Ухвала суду № 135559113, 09.04.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

. 09 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/9163/25 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокової А.О., розглянувши заяву адвоката Кириченко Г.В. від 07.04.2026 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/9163/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Полтавській області, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01.07.2025 адвокат Кириченко Г.В., здійснюючи на підставі ордеру (серія ВІ №1250326 від 12.10.2024) представництво інтересів ОСОБА_1 , звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

- зобов`язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.05.2025 та прийняти за результатами її розгляду обґрунтоване рішення про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення звернення до органів Національної поліції України про доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтею (статтями) 210 КУпАП, до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративні правопорушення;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до Головного управління Національної поліції в Полтавській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтею (статтями) 210 КУпАП, до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративні правопорушення відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду Супруна Є.Б. від 07.07.2025 вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №440/9163/25 та призначено її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача залучено Головне управління Національної поліції в Полтавській області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 заяву адвоката Кириченко Г.В. про забезпечення позову залишено без задоволення.

07.04.2026 до суду засобами системи "Електронний суд" надійшла заява представника позивача, адвоката Кириченко Г.В. про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/9163/25.

Мотивуючи заяву про відвід, заявниця вказує на обставини того, що спрощене провадження у справі було відкрито 07.07.2025, тож встановлений законом строк розгляду справи сплинув 07.09.2025. Однак станом на 07.04.2026 рішення у справі відсутнє, справа не розглянута.

Наведені вище обставини, як на думку представника, свідчать про порушення права позивача на справедливий суд, зокрема, на розгляд судом справи за його позовом протягом розумного строку. Порушення головуючим у справі права позивача на справедливий суд, зокрема, на розгляд судом справи за його позовом протягом розумного строку, на думку представника, дають ґрунтовні підстави для сумніву в неупередженості судді, у зв`язку з чим вона заявляє відвід з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року (суддя Супрун Є.Б.) для вирішення по суті заяви адвоката Кириченко Г.В. про відвід судді Супруна Є.Б. передано справу до відповідного підрозділу Полтавського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08 квітня 2026 року головуючим суддею з розгляду заяви адвоката Кириченко Г.В. про відвід судді Супруна Є.Б. у справі № 440/9163/25 визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокову А.О., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня 2026 року.

Відповідно до частин восьмої та одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне розглянути заяву адвоката Кириченко Г.В. про відвід судді Супруна Є.Б. у справі № 440/9163/25 в порядку письмового провадження.

Оцінивши доводи заяви про відвід судді Супруна Є.Б. у справі № 440/9163/25, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з частинами першою, другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Враховуючи те, що головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників.

У цьому світлі необхідно звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово неупереджений передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- об`єктивним критерієм, який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- суб`єктивним критерієм, який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мироненко та Мартиненко проти України у пунктах 66, 67 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі Бочан проти України вказав, що Суд далі нагадує, що безсторонність, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

У рішенні у справі Білуха проти України від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43)".

Слід зауважити, що особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості чи зацікавленості судді у розгляді справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Отже, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Так, зі змісту заяви представника позивача про відвід судді слідує, що обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, є тривалий розгляд справи.

Оцінюючи такі доводи, суд констатує, що вони фактично зводяться до незгоди представника позивача з процесуальними діями судді.

Недотримання строків розгляду справи, на яке посилається представник позивача, не є автоматичним доказом упередженості судді і не може слугувати законною підставою для відводу. Відвід має бути обґрунтований належними доказами упередженості, а не лише припущеннями щодо затягування процесу.

Усі доводи заявника є суб`єктивними, посилання заявника на нібито упередженість та необ`єктивність судді Супруна Є.Б. ґрунтуються виключно на суб`єктивних припущеннях заявника та будь-якими доказами не підтверджуються.

Враховуючи зазначене, а також зважаючи на відсутність доказів наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Супруна Є.Б., інших підстав, визначених статтями 36-37 Кодексу адміністративного судочинства України, які могли б бути підставою для відводу судді Супруна Є.Б., суддя дійшов висновку, що заява адвоката Кириченко Г.В. від 07.04.2026 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/9163/25 необґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.

Частиною дванадцять статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви адвоката Кириченко Г.В. від 07.04.2026 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/9163/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Полтавській області, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова