Рішення № 135559076, 09.04.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2499/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2026 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), у якій позивач просить:

1) визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 16.02.2026 №4/16000219/10 про відмову у призначення пенсії по втраті годувальника;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити з 19.01.2026 ОСОБА_1 та виплачувати пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.01.2026 позивач звернулася із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника - цивільного чоловіка ОСОБА_2 , проте відділом з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято розпорядження №4/16000219/10 від 16.02.2026, яким відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника. Відмовляючи у призначенні пенсії по втраті годувальника відповідач дійшов до висновку про те, що у поданих документах виявлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі не перебували, тому позивач не має права на пенсію по втраті годувальника. Позивач вважає, що дане рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує право позивача на пенсійне забезпечення, зокрема її право на призначення пенсії по втраті годувальника, посилаючись на те, що разом із заявою було подано рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2025 року у справі №548/1767/25, що набрало законної сили 16.12.2025, яким встановлено факт постійного проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із 2003 року по 15.03.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2499/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31 березня 2026 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 20/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, як отримувач пенсії на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Статтею 30 Закону №2262 передбачено, що право на пенсію в разі в трати годувальника за цим Законом мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262, які перебували на їх утриманні. До непрацездатних членів сім`ї, зазначених у статті 30 Закону №2262, відноситься, зокрема, дружина загиблого (померлого) військовослужбовця, якщо вона не взяла повторний шлюб. Документом, що засвідчує шлюбні відносини з померлим (загиблим) годувальником, є копія свідоцтва про шлюб, виданого органом реєстрації актів громадянського стану. Згідно копії рішення Хорольського районного суду від 14.11.2025 у справі №548/1767/25 встановлено факт постійного проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 16.02.2026 Головним управлінням винесено розпорядження №4/1600-0219/10, яким відмовлено ОСОБА_1 та роз`яснено причини відмови в призначенні пенсії в разі втрати годувальника згідно Закону №2262.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 17.03.2025, копія якого наявна у матеріалах справи, підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджено, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 12/.

Рішенням Хорольського районного суду від 14.11.2025 у справі №548/1767/25, що набрало законної сили 16.12.2025, за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, - задоволено повністю. Встановлено факт постійного проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із 2003 року по 15.03.2025 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Мусіївка Лубенського району Полтавської області /а.с. 28, номер рішення в ЄДРСР 131927903/.

19.01.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /зворот а.с. 10/, звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, у якій просила призначити пенсію в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 /а.с. 22/, що зареєстрована за №4/1600-0219-10 /зворот а.с. 26/, та з пакетом документів, перелік яких зазначено у розписці-повідомленні.

Так, до заяви від 19.01.2026 про призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 було додано: копію паспорта ОСОБА_1 /а.с. 26/, копію картки платника податків ОСОБА_1 /а.с. 24/, витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 /а.с. 25/, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 /а.с. 27/, довідку виконавчого комітету Хорольської міської ради вих.№09-08/9/3 від 12.01.2026 /а.с. 23/, картку реквізитів для проведення операції поповнення карткового рахунку /зворот а.с. 23/, копію рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 14.11.2025 у справі №548/1767/25 /а.с. 28/.

За результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 від 19.01.2026 ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято розпорядження №4/16000219/10 від 16 лютого 2026 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії в разі втрати годувальника /зворот а.с. 9/.

В обґрунтування вказаного розпорядження зазначено, що статтею 30 Закону №2262 передбачено, що право на пенсію в разі в трати годувальника за цим Законом мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262, які перебували на їх утриманні. До непрацездатних членів сім`ї, зазначених у статті 30 Закону №2262, відноситься, зокрема, дружина загиблого (померлого) військовослужбовця, якщо вона не взяла повторний шлюб. Документом, що засвідчує шлюбні відносини з померлим (загиблим) годувальником, є копія виданого органом реєстрації актів громадянського стану, свідоцтва про шлюб. Згідно копії рішення суду від 14.11.2025 №548/1767/25 ОСОБА_1 перебувала на утриманні померлого ОСОБА_2 , проживала однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

Позивач не погодилася з розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 16.02.2026 №4/16000219/10 про відмову ОСОБА_1 у призначення пенсії по втраті годувальника та звернулася до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку розпорядженню Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 16.02.2026 №4/16000219/10 про відмову ОСОБА_1 у призначення пенсії по втраті годувальника, суд дійшов таких висновків.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 30 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XIІ (далі - Закон №2262-XIІ) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Відповідно до частини 4 статті 30 Закону № 2262-XIІ непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;

в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю.

Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року;

г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року;

Згідно статті 31 Закону №2262-XIІ члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії у разі встановлення III групи інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Матеріалами справи підтверджено, що 19.01.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /зворот а.с. 10/, звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, у якій просила призначити пенсію в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 /а.с. 22/, що зареєстрована за №4/1600-0219-10 /зворот а.с. 26/, та з пакетом документів, перелік яких наведено у розписці-повідомленні.

Рішенням Хорольського районного суду від 14.11.2025 у справі №548/1767/25, що набрало законної сили 16.12.2025, за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, - задоволено повністю. Встановлено факт постійного проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із 2003 року по 15.03.2025 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Мусіївка Лубенського району Полтавської області /а.с. 28, номер рішення в ЄДРСР 131927903/.

Наданим позивачем рішенням Хорольського районного суду від 14.11.2025 у справі №548/1767/25 встановлено лише проживання її та ОСОБА_2 однією сім`єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу. Тобто, факту встановлення офіційного шлюбу не встановлено.

Згідно частин першої, другої статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Статтею 27 Сімейного кодексу України визначено, що державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2019 року (справа №461/3169/17) зазначив, що на підставі аналізу норм Закону № 1058-IV та норм Сімейного кодексу України дійшов таких висновків:

"У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї, але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім`ї, а її учасники визнаватися членами сім`ї, яким з огляду на об`єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов`язки. Ззовні такі відносини подібні до шлюбних, однак попри цю схожість, вони не ототожнюються з ними. Жінка та чоловік, які перебувають у фактичних шлюбних стосунках, за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім`ї, що не є рівнозначним поняттю «подружжя», позаяк саме цим терміном законодавець персоніфікує чоловіка та жінку (подружжя) як суб`єктів правовідносин, що склалися між ними внаслідок реєстрації шлюбу.

У законодавстві про пенсійне забезпечення імперативно визначено, що право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не належать.

Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки статус «подружжя» чоловік та жінка набувають тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану."

Таким чином, у розумінні статті 30 Закону №2262-XIІ та статті 36 Закону №1058-IV право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка або чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали з ним однією сім`єю без реєстрації шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, а тому не набувають права на призначення пенсійних виплат у зв`язку із втратою годувальника.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постанові від 24 лютого 2025 року (справа №240/12904/23) та від 23 січня 2020 року (справа №804/1501/18).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, висновки щодо застосування норм права викладені у зазначених вище постановах Верховного Суду є обов`язковими для врахування судом першої інстанції у даній справі.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , тому у позивача відсутнє право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника за померлим ОСОБА_2 .

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Як зазначено у пункті 28 рішення у справі "Молдавська проти України" (заява №43464/18), Суд враховує те, що закон, який застосований у цій справі не містить жодного положення, яке могло б ввести в оману заявника щодо його чинності та релевантності до відповідних правовідносин, а тому обмеження щодо реалізації відповідних прав скаржника було передбачуваним і обґрунтованим.

За встановлених обставин справи та наведених вище норм права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 16.02.2026 №4/16000219/10 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по втраті годувальника за віком прийнято на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та обґрунтовано.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Підстави для розподілу судових витрат відсутні у звязку з відмовою у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич