Рішення № 135559374, 09.04.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року Справа № 480/2180/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глазька С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2180/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Конотопська виправна колонія» (№130) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи «Конотопська виправна колонія» (№130) (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Конотопська виправна колонія (№ 130)» щодо невиплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна згідно довідки від 16.02.2024 № 2;

- стягнути з Державної установи «Конотопської виправної колонії (№130)» на користь позивача грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 17849,91 грн, нарахованої згідно довідки № 2 від 16.02.2024.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходив військову службу у Державній установі «Конотопська виправна колонія (№130)». Однак, під час звільнення відповідачем протиправно не була проведена виплата грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 17849,91 грн. Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача суперечить нормам діючого законодавства, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 24.03.2025 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 14.04.2025 позивачу поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог суду представником відповідача було надано суду через систему "Електронний суд" відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що грошова компенсація вартості за не отримане речове майно не є складовою грошового забезпечення особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - ДКВСУ), а її виплата і, як загалом, забезпечення персоналу ДКВСУ речовим майном, регламентовано окремим спеціальним нормативно-правовим актом Порядком забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 578 від 14 серпня 2013 року, який не передбачає відповідальності за невиплату її в день звільнення, а навпаки п. 22 регламентує її виплату лише за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі.

Позивачем було надано суду відповідь на відзив, в якій, зокрема, зазначено, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується - спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових акт _ національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких - може бути підставою для порушення прав громадян.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких додатково наголосив на безпідставності позовних вимог та вказав про порушення позивачем строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, згідно з витягу наказу Державної установи «Конотопська виправна колонія» (№130) від 05.02.2024 № 20/ОС-24, ОСОБА_1 звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до пункту пп. 1 п. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (за власним бажанням) 16.02.2024 (а.с. 13).

У подальшому, позивач звернувся до відповідача із заявою від 10.09.2024, в якій, зокрема, просив надати довідку про розмір грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна (а.с.8).

Відповідно до виданої позивачу довідки Державної установи «Конотопська виправна колонія» (№130) від 16.02.2024 № 2 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, загальна сума до виплати становить 17849,91 грн (а.с. 12).

На звернення позивача щодо виплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна відповідач листом від 19.02.2025 (а.с.7) повідомив, що у 2024 році установа не отримувала відповідного фінансування. За умови його забезпечення, розрахунки за вказаними виплатами будуть проведені у поточному році.

Оскільки відповідачем до цього часу не було здійснено виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до положень ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (в редакції, чинній на момент звільнення позивача з Державної кримінально-виконавчої служби України) держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 578 "Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби", затверджений Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби (далі по тексту - Порядок), який визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами (далі - в редакції чинній на час звільнення позивача з державної установи "Роменська виправна колонія (№ 130)").

Пунктом 23 Порядку визначено, що грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається Мін`юстом за пропозицією державної установи Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до їх закупівельної вартості.

За приписами пункту 27 Порядку під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна.

Відповідно до п. 60 Порядку для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.

Таким чином, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби під час звільнення на підставі їх заяви виплачується грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, у зв`язку з чим оформляється відповідна довідка.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на день виключення позивача зі списків особового складу Державної установи «Конотопська виправна колонія» (№130) сума заборгованості за неотримане речове майно склала 17849,91 грн, що підтверджується довідкою Державної установи «Конотопська виправна колонія» (№ 130) від 16.04.2024 № 2 (а.с. 12). Вказану суму станом на момент розгляду справи відповідачем не відшкодовано, доказів на спростування вказаного відповідачем не надано.

При цьому суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на відсутність достатнього фінансування як на підставу для невиплати цієї заборгованості, оскільки як зазначив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, державні органи не вправі посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов`язань і виправдання своєї бездіяльності, що узгоджується з практикою Європейського суду с прав людини (рішення "Кечко проти України", "Сук проти України").

Крім того, доводи представника відповідача щодо порушення позивачем строку звернення не беруться судом до уваги, оскільки судом уже було досліджено питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даною позовною заявою, за результатами чого ухвалою Сумського окружного адміністративного суду позивачу поновлено відповідний строк.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у розмірі 17849,91 грн, та зобов`язання відповідача здійснити виплату грошової компенсації за неотримане під час проходження служби речове майно у вказаному розмірі.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Конотопська виправна колонія» (№ 130) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Конотопська виправна колонія (№ 130)» щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.

Стягнути з Державної установи «Конотопська виправна колона (№ 130)» (вул. Батуринська, буд. 2, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 08565109) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 17849,91 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Конотопська виправна колонія» (№ 130) (вул. Батуринська, буд. 2, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 08565109) суму судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько