоволення позову не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_4 двічі в судове засідання не зявилась, про день та час розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Представник третьої особи, орган опіки і піклування при Широкоярській сільській раді Чернігівського району в судове засідання не зявився, надав до суду заяву, в якій просили розглядати справу без їх участі, просив позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.15).

Відповідно до матеріалів справи відповідачі донькою не цікавляться, не дбають про її здоровя, моральний та фізичний розвиток, не забезпечують належними житлово-побутовими умовами, не турбуються про її фізичний та моральний розвиток, ухиляються від її виховання та утримання, дитина знаходиться на повному утриманні бабусі, яка утримує її за рахунок своєї пенсії та особистого підсобного господарства.

Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 ухиляються від виховання малолітньої дитини, за нею весь час доглядає бабуся, позивачка по-справі і в силу ст. 164 Сімейного кодексу України підлягають позбавленню батьківських прав.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім»ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров»я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ч.ч.1-5 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України та ч. 2 п. 16 Пленуму Верховного суду від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкуються з дитиною, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.ст. 8,11 Закону України „Про охорону дитинства ” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки, або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя тощо.

Відповідно до статтей 25, 27, 29 Конвенції про Права дитини, ратифікованої Постановою ВР 27.02.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Держави-учасниці визнають права дитини, яка віддана компетентними органами на піклування з метою догляду за нею, її захисту або фізичного чи психічного лікування, на періодичну оцінку лікування, наданого дитині, і всіх інших умов, пов'язаних з таким піклуванням про дитину. Держави-учасниці погоджуються щодо того, що освіта дитини має бути спрямована на: розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі; виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також принципів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй; виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови і національних цінностей країни, в якій дитина проживає, країни її походження та до цивілізацій, відмінних від її власної; підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності чоловіків і жінок та дружби між усіма народами, етнічними, національними і релігійними групами, а також особами з корінного населення.

Враховуючи вищевикладене, суд, вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та вважає необхідним позбавити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав стосовно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 за тими підставами, що відповідачі самоусунулися від виконання своїх батьківських обовязків по відношенню до неповнолітньої дитини, взагалі не проявляють до доньки батьківської турботи, постійної матеріальної допомоги не надають, байдуже ставляться до її навчання, виховання та її долею не цікавляться, тому формальна наявність батьків ставить дитину в скрутне становище, так як вона не може мати юридичного статусу дитини, яка залишилась без піклування батьків, і в повній мірі користуватись пільгами та державними гарантіями, що мають діти даної категорії, згідно чинного законодавства та вважає необхідним, в інтересах ОСОБА_5 з метою встановлення її соціального статусу, позбавити відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до їх доньки, ОСОБА_5, яка проживає за тією ж адресою разом з бабусею та дідусем. Мати та батько дитиною взагалі не опікуються. Дівчинку виховують бабуся та дідусь. Мати дитину не відвідує з 2003р., станом здоровя, успіхами у навчанні не цікавилася, не надає ніякої матеріальної допомоги.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4, як мати взагалі після залишення дитини не відвідувала доньку, ніколи не приходила до школи, не цікавилася успіхами в навчанні. На батьківські збори ходять бабуся і дідусь. Дитина постійно проживає з бабусею і дідусем, які забезпечують його усім необхідним. Батьки взагалі усунулися від виховання і утримання дитини.

На підставі ст. 183 Сімейного кодексу України з ОСОБА_3, ОСОБА_4 необхідно стягнути аліменти у розмірі по 50грн. з кожного, на утримання доньки: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, до її повноліття.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 150, 155, 164, 165, 166 СК України , суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Балашівка Чернігівського району Запорізької області та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженка м.Токмак, Запорізької області, батьківських прав відносно їх малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця с. Балашівка Чернігівського району Запорізької області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 50грн. щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з 18.11.2010р.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м.Токмак, Запорізької області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 50грн. щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з 18.11.2010р.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 51 грн.- в дохід держави на р/р 31419537700317 отримувач місцевий бюджет, селищна рада Банк ГУДКУ в Запорізькій області ОКПО 34677035 МФО 813015.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 120грн.- на депозитний рахунок № 31215259700316 Код ЄДРПОУ 34677035 , Банк одержувача ГУДКУ у Запорізькій області МФО 813015 , одержувач Держбюджет Чернігівський район 22050000.

Рішення підлягає негайному виконанню - в межах суми платежу за один місяць.

Протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення до Чернігівського районного суду може бути подано заяву про його перегляд.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя