Ухвала суду № 135559457, 09.04.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення

Справа № 500/1140/25

09 квітня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС-БУД" про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2026 ОСОБА_1 подано до суду заяву від 01.04.2026, в якій просить:

«Зобов`язати колегіальний орган - Тернопільську міську раду у складі нижченаведених депутатів Тернопільської міської ради VIII скликання та Тернопільського міського голову :

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_10

ОСОБА_11

ОСОБА_12

ОСОБА_13

ОСОБА_14

Єргешов Рустам Султамбековец

Климчук Олег Андрійович

ОСОБА_15

ОСОБА_16

ОСОБА_17

0вчарук Віктор Вікторович

ОСОБА_18

ОСОБА_19

ОСОБА_20

ОСОБА_21

ОСОБА_22

ОСОБА_23

ОСОБА_24

ОСОБА_25

ОСОБА_26

ОСОБА_27

ОСОБА_28

ОСОБА_29

ОСОБА_30

ОСОБА_31

ОСОБА_32

ОСОБА_33

надати звіти (кожному) про виконання ними рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року у справі № 500/1140/25 - із зазначеним у них справжніх причин навмисного невиконання кожним із цих депутатів та Тернопільським міським головою Надалом Сергієм Віталійовичем вказаного судового рішення.

В разі неприйняття судом звітів застосувати до кожного із перелічених депутатів та Тернопільського міського голови, який є також керівником Тернопільської міської ради -юридичної особи, штраф, який встановлений у ч.3 ст. 382-3 КАСУ, встановивши новий строк для надання звіту депутатами Тернопільської міської ради та Тернопільським міським головою рішення Тернопільської міської ради від 02 травня 2026 року у справі № 500/1140/25.

3аборонити у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 151 КАСУ учаснику справи № 500/1140/25 -товариству з обмеженою відповідальністю «ВВС-БУД» вчинення будь-яких дій, які перешкоджають безперешкодний проїзд та прохід ОСОБА_1 до належного йому гаражу та приватизованої земельної ділянки, на якій цей гараж розміщений, так як ці перешкоди задокументовані, існують і долучаються до цієї заяви. Це ТОВ «ВВС-БУД» після 20.02.2026 року приступило до виконання рішення суду, відкритий синхрон дій з ТМР.»

Вказану заяву обґрунтовано тим, що рішенням суду у справі №500/1140/25 зобов`язано Тернопільську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 листопада 2024 року (реєстраційний номер 29306/24) та прийняти рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0431 га для встановлення земельного сервітуту на право проходу, та проїзду до існуючого гаража за адресою АДРЕСА_1 .

Оскільки станом на тепер вказане рішення суду відповідачем не виконано, тому заявник вважає наявними підстави для вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених статтею 382 КАС України.

Ухвалою суду від 06.04.2026 заяву ОСОБА_1 від 01 квітня 2026 року в частині забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, - повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 06.04.2026 заяву ОСОБА_1 від 01 квітня 2026 року в частині встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №500/1140/25 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС-БУД" про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - прийнято до розгляду та вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження.

Цією ж ухвалою суду зобов`язано Тернопільську міську раду у строк до 10.04.2026 подати суду письмові пояснення щодо поданої заяви стосовно виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у цій справі та їх документальне підтвердження (разом із доказом направлення їх копій заявнику).

07.04.2026 на адресу суду від Тернопільської міської ради надійшли письмові пояснення на заяву про встановлення судового контролю, у яких відповідач зазначає, що виконання судового рішення від 02.05.2025 у справі №500/1140/25 має здійснюватись колегіальним органом та залежить від результатів голосування цього органу.

На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі №500/1140/25 Тернопільською міською радою підготовлено проект рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 », який був призначений на розгляд сесій ради 20.02.2026, проте рішення за результатами голосування не прийнято.

Відповідач стверджує, що на черговому пленарному засіданні сесії міської ради, котре відбудеться протягом місяця, буде повторно розглянуто проект рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 », спрямований на виконання судового рішення 02.05.2025 у справі №500/1140/25.

З огляду на викладене відповідач вважає, що Тернопільською міською радою вчинені усі необхідні дії, спрямовані на виконання судового рішення від 02.05.2025 у справі №500/1140/25.

Дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку доводам заявника та запереченням боржника щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №500/1140/25 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС-БУД" про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Суд вирішив:

«Визнати протиправним та скасувати рішення сорок п`ятої сесії Тернопільської міської ради восьмого скликання №8/45/143 від 13 грудня 2024 року "Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Тернопільську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 листопада 2024 року (реєстраційний номер 29306/24) та прийняти рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0431 га для встановлення земельного сервітуту на право проходу, та проїзду до існуючого гаража за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської міської ради судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 коп.»

Вказане рішення суду набрало законної сили 13.01.2026 згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-БУД» залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року у справі №500/1140/25 без змін.

Звертаючись з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі №500/1140/25 позивач зазначає, що незважаючи на набрання законної сили 13.01.2026, вказане судове рішення залишається невиконаним відповідачем, що суперечить встановленому Конституцією України принципу обов`язковості судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Так, судове рішення може бути виконано в добровільному або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців. Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом, а саме, Законом України «Про виконавче провадження».

Суд звертає увагу, що невчинення стягувачем дій, спрямованих на ініціювання виконання рішення суду в примусовому порядку, не звільняє боржника від обов`язку виконання такого судового рішення.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Також ЄСПЛ констатував, що невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу №1 Конвенції (справи «Войтенко проти України», «Горнсбі проти Греції»).

Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»).

У справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (Рішення у справа «Сук проти України» та інші).

Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень» КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio». Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.

Згідно частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Процедура розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення врегульована статтею 382-1 КАС України.

Так, за приписами цієї статті суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень. Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб`єкта владних повноважень зобов`язано вчинити певні дії, суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 зазначив, що застосування статті 382 КАС України має на меті саме забезпечення належного виконання судового рішення. При цьому, вказана стаття має свою підставу для застосування, а саме: невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Як слідує з матеріалів справи, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі №500/1140/25 набрало законної сили 13.01.2026.

Проте, станом на дату звернення заявника до суду з даною заявою в матеріалах справи відсутні докази виконання боржником Тернопільською міською радою вказаного судового рішення, як і докази невиконання судового рішення з поважних причин.

У письмових поясненнях на заяву про встановлення судового контролю у даній справі представником Тернопільської міської ради наведено обставини, з якими, на його думку, пов`язано тривале невиконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Так, з наданих представником відповідача пояснень та матеріалів заяви про встановлення судового контролю слідує, що 13.02.2026 проект рішення міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 » розглядався на засіданні постійної комісії з питань містобудування, де за результатами голосування рішення не прийнято.

12.02.2026 вищевказаний проект рішення міської ради розглядався на засіданні постійної комісії з питань регулювання земельних відносин та екології, де за результатами голосування комісія вирішила погодити проект рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 ».

20.02.2026 на пленарному засіданні сесії міської ради відбувся розгляд проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 », де за результатами голосування рішення не прийнято.

При цьому представником відповідача у письмових поясненнях не наведено поважних причин, які перешкоджали Тернопільській міській раді, як колегіальному органу, у тому числі його членам (депутатам), прийняти рішення про надання про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0431 га для встановлення земельного сервітуту на право проходу, та проїзду до існуючого гаража за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , зобов`язання щодо прийняття якого визначено рішенням суду у справі №500/1140/25 від 02.05.2025, яке набрало законної сили.

Посилання представника Тернопільської міської ради на свободу депутатів у реалізації їх повноважень у контексті спірного питання суд вважає необґрунтованим, оскільки судом не заперечується статус депутатів місцевих рад, визначений законом. Разом з тим, депутати місцевих рад, як члени колегіального органу, зобов`язані виконувати рішення суду, що набрало законної сили, прийнявши відповідне рішення на сесії. Хоча депутати мають право на дискрецію при голосуванні, остаточне рішення повинно відповідати резолютивній частині судового акта, спрямованого на захист прав та інтересів особи у випадку встановлення судом їх порушення та обрання ефективного способу захисту.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі № 539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі № 640/13988/19.

Зважаючи на встановлені судом обставини наявні обґрунтовані підстави вважати, що у разі невстановлення судового контролю шляхом зобов`язання боржника подати звіт про виконання ним рішення суду, - останнє може залишитися невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Визначаючись з суб`єктом надання звіту про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі №500/1140/25 суд враховує, що відповідачем у даній справі є колегіальний орган - Тернопільська міська рада, а тому за приписами статті 382-1 КАС України суд може зобов`язати подати звіт: суб`єкта владних повноважень (Тернопільську міську раду), керівника суб`єкта владних повноважень (голову Тернопільської міської ради) або кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення (кожного з депутатів Тернопільської міської ради).

При цьому, визначення конкретного суб`єкта та покладання на нього обов`язку щодо надання звіту про виконання судового рішення є дискреційним правом суду, яке може бути реалізовано в залежності від встановлених у справі обставин.

Враховуючи сесійний характер роботи Тернопільської міської ради, як суб`єкта владних повноважень, до повноважень якого належить виконання рішення суду від 02.05.2025 у справі №500/1140/25, суд вважає за необхідне зобов`язати Тернопільську міську раду надати звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду, у 30-денний строк з дати отримання копії цієї ухвали.

Одночасно суд вважає за необхідне наголосити, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України, а також містити посилання на докази, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які будуть достатніми і вичерпними.

Ненадання суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення або невідповідність наданого звіту наведеним вище вимогам зумовлює виникнення у суду обов`язку накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 241, 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - задовольнити.

Зобов`язати Тернопільську міську раду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання даної ухвали суду подати до Тернопільського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 02 травня 2025 року у справі №500/1140/25 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС-БУД" про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили згідно вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 09 квітня 2026 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.