Ухвала суду № 135556045, 08.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 квітня 2026 рокуСправа № 160/1307/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви керівника Криворізької південної окружної прокуратури Бурчик Юрія Віталійовича в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява керівника Криворізької південної окружної прокуратури Бурчик Юрія Віталійовича в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ: 04339712 вул. Центральна, 97А с. Карпівка, Криворізького району, Дніпропетровської області, 53742 ) щодо незабезпечення розроблення паспортів водних об`єктів та не встановлення охоронної зони водних об`єктів: руслового ставку площею 6,27 га (з координатами 47.690132°, 33.167095°); руслового ставку площею 7,58 га, (з координатами 47.694121°, 33.161813°); руслового ставку площею 5,77 га (з координатами 47.698302°, 33.157341°), які знаходяться в адміністративних межах Карпівської сільської ради, неподалік від вул. Набережна с. Широка Дача Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та зобов`язати Карпівську сільську раду Криворізького району Дніпропетровської області вжити заходи до організації проведення робіт із встановлення охоронної зони вказаних водних об`єктів, закріплення її в натурі (на місцевості) та з розробки паспортів водних об`єктів відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 4 ст. 5 КАС України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру» однією із функцій прокуратури є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст.169 цього Кодексу.

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Частиною 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз положень ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію неодноразово викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17.

У свою чергу, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Звертаючись із позовною заявою в інтересах держави, у якості підстав звернення керівник Криворізької південної окружної прокуратури зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), яка у відповідності до пункту 10 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції №40 від 24.02.2023, самостійно вживає в установленому порядку заходи досудового врегулювання спорів, та виступає позивачем та відповідачем у судах.

Таким чином, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) може самостійно виконувати функції, покладені державою щодо звернення із відповідними позовами до суду.

Як вбачається з відповіді Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на лист керівника Криворізької південної окружної прокуратури від 19.08.2025 №57-603ВИХ-25 щодо питання застосування прокуратурою представницьких повноважень на захист інтересів держави про зобов`язання Карпівської сільської ради Криворізького району припинити порушення вимог природоохоронного законодавства та вжиття заходів щодо розроблення паспортів водних об`єктів та встановлення водоохоронних зон, Інспекція повідомляє, що не заперечує проти представництва інтересів держави в особі Інспекції прокуратурою.

Однак, жодних обставин, які перешкоджають Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернутися до суду з позовом на захист порушеного права суду не наведено ні в обґрунтуванні прокурора, ні у листах Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, долучених Керівником Криворізької південної окружної прокуратури до позовної заяви.

Не було доведено прокурором і факт бездіяльності Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) щодо здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог екологічного законодавства.

Так, з долучених до позовної заяви доказів встановлено, що за результатами розгляду Вимоги щодо приведення у відповідність із законодавством від 15.08.2024 року № 4-5797-22, складеною на підставі Акту перевірки № 71/2.2-7/24 від 13.08.2024 року в частині розробки паспортів на водні об`єкти на території Карпівської територіальної громади, Карпівською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області листом від 15.08.2024 року за вих. № 2612/05-09/24 було повідомлено Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про те, що для проведення інвентарізації водних об`єктів на території Карпівської територіальної громади розпорядженням сільського голови № Р-203 від 11.09.2024 року створена комісія у складі працівників виконкому ради із залученням працівників Національної поліції та Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на підтвердження чого надані відповідні документи.

Крім того, з листа Карпівської сільської ради за вих. № 2412/15.2-26-25 від 08.05.2025, який був направлений на адресу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), також повідомляється про вжиті порушення про які було зазначено у вимозі екологічної інспекції.

Вказані обставини вказують на те, що Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) виконувались контрольні повноваження щодо вжитих Карпівською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області заходів з усунення порушень вимог екологічного законодавства, про які зазначено у Вимозі від 15.08.2024 року № 4-5797-22 аж до листопада 2025 року, що підтверджено листом від 03.11.2025 року за вих. № 13402-25, направленого на адресу Криворізької південної окружної прокуратури.

При цьому суд зазначає, що Конституційний Суд України у рішенні від 5 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 зазначив, що «стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження „у виключних випадках і в порядку, що визначені законом . Це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання» (перше, третє, четверте речення абзацу дев`ятого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

3 грудня 2025 року № 6-р(II)/2025 Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді) було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

І хоча, на момент виникнення спірних відносин, окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, є чинними (втрачають чинність із 1 січня 2027 року), суд звертає увагу на ту обставину, що Конституційним Судом України неодноразово вже було зазначено про те, що в пункті 3 частини першої статті 131--1 Конституції України прикметник „виключний означає виняток із загальних правил. З огляду на це словосполучення „у виключних випадках, яке міститься в зазначеному конституційному приписі, вказує на обмежувальний характер останнього. Він не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції, а стосується представництва інтересів держави в суді лише у виняткових, нетипових за своєю юридичною природою обставинах.

Відповідно й припис „у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, який міститься в пункті 3 частини першої статті 131--1 Конституції України, серед іншого, означає, що хоча законодавець і має дискрецію щодо унормування в законах України випадків і порядку здійснення представництва прокуратурою інтересів держави в суді, однак обов`язковим є те, щоб такі випадки не лише установлювалися законом, а й були об`єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних, обумовленими особливими обставинами та сприймалися стороннім спостерігачем не як загальні правила, а саме як винятки.

Прокурором не доведено неможливість або відсутність можливості позивача - Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), звернутися з відповідним позовом, оскільки позивач, в особі якого в інтересах держави з позовом до суду звернулась прокуратура, має підстави і можливість самостійно захищати свої права і прокурор не довів неможливості реалізації такого захисту самим позивачем або відсутності у нього процесуальної дієздатності.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що прокурор, всупереч вимогам частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», не надав доказів бездіяльності Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), зокрема шляхом подання позову, чи неспроможності такого органу самостійно звернутись до суду за захистом порушених інтересів.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що керівником Криворізької південної окружної прокуратури у позовній заяві не наведено підстав представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За таких обставин позовна заява керівника Криворізької південної окружної прокуратури Бурчик Юрія Віталійовича в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву керівника Криворізької південної окружної прокуратури Бурчик Юрія Віталійовича в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності повернути позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до норм ст. 256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Суддя І.В. Тулянцева