Рішення № 135558167, 08.04.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 р. № 400/2337/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Авто", вул. Казарського, 4,м. Миколаїв,54031,

до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, просп. Берестейський, 14,м. Київ,01135,

провизнання протиправними та скасування постанов від 20.02.2024 № ПШ 112677, № ПШ 112678,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Авто" (далі позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач) з вимогами:

Визнати протиправною та скасувати постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарських штрафів від 20.02.2024 № ПШ 112677, № ПШ 112678.

ІІ. Виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що не погоджується з оскаржуваними постановами, оскільки вони винесені без наявності в діях підприємства фактів правопорушень, а саме, підприємство мало передбачені законом дозволи на перевезення пасажирів на міжміському автобусному маршруті загального користування Миколаїв-Одеса, Первомайськ Одеса. Також водій мав у наявності витяги з зазначених дозволів. Але, перевезення відбулося іншими транспортними засобами, ані ж передбачено витягами з дозволу - не з вини перевізника чи грубого невиконання Закону України «Про автомобільний транспорт». Дана заміна транспортного засобу була аварійна із-за технічної несправності транспортного засобу відповідної категорії відповідно до витягу з дозволу. Оскільки технічна несправність транспортних засобів стала несподіваною, то на рейс виїхав наявний вільний та технічно-справний транспортний засіб. Тому, на думку позивача, в його діях відсутні жодні порушення.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві зазначив, що під час проведення перевірки транспортні засоби, які використовувались позивачем для перевезення пасажирів, не відповідали вимогам відповідних дозволів щодо кількості місць для сидіння та року виготовлення транспортного засобу. Відповідач наголошує, що факт пред`явлення витягу з дозволу ним не заперечується, проте відсутні були дозволи саме на ті транспортні засоби, які фактично використовувались на час перевірки. Таким чином, відповідач зазначає, що позов є безпідставний, у зв`язку із чим просить суд відмовити у його задоволенні.

ІІІ. Рух справи

Ухвалою від 27.03.2025 суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив строки для подання сторонами заяв по суті.

Відповідно до наказу голови суду від 08.07.2025 р. № 85-к суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду, у зв`язку із звільненням його рішенням Вищої ради правосуддя від 08.07.2025 року № 1419/15-25 у відставку.

Ухвалою від 20.08.2025 справа прийнята до провадження судді Миколаївського окружного адміністративного суду Дерев`янко Л.Л.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом

На підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 09.01.2025 № 000002 Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку транспортного засобу позивача марки Toyota реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснював рейс з перевезення пасажирів за маршрутом: Миколаїв-Одеса

За результатами перевірки 13.01.2025 складено акт № АР 090898, в якому зафіксовано порушення ст.ст. 39 Закону №2344-III, а саме: транспортний засіб не відповідає вимогам витягу з дозволу щодо року випуску і кількості місць для сидіння. Водій з актом ознайомлений, що підтверджується його підписом.

03.02.2025 відповідачем надіслано позивачу повідомлення про розгляд 20.02.2025 справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

20.02.2025 відповідачем прийнято постанову №ПШ112678 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв-Авто» адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме витяг з дозволу на транспортний засіб Тойота, державний номер НОМЕР_1 .

Матеріли справи містять тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_2 на транспортний засіб Тойота, державний номер НОМЕР_1 , відповідно до якого кількість сидячих місць з місцем водія 24, рік виготовлення транспортного засобу 1998.

З витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному маршруті «Миколаїв-Одеса», рейси № 595, 596, серія ПО 000074 від 13.06.2020 суд встановив, що дозволом передбачені певні умови щодо транспортного засобу, а саме: місць для сидіння не менше ніж 29, рік виготовлення - починаючи з 2014 року.

Також, на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 09.01.2025 № 000002 Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку транспортного засобу позивача марки МERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який здійснював рейс з перевезення пасажирів за маршрутом: Первомайськ-Одеса

За результатами перевірки 15.01.2025 складено акт № АР 092143, в якому зафіксовано порушення ст.ст. 30 Закону №2344-III, а саме: транспортний засіб не відповідає вимогам витягу з дозволу щодо кількості місць для сидіння. Водій з актом ознайомлений, що підтверджується його підписом.

03.02.2025 відповідачем надіслано позивачу повідомлення про розгляд 20.02.2025 справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

20.02.2025 відповідачем прийнято постанову №ПШ112677 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв-Авто» адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме витяг з дозволу на транспортний засіб Мерседес, державний номер НОМЕР_3 .

Матеріли справи містять тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_4 на транспортний засіб Мерседес, державний номер НОМЕР_3 , відповідно до якого кількість сидячих місць з місцем водія 22.

Також, з витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному маршруті «Первомайськ-Одеса», рейси № 105, 106, серія ВМ 000257 від 23.04.2019 місць для сидіння не менше ніж 25.

Вважаючи постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарських штрафів від 20.02.2024 № ПШ 112677, № ПШ 112678 протиправними, позивач звернувся до суду.

V. Джерела права

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі Положення №103) Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п. 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2344-III), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з ст. 5 Закону № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з положеннями статті 34 цього Закону №2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 39 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Аналіз наведених положень Закону України №2344-ІІІ дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, а напроти, вимагається наявність інших документів, передбачених законодавством.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За приписами пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 1 Правил, ці Правила визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

Відповідно до пункту 30 Правил перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 №279 «Про затвердження форми дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, порядку його видачі та анулювання», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за №409/17704, затверджено Порядок видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (який був чинним на дату проведення перевірки, далі - Порядок №279).

На підставі пункту 2.1. розділу ІІ Порядку №279 дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - дозвіл на перевезення) видається автомобільному перевізнику, який: а) за результатами конкурсу визнаний переможцем; б) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі якщо перевізник-претендент, який став переможцем конкурсу, надав письмову відмову від одержання дозволу на перевезення; в) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі дострокового анулювання дозволу суб`єкта господарювання, який був визнаний переможцем конкурсу; г) є тимчасовим, у разі анулювання дозволу на перевезення за відсутності суб`єкта господарювання, який за результатами конкурсу посів друге місце, або при його письмовій відмові від отримання дозволу на перевезення; ґ) є тимчасовим, у разі відкриття нового автобусного маршруту або нового рейсу для вивчення доцільності його функціонування; д) є тимчасовим, у разі визнання недійсним чи скасування судом рішення конкурсного комітету; е) є тимчасовим, у разі зупинення судом рішення конкурсного комітету.

Згідно з пунктом 2.3. розділу ІІ Порядку №279 Дозвіл на перевезення видається на п`ять років - у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2.1 цього Порядку, у разі відповідності рухомого складу, запропонованого автомобільним перевізником, якого визнано переможцем, умовам конкурсу та у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2.1 цього Порядку, у разі відповідності умов обслуговування, запропонованих автомобільним перевізником, який посів друге місце, умовам конкурсу.

Відповідно до пункту 3.5 розділу ІІІ Порядку №279 до дозволу на перевезення вноситься така інформація: найменування, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) або код згідно з ЄДРПОУ та місцезнаходження (місце проживання) перевізника; назва маршруту (маршрутів); номери рейсів; режим руху (приміські маршрути) або порядок здійснення перевезень (міжміські маршрути); термін дії дозволу на перевезення; умови організації перевезень, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт», Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184), законодавством про захист прав споживачів, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують перевезення пасажирів автомобільним транспортом (забезпечення безпеки, якості перевезень, культури обслуговування); показники якості транспортного обслуговування (регулярність виконання перевезень, використання автобусів за відповідними параметрами комфортності); додаткові умови організації перевезень пасажирів (відповідно до умов обслуговування за рішенням конкурсного комітету); умови анулювання та переоформлення дозволу на перевезення; дата видачі дозволу на перевезення.

До витягу з дозволу на перевезення вносяться, зокрема, інформація про транспортні засоби (рік виготовлення автобусів та параметри їх комфортності залежно від протяжності автобусного маршруту та видів сполучень), що використовуватимуться для перевезення пасажирів (абзац 10 пункту 3.6. розділу ІІІ Порядку №279)

Аналізуючи вищевказані норми, суд зазначає, що чинним законодавством передбачено зазначення у дозволі та відповідно у витягу з дозволу, зокрема, інформації про параметри комфортності транспортних засобів, що використовуватимуться для перевезення пасажирів.

VІ. Оцінка суду

Судом встановлено, що спірними постановами до позивача застосовано санкцію, передбачену абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за перевезення пасажирів за міжобласними автобусними маршрутами загального користування «Миколаїв-Одеса», «Первомайськ-Одеса» за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону №2344-ІІІ, а саме, відсутній витяг з дозволу на відповідні транспортні засоби, якими здійснювалось перевезення пасажирів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник ТОВ «Миколаїв-Авто» зазначив, що під час проведення рейдової перевірки 13.01.2025 водієм контролюючому органу було надано: витяг з дозволу серії ВТБ №000095 на перевезення пасажирів на міжміському автобусному маршруті загального користування 595/596 Миколаїв-Одеса з терміном дії дозволу з 27.02.2020 по 26.02.2025.

Дана обставина не заперечується також і відповідачем.

У дозволі зазначено:

категорія, клас автобусів: М3, ІІІ;

рік виготовлення: починаючи з 2014 року;

місць для сидіння не менше ніж: 29 місць;

Як вбачається з тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_2 на транспортний засіб Тойота, державний номер НОМЕР_1 кількість сидячих місць з місцем водія 24, рік виготовлення транспортного засобу 1998.

Отже, з характеристик, які зазначені у тимчасовому реєстраційному талоні серії ХХР № 063572, можна зробити висновок, що транспортний засіб Тойота, державний номер НОМЕР_1 не відповідає категорії автобусів, визначеного дозволом.

Під час проведення рейдової перевірки 15.01.2025 водієм контролюючому органу було надано: витяг з дозволу серії ДТБ №000589 на перевезення пасажирів на міжміському автобусному маршруті загального користування 105/106 Первомайськ-Одеса з терміном дії дозволу з 17.04.2019 по 16.04.2024.

Дана обставина не заперечується також і відповідачем.

У дозволі зазначено:

категорія, клас автобусів: М3, ІІІ;

рік виготовлення: починаючи з 1997 року;

місць для сидіння не менше ніж: 25 місць;

Як вбачається з тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_4 на транспортний засіб Мерседес, державний номер НОМЕР_3 кількість сидячих місць з місцем водія 22.

Отже, з характеристик, які зазначені у тимчасовому реєстраційному талоні серії ХХР № 051650, можна зробити висновок, що транспортний засіб Мерседес, державний номер НОМЕР_3 не відповідає категорії автобусів, визначеного дозволом.

Суд зауважує, хоч водій позивача і надав вказані вище витяги з дозволів на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування під час перевірки працівниками Укртрансбезпеки, однак такі витяги з дозволів не можуть вважатись належним доказом на виконання приписів статті 39 Закону №2344-III, оскільки транспортні засоби, якими здійснювались перевезення, не відповідають вимогам дозволів.

З врахуванням встановлених обставин справи суд зазначає, що позивач належними та допустимими доказами не спростував встановленого в ході перевірок порушення, а тому відповідачем до позивача правомірно на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ застосовано адміністративно-господарський штраф відповідними постановами.

VII. Висновки за результатами розгляду справи

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення і докази, надані стороною позивача, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

VIII. Судові витрати

Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову, розподіл судового збору не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Авто" (вул. Казарського, 4,м. Миколаїв,54031 32056740) до Державна служба України з безпеки на транспорті (просп. Берестейський, 14,м. Київ,01135 39816845) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко